Рішення № 83185522, 16.07.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3443/19

Провадження №2/524/1817/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2019 року Автозаводський районний суд м.Кременчука у складі:

головуючого судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання - Яковлєвій К.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

15 травня 2019 року до суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

У вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_3 , який фактично не проживає з лютого 2013 року, що підтверджується актом від 13.06.2019 року, складеним ТОВ « Житлорембудсервіс».

Просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі .

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився. Позовні вимоги визнає, просить справу розглядати без його участі, про що надав письмову заяву.

Представник третьої особи ТОВ « Житлорембудсервіс» у судове засідання не з"явився, керівництво про час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріалі справи, суд приходить до висновку , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.08.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Дзюбою В.І., зареєстрованим за номером 3208.

В квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_3 з 23.01.2013 року.

Відповідно до акту від 13.06.2019 року, складеного ТОВ « Житлорембудсервіс» та засвідченого підписами, встановлено, що ОСОБА_3 , дійсно не проживає з лютого 2013 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що комунальні платежі нараховуються згідно чисельності зареєстрованих осіб . Відповідач не бере участі в оплаті житлово-комунальних послуг, що є обтяжливим для позивача.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила про те, що являється сусідкою ОСОБА_2 та проживає в АДРЕСА_2 . Відомо, що ОСОБА_3 є зятем позивача та не проживає в даній квартирі з лютого 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної , творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Гарантуючи захист права власності , закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним власником житла або законом ( ч.2 ст. 405 ЦК України).

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі : судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, інших документів, які свідчать про припинення ( ч. 1 ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливим, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів) , що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести належними та допустимими доказами ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , понад один рік, суд дійшов висновку, що відповідача необхідно визнати таким, що втратив право користування квартирою.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3-5, 7-13,17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262,264,265,268,280, 352-353 ЦПК України ; ст.ст. 317,329, 321, 383, 391, 405 ЦК України , ст.ст. 3, 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Житлорембудсервіс» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи , а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси ( або) обов"язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.С. Предоляк