Рішення № 83171918, 22.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2019 року № 826/2670/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку в загальному провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк» доГоловного територіального управління юстиції у місті Києвітреті особи:Публічне акціонерне товариство «Актив-Банк», ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Актив-Банк» (далі по тексту - третя особа 1, ПАТ «Актив Банк»), ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_1), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа 3), в якому просить:

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни про вилучення обтяження індексний номер: 11308972 від 24.06.2011;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни про вилучення обтяження індексний номер: 11308989 від 24.06.2011;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни про вилучення обтяження індексний номер: 11308922 від 24.06.2011;

- зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицьку Валентину Миколаївну вжити заходів у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо скасування рішень про вилучення обтяжень реєстратора Білицької Валентини Миколаївни №№ 11308972, 11308989, 11308922 від 24.06.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень та, відповідно, припинення іпотек та обтяжень нерухомого майна стала довідка №127 від 24.06.2011 про повне погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № К-00003939687 від 21.06.2011, водночас вказана довідка не могла бути підставою для припинення іпотек та заборон відчуження нерухомого майна, оскільки станом на 29.01.2018 в позичальника за кредитним договором №К-00003939687 від 21.06.2011 наявна заборгованість, та вище вказана довідка не була зареєстрована в системі електронних звернень, що свідчить про її підробку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року здійснено заміну первісного відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицьку Валениту Миколаївнину на належного відповідача Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, у зв`язку з тим, що діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни припинено.

Представник Головного територіального управління юстиції у місті Києві проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення були прийняті державним реєстратором у межах та у спосіб передбачені чинним на той час законодавством. Крім того зазначено, що документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Білицької В.М. не передано на зберігання до Державного архіву міста Києва.

Представник третьої особи - Публічне акціонерне товариство «Актив-Банк» надав письмові пояснення, в яких проти адміністративного позову заперечував. Крім того, в наданих поясненнях вказано щодо пропущення позивачем строку звернення до суду. Однак, суд зазначає, про необґрунтованість даних тверджень третьої особи, оскільки позивачу стало відомо з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 111993332 від 29.01.2018, яка була отримана в ході проведення інвентаризації активів банку (перевірки обліку в АБС «Б2» заставного майна), що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Так, на підставі положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів адміністративної справи, 21 червня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №К-00003939687, строком дії до 20.06.2016 (далі за текстом - кредитний договір).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 21.06.2011 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за номером 2853 (далі по тексту - Іпотечний договір), предметом якого є:

- житловий будинок загальною площею 404,9 кв.м, житловою площею 85 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - предмет іпотеки 1);

- земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки 1, загальною площею 0,1000 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер - НОМЕР_1 (далі за текстом - предмет іпотеки 2).

Відповідно до п. 10.1 зазначеного договору іпотеки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами договору, скріплення його печатною іпотекодержателя та його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань по кредитному договору та цим договором.

Як зазначає позивач, станом на дату звернення з даною позовною заявою до суду заборгованість по вказаному кредитному договору не погашена. А тому, кредитний договір та Іпотечний договір є чинними.

Як зазначено вище, в ході проведення інвентаризації активів банку (перевірки обліку в АБС «Б2» заставного майна) ПАТ «Дельта Банк» отримало інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за параметрами запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, адреса місце знаходження АДРЕСА_1 .

Так, у відповідності до відомостей, які міститься в інформаційній довідці №111993332 (сторінка 9), 21.06.2011 реєстратором Ковальчук С .П. зареєстровано обтяження - заборона на нерухоме майно Реєстраційний номер обтяження 11308970 на підставі договору іпотеки, 2853 від 21.06.2011, об`єкт обтяження - земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га, адреса АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , який змінено 24.06.2011 приватним нотаріусом Білицькою В.М., тип змін вилучення обтяження, підстава: довідка про повне погашення заборгованості за кредитним договором №К-00003939687 від 21.06.2011, 127, 24.06.2011 ПАТ «Дельта Банк».

Також, у відповідності до відомостей, які міститься в інформаційній довідці №111993332 (сторінка 9), 21.06.2011 реєстратором Ковальчук С.Г зареєстровано обтяження - заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 11308989 на підставі договору іпотеки, 2853 від 21.06.2011, об`єкт обтяження - житловий будинок, адреса АДРЕСА_1 , та який змінено 24.06.2011 реєстратором приватним нотаріусом Білицькою В.М,. тип змін: вилучення обтяження, підстава: довідка про повне погашення заборгованості за кредитним договором №К-00003939687 від 21.06.2011, 127, 24.06.2011 ПАТ «Дельта Банк».

Крім того, у відповідності до відомостей, які міститься в інформаційній довідці №111993332 (сторінка 11), 21.06.2011 реєстратором приватний нотаріус Ковальчук С.П. зареєстровано обтяження - іпотека, реєстраційний номер обтяження 11308922 на підставі договору іпотеки, 2853 від 21.06.2011, об`єкт обтяження - земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га, адреса АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , житловий будинок, адреса АДРЕСА_1 , та який змінено 24.06.2011 приватним нотаріусом Білицькою В.М., тип змін: вилучення обтяження, який змінено 24.06.2011 приватний нотаріус Білицька В.М, тип змін: вилучення обтяження, підстава: Довідка про повне погашення заборгованості за кредитним договором №К-00003939687 від 21.06.2011, 127, 24.06.2011 ПАТ «Дельта Банк».

У відповідності до відомостей, які міститься в інформаційній довідці №111993332 (сторінка 1), 20.11.2013 зареєстровано право власності на житловий будинок, адреса АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Актив Банк».

Вважаючи, зазначені вище дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни щодо припинення записів про іпотеку майна такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень з метою забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 якого, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1, 3, 5, 7 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об`єкта нерухомого майна(ч. 7 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Пунктом 12 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання витягів з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004, №20/5 (далі по тексту - Інструкція), що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: банку, іншої юридичної особи про погашення позики; про припинення договору застави; про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки.

Про зняття заборони у цих випадках нотаріус письмово повідомляє кредитора.

Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно, нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Повідомлення судових або слідчих органів та органів державної виконавчої служби про зняття арешту залишається у справах нотаріальної контори.

Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на об`єкти нерухомого майна підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до п. 250 Інструкції нотаріус за місцем розташування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна та земельної ділянки, а також за місцем державної реєстрації транспортного засобу або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону щодо відчуження цього майна (майнових прав на нерухоме майно):

1) за повідомленням установи банку чи іншої юридичної особи про видачу фізичній особі позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири.

Згідно з п. 3. Інструкції Про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5 (далі - Інструкція) вилучення запису з Реєстру здійснюється Реєстратором на підставі "Заяви про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна" (додаток 3 до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).

Про внесення запису до Реєстру Реєстратор видає заявнику примірник "Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна".

Заява про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна подається державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судами, слідчими органами, органами державної виконавчої служби та іншими особами, які передбачені Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В підпункті 3.1. Інструкції міститься структура "Заяви про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна". У "Заяві про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна" зазначаються:

"Вихідний номер та дата";

"Реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі заборон";

"Контрольна сума запису";

"Відомості про документ-підставу";

"Додаткові відомості";

"Відомості про особу, що подає заяву";

"Службові відмітки".

Перед вилученням запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та переконання, що зміни будуть унесені саме до належного запису, застосовується контрольна сума запису.

Реєстраційний номер та контрольна сума запису присвоюються при внесенні запису до Реєстру та відображаються у "Витязі про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна". Реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після вилучення запису з Реєстру.

Отже, проаналізувавши вище вказані норми законодавства, суд приходить до висновку про те, що оскільки державна реєстрація іпотеки та обтяження нерухомого майна була проведена приватним нотаріусом Київського міського округу Ковальчуком С.П., то і державна реєстрація припинення іпотеки та обтяження повинна була б проводитися цим же нотаріусом, натомість була проведена приватним нотаріусом Білицькою В.М.

Крім того, приватним нотаріусом Білицькою В.М. письмово не повідомлено ПАТ «Дельта Банк» про вилучення обтяжень на предмет іпотеки 1 та предмет іпотеки 2.

Таким чином, державна реєстрація припинення іпотеки та обтяження була проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білицькою В.М. з порушення вимог чинного, на момент вчинення нотаріальних дій, законодавства.

Також, суд дослідивши матеріали реєстраційної справи №02-32 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької В.М., які були надані відповідачем, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Нотаріус як спеціальний суб`єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 4. ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що станом на 29 січня 2018 року у позичальника за кредитним договором №К-00003939687 від 21.06.2011 наявна заборгованість у розмірі 33 557 530,74 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по особовим рахункам з 22.06.2011 по 29.01.2018.

Крім того, додатковим підтвердженням наявності заборгованості третьої особи 2 перед ПАТ «Дельта Банк» є те, що позивачем неодноразово направлялися досудові вимоги ОСОБА_1 , зокрема від 14.10.2011, 17.11.2011 та 28.11.2011, тобто після вчинення оскаржуваних реєстраційних дій.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06.11.2012 у справі №2601/11159/12 за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 стягнуто заборгованість останнього за кредитним договором №К-00003939687 від 21.06.2011 у розмірі 1 687 536,85 грн.

На виконання зазначеного рішення суду 15.02.2013 відкрито виконавче провадження №36578196, яке станом на момент звернення позивача з даним позовом було не закрито, а рішення суду не виконано.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 30.12.1998 №566 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський (фінансовий) облік в банках України - це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов`язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до пункту 2.1.1 зазначеного Положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання документа;

- назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;

- місце складання документа;

- назву отримувача коштів;

- зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру;

- суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України;

- номери рахунків;

- назву банку (отримувача та платника коштів);

- посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису). Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (далі - Положення №254), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Саме виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Приватний нотаріус Білицька В.М., приймаючи оскаржувані рішення, якими припинені іпотека та обтяження на предмет іпотеки, належним чином не перевірила чи дійсно виконано основне зобов`язання позичальника за кредитним договором, а саме не витребувала первинні документи (виписки з особових рахунків, меморіальні ордери, платіжні доручення тощо) та розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Підставою виключення записів про обтяження зазначена «довідка про повне погашення заборгованості за кредитним договором №К-00003939687, 21.06.2011, № 127, 24.06.2011 ПАТ «Дельта Банк».

Проте, як убачається з матеріалів справи, в заявах про вилучення обтяження об`єкту нерухомого майна №128 та №129 від 24.06.2011 та повідомленні про виключення запису з Державного реєстру іпотек №130 від 24.06.2011 відсутні прізвище, ім`я, по батькові особи, яка підписала зазначені документи.

А в матеріалах реєстраційної справи відсутні документи, що підтверджують особу та документ на підтвердження повноважень особи, що підписала та подала зазначені заяви та повідомлення.

Отже, приватний нотаріус Білицька В.М. всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не встановила відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що 10.02.2018 відкрито кримінальне провадження №12018100100001550, предметом якого є встановлення факту підроблення листа до приватного нотаріуса Білицької Валентини Миколаївни про повне погашення заборгованості за кредитним договором №К- 00003939687 від 21.06.2011, та в подальшому зняття обтяження з предметів іпотеки.

Враховуючи вищезазначене, а також, звертаючи увагу на те, що суду не було надано належних доказів наявності підстав для вчинення приватним нотаріусом Білицькою В.М. оскаржуваних дій, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправності дій приватного нотаріуса Білицької В.М. щодо припинення записів про іпотеку майна, яке перебуває в іпотеці ПАТ "Дельта Банк" згідно договору іпотеки від 21.06.2011.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами ч. ч. 3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання Головного територіального управління юстиції у місті Києві вжити заходів у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо скасування рішень про вилучення обтяжень реєстратора Білицької Валентини Миколаївни №№ 11308972, 11308989, 11308922 від 24.06.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного та встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни про вилучення обтяження індексний номер: 11308972 від 24.06.2011.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни про вилучення обтяження індексний номер: 11308989 від 24.06.2011.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни про вилучення обтяження індексний номер: 11308922 від 24.06.2011.

Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві вжити заходів у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо скасування рішень про вилучення обтяжень реєстратора Білицької Валентини Миколаївни №№ 11308972, 11308989, 11308922 від 24.06.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (бульвар. Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014, код ЄРДПОУ 34047020)

Відповідач: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві (пров. Музейний, 2-Дм. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 34691374),

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Білицька Валентина Миколаївна (АДРЕСА_2 , свідоцтво № 5115, від 27.04.2004).

Треті особи:

1) Публічне акціонерне товариство «Актив-Банк» (вул. Бориспільська, 3, м. Київ, 04070, код ЄРДПОУ 26253000).

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

3) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, Київ, 02000, код ЄРДПОУ 21708016).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко