Ухвала суду № 83190032, 23.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2019 року м. Київ № 320/3860/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась з вимогами до Білоцерківського ОУПФУ Київської області про визнання протиправними дій відповідача по невиплаті їй додаткової пенсії за заподіяну шкоду у розмірі 75% від мінімальної пенсії та зобовязання відповідача здійснити такі виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатом дослідження поданої позовної заяви, суд приходить до висновку про її невідповідність положенням ст.ст.160, 167 КАСУ.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову, який відповідає положенням КАСУ, у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням: належного відповідача, його поштової та електронної адреси, коду ЄДРПОУ, засобів зв`язку (оскільки за даними ЄДРПОУ Білоцерківське ОДПІ перебуває в процесі припинення, тому в силу положень ст.104 ЦК України не може бути належним відповідачем у справі); ціни позову; викладення обставин, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги та докази, які стверджують ці обставини, зокрема, де, з якого часу та на якій підставі позивачка перебуває на пенсійному обліку; обгрунтований розрахунок суми з визначенням всіх її складових, за виплатою яких вона звернулась до суду із наданням доказів, на підставі яких здійснено розрахунок; зазначення підстав для незастосування рішення Конституційного Суду від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 та постанови КМУ від 23.11.2011 р. №2011 та/або надання рішення суду, якими ця постанова визнана такою, що не відповідає Конституції України; довідку про одержані суми пенсійних виплат з 01.01.2014 р. по день звернення до суду; обгрунтування порушення діями/бездіяльність відповідача прав, свобод та інтересів заявниці із розкриттям змісту порушених прав.

Крім того, суд звертає увагу на таке: початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, посилання ОСОБА_1 , що на неї автоматично розповсюджується право на звернення до суду без обмеження будь-яким строком, з урахуванням протиправності дій субєкта владних повноважень, є безпідставним, оскільки, по-перше, протиправність дій відповідача у даному випадку не встановлена рішенням суду; по-друге, у звязку з відсутністю норми процесуального права, яка передбачає цей випадок як виключення із положень ст.122 КАСУ.

Позивачка повинна довести об`єктивну неможливість дізнатись про факти такого порушення свого права раніше, зокрема з 1 січня 2014 р. р. після набуття чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 р. № 719-VII та при одержанні відповідних пенсійних виплат, інше не свідчить про пропуск строків звернення до суду з поважних причин.

До суду з цим адміністративним позовом позивачка звернувся 18.07.2019 р. р., тобто через пять років після набуття чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 р. № 719-VII, а отже, з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, заявниця не обґрунтовує у позовній заяві причин пропущення строку, не зазначає підстав для їх поновлення та не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.

У зв`язку з цим суддя зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду без поважних причин.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, ОСОБА_1 слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що вона не могла знати про порушення її прав у у січні 2014 р., після набуття чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII та, при одержанні відповідних пенсійних виплат, або ж зазначити обставини, що об`єктивно перешкоджали своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України. Незацікавленість та байдужість позивачки до своїх прав та можливості їх захисту у встановлені процесуальним законом строки не може визнаватися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду. Керуючись ст.ст. 1122-123, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.

Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.