Рішення № 83171869, 22.07.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/1765/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо неврахування грошових сум, внесених 14.11.2018 ОСОБА_1 в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10397,20 грн., військового збору у розмірі 3119,16 грн. та штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації у розмірі 170,00 грн.

-зобов`язати Головне управління ДФС у Чернігівській області відобразити в інтегрованих картках платника податку ОСОБА_1 сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10397,20 грн., військового збору у розмірі 3119,16 грн. та штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації у розмірі 170,00 грн.

-скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 10.12.2018 № 00052401305, № 00052421305 та 00052411305.

-скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 25.04.2019 № 84261-53.

-скасувати рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 25.04.2019 № 6540/10/25-01-53-07.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафу позивачем сплачені 14.11.2018, однак відповідачем вказана інформація при прийнятті спірних рішень не була врахована. За таких обставин вважає таку бездіяльність протиправною, а оскаржувані рішення такими, що підлягають скасуванню.

18.06.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому порядку).

11.07.2019 ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до даних ІС «Податковий блок» позивачем сплачено податку на доходи фізичних осіб в сумі 10567,20 грн. та військового збору в сумі 3119,16 грн. 14.11.2018. Про сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору, як і про намір подати податкову декларацію, інспектора, який проводив перевірку, повідомлено не було. Податкову декларацію про майновий стан та доходи позивачем подано до органів ДФС 30.11.2018 (вхідний №9586) після отримання акту перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.10.2018 та повідомлення від 12.10.2018 в період з 12.11.2018 по 16.11.2018 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області складено акт № 797/13/НОМЕР_1 від 23.11.2018, в якому зроблені такі висновки: документальною позаплановою невиїзною перевіркою за період, що перевірявся, встановлені порушення фізичною особою - платником податку ОСОБА_1 :

- пп. 49.18.4. п.49.18 ст.49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено неподання до Чернігівської ОДПІ (Ріпкинське відділення) податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- п.п.164.2.10 п. 164.2 ст. 164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме: ФО ОСОБА_1 не включила суму доходів унаслідок прийняття нею у дарунок майна до загального річного оподатковуваного доходу та не подала податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також не сплатила податок на доходи фізичних осіб.

Всього за актом перевірки донараховано податку на доходи фізичних осіб в результаті отримання у дарунок майна -10397,20 грн.

- п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами 2016 року на 3119,16 грн.

Донараховано військового збору з доходу нарахованого в результаті отримання у дарунок майна -3119,16 грн. (а.с. 14).

На підставі акту перевірки № 797/13/НОМЕР_1 від 23.11.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 00052411305 сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн., № 00052421305 за платежем військовий збір в розмірі 3119,16 грн. та № 00052401305 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10397,20 грн. (а.с. 17-19), та зроблені розрахунки штрафних санкцій: по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2599,30 грн.; за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності в розмірі 170,00 грн. та по військовому збору в розмірі 779,79 грн. (а.с. 15-16).

Вказані суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафу позивачем сплачені 14.11.2018, що підтверджується квитанціями, тобто до закінчення проведення перевірки, яка тривала до 16.11.2018.

25.04.2019 на адресу АДРЕСА_1 відповідачем направлено лист №6540/10/25-01-53-07 від 25.04.2019, в якому повідомлялось, що ОСОБА_1 має заборгованість по платежу до бюджету на загальну суму 19 633,90 грн, до якого додано податкову вимогу №84261-53 від 25.04.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу від 25.04.2019 № 6540/10/25-01-53-07.

Позивач вважає, що податкова заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків щодо адміністрування податків та зборів, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про Державну фіскальну службу» №236 від 21.05.2014 Державна Фіскальна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: -документи, визначені цим Кодексом; -податкова інформація: -експертні висновки; -судові рішення; -податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Стаття 16 Закону України «Про інформацію» дає визначення поняття податкової інформації як сукупності відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. -

Пунктом 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Тобто, враховуючи положення норм п. 74.3 ст.74, ст. 83 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про інформацію», пп. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про Державну фіскальну службу» №236 від 21.05.2014, Державна фіскальна служба є єдиним розпорядником та адміністратором податкової інформації, зокрема щодо надходження податків та зборів від платників, та зобов`язана враховувати актуальну податкову інформацію, в тому числі при наданні висновків за результатами податкових перевірок.

Як вже встановлено судом, перевірка у позивача проведена у період з 12.11.2018 по 16.11.2018, суми по податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2018-2019 та штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації сплачені позивачем 14.11.2018, тобто до закінчення перевірки (16.11.2018).

Однак, ГУ ДФС у Чернігівській області не враховано вказану податкову інформацію при проведенні позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , що стало наслідком прийняття спірних рішень.

Також факт сплати позивачем спірних сум визнається відповідачем у листі № 4576/1725-01-53-07-12 від 04.06.2019 на звернення позивача про надання копій податкових повідомлень рішень, що відповідно ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Стосовно посилань відповідача, що під час перевірки інспектора не було повідомлено про намір сплати спірних сум, суд зазначає, що відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України збирання податкової інформації покладається на відповідача, а тому такі до уваги суд не приймає.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 00052401305, № 00052421305 та 00052411305 та вимога від 25.04.2019 № 84261-53 підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від 25.04.2019 № 6540/10/25-01-53-07 про опис майна належного ОСОБА_1 у податкову заставу, то її також слід задовольнити, оскільки вона є похідною від позовних вимог, які судом задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому суд також вважає, визначити ефективний спосіб захисту прав позивача шляхом зобов`язання Головне управління ДФС у Чернігівській області відобразити в інтегрованих картках платника податку ОСОБА_1 сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10397,20 грн., військового збору у розмірі 3119,16 грн. та штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації у розмірі 170,00 грн.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене та встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що до облікової картки позивача, як платника податків, внесена інформація про сплату позивачем 14.11.2018 до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10397,20 грн., військового збору у розмірі 3119,16 грн. та штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації у розмірі 170,00 грн. до закінчення перевірки, що в свою чергу виключає вину позивача та свідчить про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо неврахування грошових сум, внесених 14.11.2018 ОСОБА_1 в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10397,20 грн., військового збору у розмірі 3119,16 грн. та штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації у розмірі 170,00 грн.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Чернігівській області відобразити в інтегрованих картках платника податку ОСОБА_1 сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10397,20 грн., військового збору у розмірі 3119,16 грн. та штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації у розмірі 170,00 грн.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 10.12.2018 № 00052401305, № 00052421305 та 00052411305.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 25.04.2019 № 84261-53.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 25.04.2019 № 6540/10/25-01-53-07.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича,11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 22.07.2019.

Суддя І.І. Соломко