Постанова № 83183189, 19.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6013/19

Провадження № 3/359/2154/2019

Протокол №0260/12500/19

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2019 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці Ясінської О.Я., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, м. Миколаїв, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 04.07.2014 року, орган, що видав: 3222, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , -

в с т а н о в и в :

01.06.2019 року о 09 год. 45 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_2 , що прибула з Туреччини, м.Стамбул літаком авіакомпанії «Турецькі авіалінії», рейсом ТК 0457 своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. "Зелений коридор" призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Перетин пасажиром "зеленої лінії", згідно Наказу Міністерства фінансів України № 671 від 03.08.2018 року "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті", яка позначає початок "зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано "зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадян самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю.

На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, громадянці було задано запитання щодо наявності готівкових коштів, на що пасажирка відповіла, що має приблизно 14000 доларів США. Після цього пасажирці було запропоновано пред`явити всю наявну готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиркою було видано готівку в розмірі 14673 доларів США, що знаходились в одному з відділень жіночої сумки, яка висіла через плече громадянки (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_2 зазначена готівка належить їй особисто, та ввозилася з метою оплати її лікування.

Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 9 999 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажирці було пропущено 11133 доларів США (еквівалент 9 999 євро станом на 01.06.2019 року). За протоколом про порушення митних правил вилучено 3540 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею "зеленої лінії" для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспекторів митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_2 , яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року "Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей" та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв`язку з цим працівниками митниці 01.06.2019 року, складено протокол про порушення митних правил №0260/12500/19, один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_2 , і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом про порушення митних правил №0260/12500/19 вилучено:

- долари США, згідно курсу НБУ станом на 01.06.2019 року за 100 доларів США – 2687-2573 грн., кількістю 3540 доларів США, вартістю 95128 грн. 91 коп.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 пояснила, що під час перетину митного кордону України вона мала при собі грошові кошти, які належать їй особисто, та є її заробітною платою, яку вона отримала, працюючи офіційно за кордоном з 7 грудня 2018 року по 31 травня 2019 року, що підтверджується листом підтвердження зайнятості, за підписом генерального директора, компанії "Beirut Ho Chi Minh Company Limited" від 09.07.2019 року. Протягом зазначеного часу вона працювала на підставі трудового договору. Її заробітна плата становила 1000 доларів США в місяць. В той же час всі понаднормові години її праці преміювалися в залежності від кількості відпрацьованих годин, а також іноді ще клієнти давали чайові. Отриману заробітну плату вона відкладала, з метою, щоб привести ці кошти на Україну, оскільки будь-якого іншого джерела доходів вона не має. За свій період роботи вона заробила близько 14 000 доларів США. Тому під час перетину митного кордону України вона мала при собі грошові кошти, що мають законне походження, оскільки являються її заробітною платою. Таку суму коштів вона перевозила вперше. З митними правилами України щодо переміщення валюти вона не знайома, і не знала, що ці кошти необхідно обов`язково декларувати. Перебуваючи, ще у В`єтнамі, вона намагалася покласти вказані грошові кошти на банківську карту. Однак, відповідно до законодавства В`єтнаму, яка являється комуністичною державою, нерезиденти не мають права покласти гроші на карту в їхніх банках. Грошові кошти, які вона мала при собі, ввозила лише з єдиною метою, щоб допомогти своїм батькам, оскільки вони перебувають повністю на її утриманні, так як вона єдина дитина в сім`ї. При цьому її мама має проблеми зі здоров`ям. У зв`язку з чим вона постійно проходить різні медичні обстеження, потребує постійного лікування різними ліками, а також проходження періодичного курсу лікування в лікарні. Крім того, в подальшому не виключається необхідність проведення їй оперативного втручання. Також вилучені грошові кошти необхідні їй для забезпечення свого особистого повсякденного життя та побутових умов проживання. Таким чином, вилучені у неї грошові кошти необхідні для забезпечення родини на належному рівні відповідно до життєвих стандартів, а тому їх конфіскація поставить під загрозу їхнє гідне людське існування і подальше життя. Вину у вчиненні порушення митних правил визнає в повному обсязі, щиро кається. Вчинення порушення митних правил сталося виключно з необережності, у зв`язку з тим, що вона не була ознайомлена з митними правилами України, та на момент перетину перебувала у хворобливому та стомленому стані, а тому і відразу направилася на митний контроль не звертаючи увагу на митні правила. Будь-якого наміру порушувати митні правила України не мала, на запитання митників відразу повідомила, яку суму коштів маю при собі, та надала їх. В матеріалах справи відомості, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами, а порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів. Враховуючи все вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, просила суд призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену в неї валюту, - повернути.

Представник митниці Ясінська О.Я. у судовому засіданні протокол підтримала, та зазначила, що громадянка України ОСОБА_2 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв`язку з чим просила застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши думку представника митниці, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях громадянки ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, громадянка України ОСОБА_2 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей", затвердженого постановою Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

При цьому у п. 6 вказаного Положення закріплено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

У п. 2 розділу V Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 671 від 03.08.2018 року, закріплено, що перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок "зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано "зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій.

Таким чином, із зазначених норм слідує, що відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", - з моменту перетину останнім "зеленої лінії", що позначає початок "зеленого коридору".

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_2 перетнула "зелену лінію", що свідчить про те, що вона самостійно обрала канал "зелений коридор" для проходження митного контролю, таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Так, вина правопорушниці, окрім особистого її визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил №0260/12500/19 від 01.06.2019 року (а.с.2-5), даними доповідної записки головного державного інспектора-кінолога сектору кінологічного забезпечення УПМП та МВ Київської митниці ДФС Петрова М. (а.с.6-7), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наданими 01.06.2019 року під час оформлення протоколу про порушення митних правил (а.с.8-9), копією переліку купюр іноземної валюти, затриманої по протоколу про ПМП № 0260/12500/19 (а.с.11), розрахунком еквіваленту 10 000 євро щодо доларів США станом на 01.06.2019 року до протоколу про ПМП № 0260/12500/19 (а.с.12), описом предметів (а.с.16), та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге – стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє – визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон незадекларованих митному органу коштів в сумі 3540 доларів США, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (до 10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об`єктивна сторона правопорушення, яке вчинив громадянка України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію – справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з`ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України","Гирлян проти Росії" від 09.10.2018).

При вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми на територію України фізичними особами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

Так, у п. 28 рішення "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § 38, Grifhorst, § 102, і Boljeviж, § 44).

Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

При цьому суддя звертає увагу, що представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов`язкове.

Також шкода, яку громадянка України ОСОБА_2 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні обставини.

При перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що ОСОБА_2 починаючи з 07.12.2018 року офіційно була працевлаштована в Соціалістичній Республіці В`єтнам, а саме працювала на посаді менеджера по роботі з клієнтами в ресторані «Beirut restaurant». Заробітна плата становила 1000 доларів США в місяць, понаднормові години оплачувалися у виді преміювання. Вказані обставини підтверджуються даними, що містяться в трудовому договорі на посаду менеджера по роботі з клієнтами та листом підтвердження зайнятості від 09.07.2019 року, засвідчені її підписом та підписом роботодавця.

Таким чином, грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_2 при перетині державного кордону України, у сумі 3540 доларів США, є її приватною власністю, які мають легальне походження, оскільки є її заробітною платою, яку вона отримала, офіційно працюючи за кордоном, а саме в Соціалістичній Республіці В`єтнам.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: "Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї".

Також, суддя враховує, сімейне та матеріальне становище ОСОБА_3 . Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 постійно проживає на території України, а саме в м. Бориспіль, де має родинні зв`язки. На її утриманні перебувають батьки, які є особами похилого віку. Разом з тим, батьки вже є пенсіонерами, а тому не мають будь-якого доходу, крім пенсії, якої вистачає лише на забезпечення їх повсякденних потреб. Це свідчить про те, що без фінансової допомоги доньки батьки ОСОБА_2 не матимуть змоги.

Крім того, суддя враховує, тяжкий стан здоров`я матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , яка постійно вживає велику кількість ліків різної вартості, а також повинна періодично проходити медичне обстеження та курс стаціонарного лікування.

Враховуючи, що кошти, які вона мала при собі є її заробітною платою, то ОСОБА_2 ввозила їх на територію України для власних потреб, зокрема для забезпечення свого повсякдення проживання та її родини.

При цьому, враховуючи, що ОСОБА_2 лише нещодавно повернулася із Соціалістичної Республіки В`єтнам, де перебувала на тимчасових заробітках, то гроші, які вона мала при собі під час перетину державного кордону України, є фактично єдиним джерелом для її існування, оскільки вона ніде не працює.

Ці обставини в сукупності безумовно вказують на те, що грошові кошти у сумі 3540 доларів США є для ОСОБА_2 та її сім`ї важливою, життєво необхідною та значною сумою.

Встановлено, що грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_2 мають легальне походження, оскільки являються її заробітною платою, яку вона отримала працюючи офіційно закордоном. У матеріалах справи наявні документи, які беззаперечно підтверджують законність походження вказаних коштів та мають легальне походження, а також могли бути законно переміщені нею через митний кордон України, за умови письмового декларування. Дані грошові кошти вона ввозила на територію України лише з єдиною метою, щоб забезпечити своє існування та мати змогу продовжувати лікування матері, оскільки остання має серйозні проблеми зі здоров`ям. Конфіскації цих коштів, на які розраховувала ОСОБА_3 та її родина, зокрема батьки похилого віку, які не мають жодного відношення до порушення митних правил, поставить її в скрутне матеріальне становище та позбавить її можливості забезпечувати та утримувати себе і свою родини на належному рівні відповідно до життєвих стандартів, що взагалі ставить під загрозу їх гідне людське існування і подальше життя.

Крім того, в даному випадку, суддя враховує те, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані з приводу того, що ОСОБА_2 намагалася умисно обійти митні правила України.

Водночас, на пропозицію митників видати наявні гроші, ОСОБА_2 самостійно та добровільно, видала всі кошти, нічого не приховуючи.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що у ОСОБА_2 були відсутні будь-які наміри на порушення митного законодавства України.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_2 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти, ввезення якої вона намагалася здійснити, її матеріальне та сімейне становище, те, що вона перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності, про що свідчить її поведінка під час проходження митного контрою в аеропорту. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти. При цьому ці кошти могли бути законно переміщені ОСОБА_2 через митний кордон України, за умови письмового декларування.

Крім цього, із рішень Європейського суду з прав людини однозначно слідує, що законно здобута власність, утрачена через ненавмисну погрішність, без сумніву, є об`єктом захисту ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції.

Так, у справі "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) Європейський суд зазначив, що національний суд при прийнятті рішення просто посилався на "характер і небезпеку злочину" і "інформацію про характер (заявника)", але не питав, чи було замовлення на конфіскацію на користь суспільства або дотриманий необхідний баланс. Тобто сфера огляду, проведена національними судами, була занадто вузькою, щоб задовольнити вимогу пошуку "справедливого балансу", властивого п. 2 статті 1 Протоколу № 1. Адже суд цікавив тільки факт учинення правопорушення, але не враховано право особи на мирне користування своїм майном. На думку Суду, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.

З огляду на зазначені вище обставини цієї справи та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування до ОСОБА_2 і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.471 МК України як безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Тому, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є безумовним порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї "індивідуальний надмірний тягар".

При цьому конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушниці та може поставити під загрозу подальше її існування та її родини, оскільки позбавить правопорушницю можливості забезпечувати нормальні умови їхнього проживання, а ніяк не сприятиме вихованню громадянки України ОСОБА_2 та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Таким чином, виходячи зі змісту вимог ч. 3 ст. 462 МК України, враховуючи характер скоєного, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушниці ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 01.06.2019 року № 0260/12500/19 до місця зберігання 03.06.2019 року у розмірі 41 грн. 33 коп. (а.с.15).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з громадянки України ОСОБА_2 , на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України, ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 04.07.2014 року, орган, що видав: 3222, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0260/12500/19, а саме:

- долари США, згідно курсу НБУ станом на 01.06.2019 за 100 доларів США – 2687-2573 грн., кількістю 3540 доларів США, вартістю 95128 грн. 91 коп., - повернути громадянці України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 04.07.2014 року, орган, що видав: 3222, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 .

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: НОМЕР_3 , 050*).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 04.07.2014 року, орган, що видав: 3222, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , на користь державного бюджету України (р/р № 31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 04.07.2014 року, орган, що видав: 3222, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , на користь Київської митниці ДФС (р/р № НОМЕР_4 , МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 41 (сорок одну) грн. 33 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя : С.М.Вознюк