Рішення № 83191852, 19.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1774/19

РІШЕННЯ

іменем України

19 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.11.2017 по 30.06.2018 в сумі 19008,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві та у відповідді на відзив зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як одержувач пенсії за віком та внутрішньо переміщена особа. Позивач вказала, що за період з 01.11.2017 по 30.06.2018 їй невиплачена пенсія. Відповідач в листі №1064/К-8 від 22.04.2019 зазначив, що пенсія за період з 01.11.2017 по 30.06.2018 в сумі 19008,98 грн. облікована в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та буде виплачена після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку.

Позивач вважає невиплату їй пенсії за вищевказаний період протиправною та такою, що порушує її конституційні права.

Ухвалою суду від 18.06.2019 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.07.2019 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи за участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено.

05.07.2019 відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком як внутрішньо переміщена особа згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6819/00067 від 12.09.2017. Вказав, що пенсія за період з 01.11.2017 по 30.06.2018 в сумі 19008,98 грн. облікована в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та буде виплачена після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в його діях не вбачається будь якої неправомірності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6819/00067 від 27.11.2014.

09.04.2019 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати пенсії за період з жовтня 2017 року по травень 2018 року.

На своє звернення отримала лист №1064/К-8 від 22.04.2019, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що пенсія за період з 01.11.2017 по 30.06.2018 в сумі 19008,98 грн. облікована в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та буде виплачена після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку.

З таким рішенням відповідача позивач не погодилася та звернулася до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у рішенні від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Головне управління ПФУ у Хмельницькій області, відмовляючи ОСОБА_1 у виплаті пенсії через відсутність спеціального порядку, порушило конституційне право позивача на соціальний захист.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Оскільки позивач ухвалою суду від 18.06.2019 звільнена від сплати судового збору та не сплачувала його, розподіл судових витрат, з врахуванням вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.11.2017 по 30.06.2018 в сумі 19008 (дев`ятнадцять тисяч вісім грн) 98 коп.

В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.Л. Польовий