Рішення № 83179030, 18.07.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7535/19

Провадження №2/523/3312/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р.Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Бузовського В. В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Остапишеної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов`язання вчинення певних дій, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (далі ПАТ «Одесагаз») та просив зобов`язати відповідача до 01 січня 2020 року безкоштовно встановити квартирі, в якій він мешкає, індивідуальний газовий лічильник та до встановлення такого лічильника проводити розрахунки за нормами споживання газу вставленими законодавством. В обґрунтування позову посилався на те, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1 та використовує газ для приготування їжі, за споживання якого сплачує на підставі рахунку-повідомлення. Відповідач, з яким в нього існують договірні відносини по наданню послуг з газопостачання, без його відома встановив в будинку, в якому знаходиться його квартира та в якій він мешкає, загальнобудинковий вузол обліку газу, в зв`язку з чим не відображається фактичне споживання ним газу. На прохання позивача встановити в його квартирі індивідуальний газовий лічильник, йому було повідомлено, що він може самостійно забезпечити встановлення такого лічильника з подальшою компенсацією витрат на його придбання та встановлення, чим на його думку було порушено його право, оскільки вказане призводить до невідповідності умов договору на постачання природного газу укладеним між ним та відповідачем, в зв`язку з чим просить його позов задовольнити.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, який підтримав в судовому засіданні та пояснив, що позов не визнає з наступних підстав.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням вимог законодавства за формою Типового договору розподілу природного газу, який розміщений на офіційному сайті НКРЕКП та ПАТ «Одесагаз» та/або в друкованих виданнях Одеської області, і не потребує двохстороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Із заявою про припинення розподілу природного газу споживач не звертався.

Таким чином з ОСОБА_2 , було укладено договір розподілу природного газу.

Крім того, зобов`язання відповідача забезпечити встановлення лічильників газу, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких, серед іншого, газ використовується тільки для приготування їжі, відповідно законодавства, встановлено до 1 січня 2021 року.

Відповідачем виконано вимоги Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» шляхом встановлення загальнобудинкового лічильника газу для обліку спожитого газу мешканцями квартир будинку за адресою АДРЕСА_2 , а обов`язку щодо заміни за кошти суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території - ПАТ «Одесагаз» газового лічильника у квартирі позивача, законом не передбачено.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, встановлено, що відповідно до довідки про склад сім`ї та реєстрацію № 595 від 02.05.2019р., ОСОБА_2 є власником та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.8).

Між ОСОБА_2 та ПАТ «Одесагаз» фактично укладено договір розподілу природного газу, оскільки договір розподілу природного газу є публічним та укладається з вимог ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу, який розміщений на офіційному сайті НКРЕКП та ПАТ «Одесагаз» та/або в друкованих виданнях Одеської області, і не потребує двохстороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання ОСОБА_2 , до умов Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до рахунку-повідомлення № 169 від 05.04.2019р. ОСОБА_2 , сплачує послуги за використання природного газу (а.с.13), із заявою про припинення розподілу природного газу не звертався.

Відповідно до Договору від 01 грудня 2016 року ПАТ «Одесагаз» встановлено загальнобудинковий лічильник газу для обліку спожитого газу мешканцями квартир будинку за адресою АДРЕСА_2 (а.с.41).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу», державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у межах повноважень, визначених Законом та іншими актами законодавства.

Діяльність Оператора ГРМ регулюється Кодексом газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), Типовим договором розподілу природного газу (далі Договір), затвердженими Постановами НКРЕКП № 2494 та 2498 від 30.09.2015р.

Згідно до частин 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частин 1, 2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Згідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до вимог ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

В силу частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, предбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою - другою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 Глави 5 Розділу IX Кодексу ГРС, за ініціативи балансоутримувача Оператора ГРМ та за його рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

У разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об`єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об`єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620.

Згідно п. 4 Постанови КМУ № 620 у разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. З ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, коштів відповідного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.

Так, зі змісту ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників для такої категорії споживачів природного газу як населення саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремим споживачем.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (в редакції на момент виникнення правовідносин) встановлено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких, серед іншого, газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року. Змінами, внесеними Законом України №2260-VІІІ від 21.12.2017 року строк виконання обов`язку забезпечити встановлення лічильників газу продовжено до 1 січня 2021 року.

У разі не встановлення населенню у вищезазначені строки лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі змісту ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», зазначена норма передбачає обов`язок встановлення індивідуального лічильника газу, але не передбачає обов`язку суб`єкта господарювання здійснити таке встановлення лише за власний рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього Закону постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі - з 1 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. З ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.

Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу-фізичних осіб (населення) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення), які встановлять лічильники протягом 2018 року, відповідна компенсація здійснюється протягом 12 місяців.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 , задоволенню не підлягають, оскільки вони є передчасними, право на звернення із такими вимогами можливе лише після порушення чинного законодавства відповідачем, щодо не встановлення позивачу лічильника або відмова у його встановленні, лише після 01.01.2021 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він є людиною похилого віку, інвалідом 2 групи та ветераном війни - учасником бойових дій, оскільки ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» не передбачає пільг для позачергового встановлення індивідуального лічильника газу будь-яким особам.

Керуючись ст.ст. 15, 633, 634, 641, 642 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 95, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 (який зареєстрований: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ -03351208) про зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.07.2019 року.

Суддя: