Ухвала суду № 83168173, 17.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7842/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участі:

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив», стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржники - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,

установив:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження посилаючись на те, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала справа № 2-223/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 08.06.2010 року у даній справі постановлено рішення, яким вимоги банку задоволено в повному обсязі, стягнуто в солідарному порядку борг за кредитним договором № 11376149000 від 31.07.2008 року у розмірі 643 438,32 грн., судовий збір - 1 700 грн., витрати на ІТЗ - 250 грн. 25.01.2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Фінактив» був укладений Договір факторингу № 131, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11376149000 від 31.07.2008 року з усіма додатками та додатковими угодами до нього, перейшло до ТОВ «ФК «Фінактив». Перейшло право вимоги і за Договором поруки № 219611 від 31.07.2008 року. 25.01.2019 року підписано Акт приймання передачі прав вимоги. У зв`язку з чим, просив змінити стягувача АТ «УкрСиббанк» правонаступником - ТОВ «ФК «Фінактив».

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 із вимогами заявника не погодився, просив відмовити у їх задоволенні з підстави викладених у заперечення. Вважав, що заявником не доведено набуття правами вимоги.

В судове засідання представник заявника не з`явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи сповіщалась згідно норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України суд у десятиденний строк розглядає заяву у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що 08.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено судове рішення по справі № 2-223/10 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про внесення змін до пунктів договору. Згідно даного рішення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11376149000 від 31.07.2008 року у розмірі 643 438,32 грн., судовий збір - 1 700 грн., витрати на ІТЗ - 250 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення не оскаржувалось, набуло законної сили.

30.07.2010 року представник позивача отримав виконавчі листи.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07.12.2000 року «Про банки і банківську діяльність», де зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04. 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга ст. 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя ст. 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 1079 ЦК України зазначено, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, зазначено, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону вказано, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16.

Розпорядженням № 2294 від 06.06.2017 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових установ ТОВ «ФК «Фінактив» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу.

13.09.2017 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових установ ТОВ «ФК «Фінактив» видано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

По даній справі заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження посилаючись на те, що 25.01.2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Фінактив» укладено Договір факторингу № 131, за умовами якого товариство набуло право вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за кредитним договором № 11376149000 від 31.07.2008 року з усіма додатками та додатковими угодами до нього, та Договором поруки № 219611 від 31.07.2008 року.

Вивчивши надані заявником документи встановлено, що жоден з наданих документів не відповідає вимогам статті 95 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, копії реєстру боржників, акту приймання-передачі права вимоги, розрахунок сум відшкодування витрат щодо виконавчого провадження, Форми надання інформації відповідно до реєстру заборгованості, Форми Акту приймання-передачі документації, Повідомлення про відступлення, Довіреності, Форми довідки містять багато пустих полів, які не заповнені.

Окрім того Витяг з реєстру боржників не містить підпису відповідальної особи та печатки товариства.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заявником не доведено право набуття вимоги до боржників в рамках цивільної справи № 2-223/10, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

Представник заявника не виявив бажання з`явитись до суду, не дивлячись на те що засідання призначалось двічі, у зв`язку з чим розгляд заяви відбувається за наявними у справі документами з урахуванням поданих боржником ОСОБА_1 заперечень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив», стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржники - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 22.07.2019 року.

Суддя: