Ухвала суду № 83183340, 23.07.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 6/225/215/2019

Справа № 225/3524/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого – судді Мигалевича В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Голубової О.О.,

представника заявника Статіва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначив, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу розірвання шлюбу з ОСОБА_2 він сплачував аліменти на утримання дитини за рішенням суду. Після досягнення донькою повноліття він пропонував стягувачці надавати допомогу донці у розмірі 1000 грн./місяць протягом часу її навчання, але вона не погодилась. 30 травня 2019 року йому зателефонувала державний виконавець і повідомила, що на виконанні є судовий наказ про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки і в нього вже є борг. 04 червня 2019 року з ЄДР судових рішень він роздрукував судовий наказ. Судовий наказ був виданий судом 09 квітня 2019 року, зміст наказу йому став відомий тільки 04 червня 2019 року, на його адресу будь-які документи не надходили, він вже 10 років мешкає в м.Слов`янську і стягувачці це відомо. Також зазначив, що Сімейним кодексом встановлений різний порядок стягнення аліментів на неповнолітню дитини та на повнолітню, закон навіть не містить поняття дитини після повноліття, а визначає повнолітню особу, як донька (син). Закон не передбачає видачу судового наказу на стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки (сина) у цьому випадку стягувач має звернутися з позовною заявою до суду, так як суд має надати юридичну оцінку доказам та врахувати можливість надати таку допомогу, а при визначенні розміру аліментів має врахувати такі обставини, як наявність інших дітей, майновий стан платника, наявність у платника непрацездатних батьків, які потребують допомоги та інші обставини. Суд має встановити чи дійсно донька (син) продовжують навчання, чи отримують вони стипендію, чи мають будь-якій інший самостійних дохід. Заявник вважає, що суд видав судовий наказ помилково і тому його має бути визнано таким, що не підлягає виконанню, а стягувач має з урахуванням вимог закону звернутися до суду з позовом про стягненням аліментів.

Таким чином заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 09 квітня 2019 року провадження №2-н/225/229/2019 (справа №225/1893/19) виданий Дзержинським міським судом Донецької області на користь ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частки від його доходів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, на період навчання починаючи з 26.03.2019 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дочкою 23 річного віку

Заявник (боржник по справі) у судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Причин неявки не повідомив.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги. Надала пояснення, які відповідають змісту заяви. Просила заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа (стягувач по справі) в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю. Просить не скасовувати судовий наказ, оскільки боржником не надано жодних доказів про його матеріальний стан, що він має на утриманні дітей або непрацездатних батьків які потребують його допомоги.

Вислухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

Згідно ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно з роз`ясненнями, наданими ВССУ у п. 5 Узагальнень «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, підстави визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку) та процесуально-правові (обставини, що свідчать про помилкову видачу виконавчого листа).

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема містить глава 50 розділу І Книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Як убачається з матеріалів справи Дзержинським міським судом Донецької області 09 квітня 2019 року виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, на період навчання починаючи з 26.03.2019 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більш ніж до досягнення дочкою ІНФОРМАЦІЯ_6 річного віку.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У ст. 168 ЦПК України визначено зміст судового наказу, зокрема у судовому наказі зазначаються:

1. 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника; 7) повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті; 8) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу; 9) дата набрання судовим наказом законної сили; 10) строк пред`явлення судового наказу до виконання; 11) дата видачі судового наказу стягувачу.

2. Зазначені у пунктах 9-11 частини першої цієї статті відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред`явлення до виконання.

3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили у разі відсутності електронної офіційної адреси.

Крім того, у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Судовий наказ, який було видано 09 квітня 2019 року, за змістом та порядком оформлено у відповідності до вимог ст. 168 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». До того ж, суд не вбачає наявність помилки у видачі цього судового наказу щодо вирішення питання про стягнення коштів на утримання дитини (аліментів), оскільки його було видано на підставі поданої заявником відповідної заяви.

Згідно з положеннями ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України відповідно до ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, п. 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97 року).

Заявником не подано до суду належні і допустимі докази про наявність підстав для визнання цього судового наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, що його було видано помилково, або якщо обов`язок заявника як боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням заявником як боржником чи іншою особою в його інтересах або з інших причин обов`язку щодо сплати присуджених коштів на утримання дочки.

Окрім того, суд констатує той факт, що заявником було обрано невірний спосіб захисту законних прав та інтересів самого заявника. Так, згідно із ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Відповідно ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Також, у відповідності до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, зазначеними вище нормами врегульовано порядок та способи вирішення питання у разі незгоди боржників щодо сплати аліментів та їх розмірів у випадках стягнення коштів на утримання дитини на підставі виданого судового наказу, які заявник не застосував.

Отже, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню за наведених обставин.

Керуючись ст. ст. 258-260, 352, 353, 432 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо вона не проголошувалася з дати складання повного її тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: