Постанова № 83178781, 08.07.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/9925/19

Номер провадження 3/521/4408/19

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2019 року суддя Малиновського районного суду міста Одеси О. В. Іщенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч 1 КпАП України, –

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2019 року о 21 годині 10 хвилини, водій ОСОБА_1 керував мопедом Сузукі реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Хімічній, 1 у місті Одесі в стані алкогольного сп`яніння, згідно висновку «Drager », чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

За даним фактом інспектором відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч 1 КпАП України.

Згідно письмових пояснень, які надішли до суду 05 липня 2019 року від представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Пошали К. С., ОСОБА_1 . винним себе визнає повністю та щиро розкаюється, при цьому адвокат у своєму поясненні зазначає, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а відтак просить накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування.

Всебічно вивчивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази, суддя вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч 1 КпАП України, за кваліфікуючою ознакою керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 130540 від 30 травня 2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 продув трубку Драгер, висновком «Drager Alcotest», відповідно до якого у видихуваному повітрі виявлено 1.48 % алкоголю, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Згідно санкції ст. 130 ч. 1 КпАП України, це правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує: характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень Правил дорожнього руху України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, ставлення до вчиненого проступку, а також обставини, що пом`якшують відповідальність: то, що він вперше скоїв правопорушення, щиро розкаявся.

При цьому, дослідивши матеріали справи, вважаю що накладання адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення, з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься довідка згідно інформаційного порту Національної поліції (Армор) видана на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якої останній на протязі року за ч. 1 ст. 130 КпАП України не притягувався та посвідчення водія не отримував (а.с.1).

Вказані обставини підтверджені також довідкою Територіального сервісного центру №5141 РСЦ в Одеській області МВС України від 03 липня 2019 року, долученою до пояснень адвоката.

Згідно з п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.11.2005 року, суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами коли винна особа вже позбавлена такого права.

Отже ОСОБА_1 як такий, що не отримував та не має посвідчення водія, не є водієм в розумінні п. 1.10 ПДР України та відноситься до інших осіб, щодо яких такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України не передбачений.

Відповідно до абзацу третього п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз`яснено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП ( 80731-10 ). Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. { Абзац третій пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 ( v0018700-08 ) від 19.12.2008 }

На підстави викладеного, з метою виховання особи яка притягується до адміністративної відповідальності, попередження здійснення ним нових правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 401 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 гривні 20 копійок.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 221, 252, 283, 284 КпАП України, –

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч 1 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 гривні 20 копійок (Рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" – Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ. р-н/22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 38016923; Номер рахунку: 31210206015007; Код банку (МФО): 899998; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).)

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О. В. Іщенко