Ухвала суду № 83176211, 18.07.2019, Господарський суд Вінницької області

Дата ухвалення
18.07.2019
Номер справи
902/85/18
Номер документу
83176211
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

18 липня 2019 р. Справа № 902/85/18

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання Матущак О.В.,

представника Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - Попик О.О. (присутній),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: ОСОБА_1 , ідентиф. № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Дочірнього підприємства "Ладижинський завод "Екстра" Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром", код ЄДРПОУ 20119003 (вул. Незалежності, б. 118, м. Ладижин, Вінницька область, 24320)

про стягнення 49 359,93 грн.

в межах справи № 902/85/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Плюс 2016", код ЄДРПОУ 40500377 (вул. Грушевського, б.35-К/2, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

до: Дочірнього підприємства "Ладижинський завод "Екстра" Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром", код ЄДРПОУ 20119003 (вул. Леніна, б. 118, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , м. Ладижин , Вінницька область звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" про стягнення 49 359,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працювавши слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування на ДП "Ладижинський завод "Екстра" при звільненні з займаної посади за згодою сторін не отримав нарахованої йому роботодавцем заробітної плати за період з вересня 2016 року по вересень 2018 року у розмірі 49 359,93 грн.

Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку не погасив існуючий борг по заробітній платі перед позивачем, останній з метою захисту своїх прав на оплату праці звернувся до суду для стягнення суми заборгованості у розмірі 49359,93 грн з ДП "Ладижинський завод "Екстра" в судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.01.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження та визначено, що позовна заява підлягає розгляду в межах справи № 902/85/18 про банкрутство ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" в порядку спрощеного позовного провадження та призначена до розгляду по суті на 23.01.2019 року.

23.01.2019 року розгляд вищезазначеної позовної заяви не відбувся у зв"язку з тим, що 10.01.2019 року до суду надійшов запит Північно-західного апеляційного господарського суду № 01-23/902/85/18/49/19 від 03.01.2019 року разом з апеляційною скаргою ПАТ "Укрмедпром" № 03/329 від 28.12.2018 року на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.12.2018 року у справі № 902/85/18 про необхідність терміново надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином оформлену справу № 902/85/18.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року провадження у справі №902/85/18 про банкрутство ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" зупинено у зв"язку з апеляційним оскарженням і направленням матеріалів даної справи до Північно-західного апеляційного господарського суду та до повернення матеріалів справи до Господарського суду Вінницької області.

Супровідним листом № 902/85/18/122/19 від 23.01.2019 року апеляційну скаргу №03/329 від 28.12.2018 року ПАТ "Укрмедпром" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.12.2018 року разом зі справою № 902/85/18 направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 розглядається в межах зупиненої справи №902/85/18 про банкрутство ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром", суд ухвалою від 23.01.2019 року зупинив провадження з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" про стягнення 49 359,93 грн до повернення матеріалів справи до Господарського суду Вінницької області.

24.01.2019 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечив наявність боргу перед позивачем та зазначив, що ним здійснено інвентаризацію наявного боргу по заробітній платі, який визначено у акті інвентаризації розрахунків із кредиторами від 07.12.2018 року. Даний акт за твердженням відповідача наданий арбітражному керуючому для включення наявної заборгованості по заробітній платі до ліквідаційної маси першої черги. Відтак, у відзиві відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" про стягнення 49 359,93 грн у повному обсязі.

13.05.2019 року матеріали справи № 902/85/18 повернулися до Господарського суду Вінницької області.

Суд ухвалою від 23.05.2019 року поновив провадження у даній справі.

За таких обставин, поновленню підлягає провадження з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" про стягнення 49 359,93 грн в межах справи № 902/85/18.

Ухвалою суду від 23.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" про стягнення 49 359,93 грн в межах справи № 902/85/18 призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.06.2019 року.

Ухвалами суду від 13.06.2019 року, 01.07.2019 року розгляд справи відкладено на 18.07.2019 року.

18.07.2019 року в судове засідання представники сторін не з"явились. Проте, судом встановлено, що 11.06.2019 року від позивача надійшла заява, в якій останній звернувся до суду з проханням здійснити розгляд даного спору у межах справи №902/85/18 за його відсутності, у зв"язку з хворобою дружини, яка потребує постійного догляду, додавши в підтвердження викладеного відповідні письмові докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на заяву позивача, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за його відсутності.

Беручи до уваги, що спір між сторонами розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з метою недопущення безпідставного затягування його розгляду, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять усі належні та достатні докази для вирішення спору по суті.

Розглянувши та дослідивши докази, додані до позовних матеріалів суд встановив наступні обставини.

Згідно відомостей, що містяться у трудовій книжці позивач в період з 09.06.2015 року по 03.10.2018 року працював слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування на ДП "Ладижинський завод "Екстра".

03.10.2018 року позивача було звільнено із займаної посади за згодою сторін та видано трудову книжку.

Із змісту позовної заяви та довідки № Е0000000086 від 06.10.2018 року, скріпленої печаткою та підписами т.в.о директора і головного бухгалтера ДП "Ладижинський завод "Екстра", виданої позивачу на підтвердження того, що він працював на підприємстві вбачається, що відповідач має борг перед ОСОБА_1 по заробітній платі у розмірі 49 359,93 грн за період з вересня 2016 року по вересень 2018 року. Про наявність боргу по заробітній платі перед позивачем йдеться зокрема у примітці довідки.

Встановивши наведені обставини, надавши їм належну оцінку суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ДП "Ладижинський завод "Екстра" ПАТ "Укрмедпром" про стягнення 49 359,93 грн з огляду на наступні правові висновки.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні від 15.10.2013 року у справі № 8-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив про те, що порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право у відповідності з трудовим договором і державними гарантіями, а також за час простою не з вини працівника, незалежно від того, чи було проведено роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08 ) від 19.10.73 року держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи, зокрема з-поміж іншого справедливу зарплату.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття "власність" і "майно" у розумінні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має автономне значення і не обмежується лише власністю на фізичні (матеріальні) речі, але й включає в себе (борги, майнові права, матеріальний інтерес, які належать або мають належати особі, "правомірні очікування", кошти/присуджені суми, належні до виплати заявникам на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення) та не залежить від формальної класифікації у національному праві.

В силу ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини у багатьох справах, одним з аспектів справедливого судочинства є доступ особи до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права, їй має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наведеного вбачається, що невиплата заробітної плати ОСОБА_1 є порушенням, як конституційного права на оплату праці, так і права на мирне володіння своїм майном, закріпленого в ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Викладені вище обставини та зазначені письмові докази в своїй сукупності, зокрема довідка про заробітну плату є належними та достатніми доказами, що підтверджують заявлену до стягнення суму боргу по заробітній платі, а відтак правомірність і обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Тому, судовий збір у розмірі 1921,00 грн слід покласти на ДП "Ладижинський завод "Екстра".

Згідно абз.4 ч. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідком розгляду в межах справи про банкрутство майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви повністю або частково).

Керуючись ст.ст. 9, 10 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3. ч. 6 ст. 12, ч. 8 ст. 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 234, ч. 2 ст. 235, 247 - 252, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ладижинський завод "Екстра" (код ЄДРПОУ 20119003, вул. Незалежності, 118, м. Ладижин, Вінницька область, 24320) на користь ОСОБА_1 (ідентиф. № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 49 359,93 грн - заборгованості по заробітній платі за період з вересня 2016 року по вересень 2018 року.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ладижинський завод "Екстра" (код ЄДРПОУ 20119003, вул. Незалежності, 118, м. Ладижин, Вінницька область, 24320) в доход Державного бюджету України 1 921,00 грн - судового збору.

4. Видати накази.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 18.07.2019 року.

6. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 23.07.2019 року.

8. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук.прим:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;

3 - Дочірнє підприємство "Ладижинський завод "Екстра" Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" (вул. Незалежності, б. 118, м. Ладижин, Вінницька область, 24320);

4 - Арбітражному керуючому Гонті О.А. АДРЕСА_2

Попередній документ : 83176209
Наступний документ : 83176213