Постанова № 83183187, 19.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6005/19

Провадження № 3/359/2150/2019

Протокол №0253/12500/19

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2019 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці Захарова А.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , пенсіонерка, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 12.08.2011 року, орган, що видав 5301, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 ,-

в с т а н о в и в :

28.05.2019 року о 16 год. 05 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_1 , що прибула з Німеччини, м. Мюнхен літаком авіакомпанії «Lufthansa», рейсом LH 2544, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має приблизно 11000 євро. Після цього пасажирці було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщення митниці (зоні митного контролю) пасажиркою було видано готівку в розмірі 11659 євро, що знаходились в одному з відділень жіночої сумки, яка висіла через плаче громадянки (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_1 , вказана валюта належить їй особисто.

Пасажирка обрала проходження митного контролю “зеленим коридором”, де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10 000 євро.

З виявленої суми пасажирці було пропущено 9999 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1660 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_1 , яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв`язку з цим працівниками митниці 28.05.2019 року, складено протокол про порушення митних правил №0253/12500/19, один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_1 , і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом про порушення митних правил №0253/12500/19 вилучено:

- Євро, згідно курсу НБУ на 28.05.2019 за 100 євро 2947-9499 гривень, кількістю 1660 євро, вартістю 48935 грн. 97 коп.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явилася, повідомлена належним чином про час там місце розгляду справи, причина неявки суду не відома. Клопотань про перенесення судового засідання не надходило.

В письмовому клопотання ОСОБА_1 просила повернути дану справу до Київської митниці ДФС для проведення додаткової перевірки. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що під час складання вказаного протоколу, інспектором митного оформлення ОСОБА_2 були допущені грубі порушення МК України, а сам протокол не відповідає вимогам ст. 494 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 652 від 31.05.2012 року. Також, інспектором відділу митного контролю № 4 Сайко С.В. належним чином не були роз`яснені її права, користуватись послугами захисника при безпосередньому вилученні власних коштів.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримав, та зазначив, що громадянка України ОСОБА_1 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв`язку з чим просив застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_1 , вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0253/12500/19 від 28.05.2019 року громадянка України ОСОБА_1 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п.1 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Відповідно до п.2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_1 перетнула "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Згідно ч. 5 статті 494 МК України у разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1) дату і місце його складення;

2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5) посилання настаттю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7) відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу;

8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року),у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З наведених норм закону випливає, що суд може прийняти до провадження справу про порушення митних правил та розглянути її по суті, коли особа, яка вчинила правопорушення, встановлена, та щодо неї складено протокол про адміністративне правопорушення.

Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.

Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви. Коли порушується справа про порушення митних правил потрібно також переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі.

У відповідності до ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов, в тому числі й про проведення додаткової перевірки:

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі.

Суддею встановлено, що Київською митницею ДФС вказані вимоги закону при складанні протоколу про порушення митних правил були виконані у повній мірі.

Зміст складеного відносно громадянки України ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил відповідає диспозиції вищевказаної норми, оскільки у ньому сформульовано звинувачення за ст. 471 МК України та відповідно розкрита об`єктивна сторона даного правопорушення.

Так, вина правопорушниці підтверджується, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил №0253/2500/19 від 28.05.2019 року (а.с.2-5), долученими до протоколу документами та встановлена судом.

На підставі зазначених доказів слід дійти висновку про доведеність вини громадянки України ОСОБА_1 , у вчиненні нею порушення митних правил.

Своїми діями правопорушниця громадянка України ОСОБА_1 , порушила порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, яким обмежно переміщення валюти через митний кордон України, чим вчинила правопорушення, яке передбачене ст. 471 МК України.

Так, відповідно до пояснень ОСОБА_1 , інспектору вона заявила, що має при собі приблизно 11000 євро, призначених для власних потреб, однак, митна декларація нею не заповнялася (а.с.8-11). Крім того в протоколі про порушення митних правил та протоколі опитування в справі про порушення митних правил остання власноруч написала, що претензій до складання протоколу не має та послуг адвоката не потребує. Одночасно нею проставлено особисті підписи про ознайомлення з правами, передбаченими МК України, КУпАП та ч.1 ст.63 Конституції України у вказаних протоколах (а.с.25, 811). В протоколі про порушення митних правил у графі «примірник протоколу отримав» - 28.05.2019 року проставлений підпис ОСОБА_1 про його отримання. Вказане свідчить, що громадянці ОСОБА_1 представником Київської митниці ДФС надано можливість в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, насамперед право на захист.

Таким чином, ОСОБА_1 мала можливості належним чином ознайомитися з протоколом та доказами проти неї, адекватно оцінити їх і розробити ефективну юридичну стратегію свого захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол про порушення митних правил, складений щодо громадянки України ОСОБА_3 . При цьому, наявний документ, що посвідчує особу, а саме паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 12.08.2011 року, орган, що видав 5301, який виданий у встановленому законом порядку та в якому зазначено строк дії до 12.08.2021 року.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) - документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном. Починаючи з моменту офіційного визнання України як сувереної та незалежної держави на міжнародній арені, перед офіційною владою постало завдання забезпечити власних громадян відповідними документами, що гарантували б їхнє право на перетин державного кордону з метою відвідин будь-якої країни чи території світу.

Таким чином, представник Київської митниці ДФС під час складання протоколу порушення митних правил відносно ОСОБА_1 діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, наведені громадянкою України ОСОБА_1 в письмовому клопотанні аргументи спростовується матеріалами справи.

Стаття 471 МК України, передбачає застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосереднім предметом правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.) з конфіскацією вилученої валюти.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_1 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушниці громадянки України ОСОБА_1 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 28.05.2019 року № 0253/12500/19 до місця зберігання 29.05.2019 року у розмірі 21 грн. 46 коп. (а.с.19).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 8, 9 Конституції України, ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 12.08.2011 року, орган, що видав 5301, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., з конфіскацією в дохід держави України вилученої згідно протоколу від 28.05.2019 року №0253/12500/19 валюту, а саме: 1660 євро - загальна вартість 48935 грн. 97 коп.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 12.08.2011 року, орган, що видав 5301, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 12.08.2011 року, орган, що видав 5301, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 21 грн. 46 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя : С.М.Вознюк