Ухвала суду № 83168779, 13.06.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22587/16-ц

Провадження №2-п/760/50/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі Мелешко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 07.02.2018 в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07.02.2018 позов Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Народний кредит» заборгованість у розмірі 130 882,98 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

09.04.2019 відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення, а також просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування підстави для поновлення строку на подання заяви зазначила, що їй було невідомо про наявність даного спору у суді, як і заочного рішення суду, лише після отримання у квітні 2019 року письмової вимоги від державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області стало відомо про наявність виконавчого провадження №57359610, відкритого на підставі виконавчого листа №760/22587/16-ц, виданого 21.09.2018 Солом`янським районним судом міста Києва.

Заява обґрунтована тим, що відповідачі не були належним чином повідомленими про розгляд справи, що стало наслідком неявки відповідачів до суду та неподання відзиву та доказів, що обґрунтовують незаконність позовних вимог.

Посилалася також на те, що до звернення до суду позивач до відповідачів не звертався з метою досудового врегулювання спору.

Крім того, вказала, що місце проживання відповідачів не зареєстровано у Солом`янському районі міста Києва, а тому дана справа не підсудна Солом`янському районному суду міста Києва.

Підставою для перегляду заочного рішення заявник зазначила те, що суд при винесенні рішення посилався на те, що відповідно до кредитного договору № 4-160801/н від 05 серпня 2016 року, який був укладений між КС «Народний кредит» та відповідачем -1, останньому було видано кредит в сумі 25 000 грн. з платою за користування в розмірі 83,95 % річних, тобто 0,23 % денних від суми залишку по кредиту за кожний день користування кредитом. Строк дії даного кредиту становить 24 фактичних місяців та підписаний 05.08.2016, діє по 26.07.2018. В забезпечення кредитного договору було укладено договір поруки №4-160801/н від 05.08.2016, відповідно до якою відповідач -2 та відповідач-3 (заявник) виступили поручителями та зобов`язались відповідати за зобов`язаннями відповідача-1, що витікають із кредитного договору №4-160801/н від 05 серпня 2016 року. Але, суд був позбавлений можливості дослідити порядок та законність проведеного нарахування заборгованості позивачем, через ненадання перерахунку заборгованості відповідачами, у зв`язку з тим, що вони не були належним чином повідомлені про наявність судового провадження. При цьому, суд при винесені рішення керувався розрахунком заборгованості позивача, який не відповідає критерію належності та допустимості доказу як передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік».

Заявник посилалася на те, що суд не звернув увагу на те, що позивач не надав формули проведеного нарахування заборгованості за відсотками, пенею та штрафами, не надав відомості щодо залишку заборгованості за тілом кредиту за кожен період нарахування відсотків та не надав відомостей щодо розміру суми погашеної заборгованості відповідачем, що очевидно ставить під сумнів суму нарахованого боргу. Крім того, зазначила, що нарахування пені та штрафів одночасно взагалі суперечить ст. 61 Конституції України, що неодноразово зазначено судовою практикою Верховного Суду України.

Також пояснено, що згідно умов договору, на укладені договірні зобов`язання поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Даним законом передбачено, що розмір нарахованої відповідальності за невчасно виконане зобов`язання не може перевищувати 50% залишку тіла неповернутого кредиту. Таким чином, розмір стягнутого боргу, очевидно, завищено та його нарахування суперечить положенням закону та судової практики.

Заявник вказала, що фактично обставини щодо порядку проведення нарахування заборгованості з урахуванням проведення оплат боржником, судом не було досліджено в повному обсязі, а докази, якими суд обґрунтував заочне рішення не підтверджують та не встановлюють факту законності та обґрунтованості проведеного нарахування боргу позивачем.

Зазначила, що позивач не врахував зменшення суми тіла кредиту, на підставі проведених оплат відповідачем та при проведенні свого розрахунку значно збільшив розмір нарахувань, які не підлягали до стягнення судом.

Зважаючи на вищевикладене заявник вважає, що вищенаведені докази мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У зв`язку з вищенаведеним заявник просив заочне рішення скасувати, справу призначити до розгляду в загальному порядку.

Заявник у судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, заяву про перегляд заочного рішення підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи, однак, їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про перегляд заочного рішення у їх відсутність.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про перенесення судового засідання у зв`язку з ознайомленням зі справою перед судовим засіданням, однак, суд не вбачає підстав для перенесення розгляду заяви, оскільки як вбачається з матеріалів справи, примірник заяви про перегляд заочного рішення із судовою повісткою-повідомленням було отримано представником позивача 24.05.2019, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. При цьому, неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню питання про перегляд заочного рішення у його відсутність.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до наступного.

Суд знаходить обґрунтованими доводи відповідача щодо поважності причин пропущення ним строку подання заяви про перегляд заочного рішення, що є підставою для його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

Отже, у даному випадку суд має скасувати заочне рішення, якщо відповідач не з`явився в судове засідання, в якому було ухвалено рішення і не повідомив про причини своєї неявки на нього з поважних причин, не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, заявник звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, посилається на неналежне повідомлення її про розгляд справи, на що суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик на судові засідання, адресовані ОСОБА_1 були повернуті поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання, а тому в силу норм ЦПК України, остання не вважається такою, що була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання.

Крім того, в обґрунтування необхідності скасування заочного рішення суду посилалася на те, що

сума тіла кредиту була зменшена на підставі проведених оплат відповідачем та при проведенні свого розрахунку позивач значно збільшив розмір нарахувань, які не підлягали до стягнення судом, також вказала на те, що позивач не надав формули проведеного нарахування заборгованості за відсотками, пенею та штрафами, не надав відомості щодо залишку заборгованості за тілом кредиту за кожен період нарахування відсотків та не надав відомостей щодо розміру суми погашеної заборгованості відповідачем, а також зазначила, що одночасне нарахування пені та штрафів суперечить ст. 61 Конституції України.

Вищезазначене, на думку суду, може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене вище, заява про перегляд заочного рішення є обґрунтованою, а тому суд вважає можливим заяву про перегляд заочного рішення задовольнити, та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 287, 288, 353 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 07.02.2018 в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2018 в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити проведення підготовчого засідання у приміщенні суду за адресою: 03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 25, каб. 12, на 26 вересня 2019 року на 15:50 год.

Визначити відповідачам строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - тридцять днів з дня вручення ухвали.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Встановити позивачу строк п`ятнадцять днів із дня отримання відзиву, протягом якого позивач має право подати відповідь на відзив. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) відповідачеві одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Встановити відповідачам строк п`ятнадцять днів із дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою ст.178 ЦПК України. Копія заперечення на відповідь на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) позивачеві одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Усатова І.А.