Ухвала суду № 83187722, 02.03.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/4654/17

Номер провадження 2/237/333/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.

при секретарі Бахтіяровій Н.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Держави України в особі Кабінету Міністрів України –Вірченка Ю.М.

представника відповідача Державної казначейської служби України Бєди К.Г.

представника третьої особи Мар`їнської районної ради Донецької області Бичик В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи: Мар`їнська районна рада Донецької області, Військово-цивільна адміністрація м. Мар`їнка та с. Побєда Мар`їнського району Донецької області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну терористичним актом під час проведення антитерористичної операції, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи: Мар`їнська районна рада Донецької області, Військово-цивільна адміністрація м. Мар`їнка та с. Побєда Мар`їнського району Донецької області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну терористичним актом під час проведення антитерористичної операції.

Під час проведення підготовчого судового засідання, представником відповідача Держави України в особі Кабінету Міністрів України – Вірченком Юрієм Миколайовичем, заявлено клопотання в якому останній просить направити судове доручення до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами компетентним органам Російської Федерації – щодо вручення Уряду Російської Федерації копій позовної заяви та доданих до неї матеріалів, з`ясування наявності згоди до участі у справі як третьої особи компетентних органів держави Російської Федерації

Дане клопотання обґрунтовує тим, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять суд відшкодувати за рахунок державного бюджету України шкоду заподіяну терористичним актом у розмірі 1 416 610,00 гривень. У разі задоволення позовних вимог позивачів Україна матиме змогу звернутись з позовом до Російської Федерації в порядку регресу, оскільки діяльність осіб, що воюють проти українських військових в числі так званих «ДНР» та «ЛНР», планується та контролюється Російською Федерацією, тому вважає, що це вплине на права та обов`язки Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації.

Також просить суд у разі отримання відповідної згоди залучити до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, Російську Федерацію в особі Уряду Російської Федерації та зупинити провадження по справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.

Суд, вислухавши учасників справи, вважає, що клопотання представника відповідача Держави України в особі Кабінету Міністрів України – Вірченка Ю.М. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами п. 1 та 2 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено дефініції термінів «приватноправові відносини» та «іноземний елемент». Так, під приватноправовим відносинами слід розуміти відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи. В свою чергу, іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право», та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

На підставі принципу суверенної рівності держав, закріпленого у п. 1 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй, держави є рівними між собою і жодна з них без її згоди не підсудна судам іншої. Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року, стороною якої є Україна, до іноземної держави, її дипломатичних представників і консульських установ застосовується судовий імунітет. Така ж позиція висловлена у п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя».

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Згідно з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі, викладеною у п.6 листа «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 у справах з іноземним елементом щодо приватноправових відносин, одним із учасників яких є іноземні держави, застосовується судовий імунітет. У зв`язку із цим пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, які у разі залучення до справи Російської Федерації будуть такими, що обтяжені іноземним елементом, виходячи із принципу суверенної рівності держав необхідно вирішити питання про наявність згоди компетентних органів Російської Федерації про залучення Російської Федерації до розгляду справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

Відповідно до ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ст. 54 ЦПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Частиною 1 статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому ЦПК України або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому ЦПК України або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено – Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за доцільне направити судове доручення до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами компетентним органам Російської Федерації – щодо вручення Уряду Російської Федерації копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів, з`ясування наявності згоди до участі у справі як третьої особи компетентних органів держави Російської Федерації.

Відповідно до п. 8 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно п.12 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Таким чином суд приходить до переконання про необхідність зупинити провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 8, 12, 13, 19, 53, 54, 252, 253, 258-261, 353, 498 Цивільного процесуального кодексу України суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Держави України в особі Кабінету Міністрів України Вірченка Юрія Миколайовича, – задовольнити.

Направити судове доручення до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами компетентним органам Російської Федерації - щодо вручення Уряду Російської Федерації копії позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи: Мар`їнська районна рада Донецької області, Військово-цивільна адміністрація м. Мар`їнка та с. Побєда Мар`їнського району Донецької області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну терористичним актом під час проведення антитерористичної операції та доданих до позовної заяви документів для з`ясування наявності згоди до участі у справі як третьої особи компетентних органів держави Російська Федерація.

Провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи: Мар`їнська районна рада Донецької області, Військово-цивільна адміністрація м. Мар`їнка та с. Побєда Мар`їнського району Донецької області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну терористичним актом під час проведення антитерористичної операції – зупинити до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької через Мар`їнський районний суд Донецької області

Учасник справи, якому не було вручено ухвалу у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 02.03.18 року