Рішення № 83182308, 22.07.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8593/19

Категорія 27

2/295/2259/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого - судді Полонця С.М.,

секретаря с/з - Глущенко Я.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №281, вчинений 26 лютого 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 66016,88 грн. за кредитним договором №83837865 від 22 червня 2010 року. При цьому посилається на те, що в порушення вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», розділу ІІ Постанови № 1172 від 29.06.1999р. нотаріус вчинив виконавчий напис за наявності у боржника спору з кредитором стосовно суми боргу.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.06.2019 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позов не надали.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.06.2010 року між ПАТ «Банк Руский Стандарт» (правонаступником якого є АТ «Банк Форвард») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №83837865.

26.02.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №281, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №83837865 від 22.06.2010 року, укладеним ним із ПАТ «Банк Руский Стандарт» (правонаступником якого є АТ «Банк Форвард»), оскільки настав строк платежу по кредитному договору і боржником допущено прострочення платежів. Стягнення проводилося за період з 22.06.2010 року по 02.03.2018 року. Сума повної заборгованості склала 65166,88 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 64214,79 грн.; заборгованість за процентами та комісіями - 952,09 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом отримано плати із стягувача в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача складає 66016,88 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. від 22.03.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №281, виданого 26.02.2019 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вчинення виконавчого напису є одним з видів захисту порушеного права та відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку учинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованого у Мін`юсті 22.02.2012 року за №282/20595, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають стосунок до вчинення виконавчого напису, нотаріус управі витребувати їх у стягувача (пп.2.2 п.2 гл.16 розд.ІІ порядку).

Крім того, у пп.3.2, 3.5 п.3 гл.16 розд.ІІ порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку. Цей перелік не передбачає інших умов учинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в законі «Про нотаріат» і Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п. 3.2, 3.5 глави 16 Порядку).

Згідно з п. 2 стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин вищезазначеного Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі й унаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»).

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень стст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі №201/11696/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи банком не було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису ні оригіналу кредитного договору, укладеного з позивачем, ні засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. За відсутності таких документів приватний нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису, оскільки у нього не було жодних підстав вважати, що заборгованість є безспірною.

Разом з тим, в оскаржуваному виконавчому написі зазначено суму заборгованості за кредитом 65166,88 грн., тоді як в прикріпленій до нього заяві №83837865 від 22.06.2010 року сума кредиту (тіло кредиту) становить 1057,60 грн., про що нотаріусом у виконавчому написі не зазначено жодного посилання.

Крім того, з прикріплених до виконавчого напису документів, неможливо зрозуміти коли у банку виникло право вимоги до позивача. В таблиці «Графік платежів Додаток до договору №83837865 від 22.06.2010 року» зазначена остання дата погашення за наданим кредитом - 23.01.2011 року. Тобто, від виникнення права вимоги у банку і до його звернення до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років, тобто виконавчий напис вчинено поза межами загального строку позовної давності.

Як вбачається з виконавчого напису проценти нараховані однією сумою разом з комісією, що унеможливлює їх визначення окремо.

Таким чином, відповідно до вимог закону у банку відсутні були підстави для нарахування позивачу заборгованості за сумою кредиту, яка не відповідає кредитному договору поза межами строку позовної давності, без визначення окремо розміру процентів та комісії, що вказує на відсутність безспірності боргу. Приватним нотаріусом в свою чергу вчинено виконавчий запис без отримання документів, визначених законом, що підтверджують безспірність заборгованості.

Згідно ст. 50 Закону «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для його задоволення.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідачів в рівних частках на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.02.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за №281 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №83837865 від 22.06.2010 року на загальну суму 66016 грн. 88 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» та Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 576 грн. 30 коп. з кожного та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 2000 грн. 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард»; місце знаходження - 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105; код ЄДРПОУ - 34186061.

Відповідач: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області; місце знаходження - АДРЕСА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна; місце знаходження - 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф.15.

Суддя: