Рішення № 83191916, 22.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року справа № 580/2184/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дорошенко Л.В.,

представника позивача: Якимчука С.С. – за довіреністю;

представника відповідача: не з`явився;

представника третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство «Агропром-1992», про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просить скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області Лисенка Максима Анатолійовича від 30.05.2019 ВП №59241436 та закрити дане провадження.

Усною ухвалою суду від 15.07.2019 із занесенням до протоколу судового засідання здійснено заміну відповідача з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на належного відповідача – управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що рішенням господарського суду Черкаської області у справі №925/1072/18 стягнуто з позивача 577020, 30 грн. боргу та 8655, 30 грн. витрат на сплату судового збору. На підставі даного рішення господарським судом Черкаської області видано судовий наказ від 26.12.2019 №925/1072/18 про стягнення з позивача зазначених вище сум.

На підставі заяви ПП «Агропром-1992» державним виконавцем винесено постанову від 05.03.2019 №58532253 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 05.03.2019 №58532253 про стягнення виконавчого збору.

08.04.2019 ПП «Агропром - 1992» звернулось до відповідача із заявою №08 про повернення виконавчого документу.

В свою чергу, державний виконавець виніс постанову від 28.05.2019 про повернення виконавчого документу.

В подальшому 31.05.2019 ПП «Агропром-1992» звернулось із заявою до управління державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області про безспірне списання коштів.

06.06.2019 управлінням державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області проведено процедуру безспірного списання коштів, що підтверджується меморіальними ордерами від 05.06.2019 №1, 2.

З огляду викладеного позивач вважає, що державний виконавець не мав права стягувати виконавчий збір, оскільки таке стягнення може здійснюватись за умови фактичного виконання рішення суду, яке в даному випадку не відбулось.

У зв`язку з наведеним позивач вважає безпідставним стягнення з нього виконавчого збору.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю в редакції викладеній в позовній заяві та просив їх задовольнити.

За участі в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову з посиланням на приписи Закону України «Про виконавче провадження» зазначивши, що добровільним є виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. Оскільки державним виконавцем вживались заходи для примусового виконання рішення суду, тому останній правомірно прийняв постанову від 30.05.2019 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з позивача.

За участі в судовому засіданні представник третьої особи підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

В ході судового розгляду спору встановлено, що 05.03.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенко М.А., відкрито виконавче провадження №58532253 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 26.12.2018 у справі №925/1072/18 про стягнення з департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради на користь ПП «Агропром-1992» 577020,30 грн. боргу та 8655,30 грн. витрат на сплату судового збору.

В той же день 05.03.2019 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 58567,53 грн.

Надані на вимогу суду матеріали виконавчого провадження містять наступні відомості, які свідчать про дії вчинені державним виконавцем по виконанню наказу господарського суду Черкаської області від 26.12.2018 у справі №925/1072/18, а саме:

05.03.2019 отримано відповідь від регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області стосовно транспортних засобів які зареєстровані за позивачем;

07.03.2019 отримано відповідь від ДФС України про номери рахунків відкритих позивачем;

13.03.2019 винесено постанову про арешт майна позивача;

13.03.2019 винесено постанову про стягнення з позивача витрат виконавчого провадження;

05.04.2019 отримано відповідь від ДФС про дебіторську заборгованість позивача;

10.04.2019 отримано відповідь від Держпродспоживслужби про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки за позивачем;

10.04.2019 отримано відповідь про відсутність цінних паперів у позивача;

02.04.2019 направлено заяву до Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення коштів з Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради на користь ПП «Агропром-1992»;

08.04.2019 винесено постанову про арешт коштів позивача;

19.04.2019 за вх. №1906 надійшла заява ПП «Агропром-1992» про повернення виконавчого документа.

На підставі вказаної заяви державним виконавцем 28.05.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа ПП «Агропром-1992».

В зв`язку з викладеними подіями, постанова про стягнення виконавчого збору від 05.03.2019 виділена державним виконавцем в окреме виконавче провадження та 30.05.2019 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №58241436 від 30.05.2019.

Виходячи з заявлених меж позовної заяви та вирішуючи питання про правомірність оскарженої постанови, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), в редакції чинної на час прийняття спірної постанови та вчинення виконавчих дій по виконанню в примусовому поряду наказу господарського суду Черкаської області від 26.12.2018 у справі №925/1072/18 за заявою ПП «Агропром-1992».

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 2 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Пункт 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII визначає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Пункт 13 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5) передбачає, що при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

З аналізу наведених законодавчих актів слідує висновок, що при стягненні виконавчого збору під час примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа ці суми підлягають примусовому стягненню одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу, якщо виконавчий збір не стягнуто, виконавець відкриває виконавче провадження за відповідною постановою про стягнення виконавчого збору та вживає заходи її примусового виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що виконання постанов про стягнення виконавчого збору здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №401/1769/17.

Щодо твердження позивача з посиланням на ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII в частині, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, то суд звертає увагу, що згідно із Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII внесено зміни до ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII, а саме: виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Вказана редакції ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII набрала чинності 28.08.2018, тобто до вчинення державним виконавцем дій з виконання наказу господарського суду Черкаської області.

При цьому суд відхиляє посилання позивача щодо неправомірності стягнення виконавчого збору згідно постанови від 05.03.2019, оскільки вказана постанова не є предметом спору в даній справі.

З огляду на викладене, за умови не скасованої постанови про стягнення виконавчого збору від 05.03.2019 у виконавчому провадженні №58532253, державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження №59241436 та здійснює її примусове виконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті перелічених положень Кодексу адміністративного судочинства України в ході судового розгляду спору не знайшли свого підтвердження посилання позивача щодо неправомірності оскарженої постанови.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що використовуючи владні, управлінські функції, відповідач діяв у відповідності до вимог Закону №1404-VIII, а тому суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 143, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко