Ухвала суду № 83167561, 17.07.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/389/19 Справа № 708/1210/18 Категорія: ч. 2 ст. 121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Поєдинка І. А. Ятченка М. О., Соломки І. А. Наконечній М. М.з участю прокурораПашковської Ю.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ковтун Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 31 січня 2019 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирин, Черкаської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

визнано винним та засуджено до 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вирішено рахувати з дати затримання - 27.07.2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у справі 1430 грн. 00 коп. за проведення експертизи.

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що в ніч з 26 на 27 липня 2018 року, він перебуваючи в житловому будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході сварки з останньою, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, завдав численних ударів руками та ногами в область голови та кінцівок, кількість яких в ході розслідування невстановлена, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми у вигляді забою головного мозку, крововиливів під тверду мозкову оболонку над лівою півкулею головного мозку, крововиливів в м`які мозкові оболонки обох півкуль та мозочка, крововиливів в м`які тканини голови з внутрішнього боку, переломів хрящів та кісток носу, синця в правій лобній ділянці, синця на верхній та нижній повіці зліва з переходом в ліву величну ділянку; синці на лівій кисті, синець на передній поверхні верхньої третини лівого стегна, синці на обох колінних суглобах та на зовнішній поверхні лівого стегна. Черепно мозкова-травма, згідно висновку експерта №03-01/663 від 27.07.2018 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Синці на лівій кисті, синець на передній поверхні верхньої третини лівого стегна носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Згідно висновку експерта №03-01/663 від 27.07.2018 враховуючи тяжкість ушкоджень не виключається можливість відчуття сильного болю під час спричинення черепно-мозкової травми при перебуті потерпілої в свідомості. Внаслідок отриманої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, крововиливів під оболонки головного мозку ОСОБА_2 померла на місці в кімнаті свого житлового будинку, за адресою АДРЕСА_2 .

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 вказує про те, що злочин, який йому інкримінують, він не вчиняв. При цьому вважає себе повністю невинним і вважає, що цей злочин скоїла інша особа. Вважає, що суд побудував рішення на припущеннях, жодних доказів його винуватості в справі не має.

У доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що вирок ухвалено на підставі упередженого дослідження обставин кримінального провадження, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно критично віднісся до його показів. Звертає увагу, що саме бездіяльність слідчого, експерта, прокурора та адвоката призвели до неповного з`ясування обставин справи, внаслідок чого вирок суду не відповідає вимогам ст.370 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги з доповненням, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги з доповненням, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненням, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути вмотивованим, законним та обґрунтованим.

Дії ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України судом кваліфіковано вірно.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об`єктивно.

Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого на те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з`ясовані всі обставини справи - не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та спростовуються доказами, які судом першої інстанції досліджені повно, всебічно та об`єктивно.

Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи обвинуваченого, що вирок суду побудовано на припущеннях, без підтвердження належними доказами про наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України є безпідставними, які не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме показами свідка ОСОБА_3 , яка була співмешканкою ОСОБА_1 в липні 2018 року точної дати не пам`ятає вранці до них прийшла сусідка ОСОБА_4 , та вони випивали горілку разом з обвинуваченим та його покійною матір`ю. Потім мати лишилась вдома, а вона з ОСОБА_1 пішли до сусідки ОСОБА_4 та продовжили вже в неї вдома вживати спиртні напої, пили до вечора. Потім пішли до себе додому та лягли спати. Близько 22 години прокинулась від того, що ОСОБА_1 вдарив її по обличчю, розбив їй брову та сказав, що хоче їсти. Після чого вона сказала, що зараз приготує, але так як боялась обвинуваченого, втекла до сусідки ОСОБА_4 спати. Вранці прийшов ОСОБА_1 і повідомив, що мати померла, однак додому вона не ходила з ним і не дивилася так як боялася обвинуваченого. За час життя з обвинуваченим були неодноразові випадки, що він її бив, щоб бив матір вона не бачила, але сварилися вони часто.

Показами свідка ОСОБА_4 , згідно яких вона вранці 26 липня 2018 року прийшла до обвинуваченого ОСОБА_1 , його матері та співмешканки ОСОБА_7 . Разом з ними вживали спиртні напої, мати обвинуваченого теж вживала. Потім вона з обвинуваченим та його співмешканкою пішли до неї додому де розпивали спиртні напої разом з знайомими до вечора. Ввечері обвинувачений пішов з співмешканкою до себе додому, був спокійний не сварився. Через деякий час, близько 22-23 години до неї прибігла співмешканка обвинуваченого ОСОБА_8 та попросилася в неї переночувати, оскільки ОСОБА_1 ганяє її та свою матір за якісь гроші та б`ється і вона боїться з ним лишатись. Майже вранці прибіг ОСОБА_1 та повідомив, що його мати померла. До цього випадку бувало, що ОСОБА_1 бив свою матір і вона ночувала у сторонніх людей.

Згідно показів потерпілого ОСОБА_9 , згідно яких 27 липня 2018 року він приїхавши до домоволодіння матері, зайшов у будинок та побачив, як мати лежить на підлозі біля ліжка скрючена. Потім приїхали медики та працівники поліції, які оглянувши тіло матері встановили, що вона померла насильницькою смертю. Мати раніше говорила, що син ОСОБА_1 її бив під час сварок, коли перебував у стані спяніння;

Згідно показів свідка ОСОБА_10 напередодні події ввечері він, його співмешканка та обвинувачений ОСОБА_1 вживали у нього дома спиртні напої. Після чого обвинувачений пішов до себе додому в домоволодіння його матері, а близько 3 години ночі прибіг до нього та повідомив, що померла його мати. На що він сказав, що потрібно викликати швидку та поліцію. В його присутності обвинувачений пояснював, що його мати спала та вночі впала на тумбочку біля ліжка. Коли він заходив в будинок до обвинуваченого то бачив на підлозі біля ліжка тіло матері обвинуваченого та тумбочку яка була перевернута, інших слідів боротьби чи тілесних ушкоджень він не бачив.

Такі покази свідка ОСОБА_10 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні вказав, що є братом померлої та дядьком обвинуваченого. Востаннє живою сестру бачив 18 липня 2018 року , про те що сестра померла дізнався від її сина ОСОБА_12 . Який по телефону повідомив, що ОСОБА_1 побив сестру та вона померла. За життя сестра часто жалілась, що ОСОБА_1 її б`є і вони часто сваряться, проте просила не вмішуватись бо він її син. Коли приїхав на місце то побачив тіло сестри на підлозі біля ліжка, а обвинувачений говорив, що вона впала під час сну.

Показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які є фактично аналогічними, та зводяться до того, що сім`я обвинуваченого не благополучна, вчиняють дрібні крадіжки, зловживають спиртними напоями та часто сваряться.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_15 , який вказав, що точної дати не пам`ятає, але напередодні події він повернувся до себе додому близько 21 години, а близько 22 години з двору потерпілої та її сина ОСОБА_1 почув дзвін розбитого скла, криків чи сварки не чув. Вранці побачив поліцію та дізнався що сталося. До цих подій неодноразово чув з двору обвинуваченого крики та свари, проте бійок не бачив;

Згідно показів свідка ОСОБА_16 , який у судовому засіданні повідомив, що 27 липня 2018 року вранці до нього звернулась ОСОБА_8 , співмешканка обвинуваченого та просила, щоб він повідомив брата обвинуваченого, що померла мати і він зателефонував ОСОБА_17 . Потім бачив ОСОБА_1 і коли запитав як це сталось останній повідомив, що мати спала і впала та померла.

Показами свідка ОСОБА_11 , який є братом померлої та дядьком обвинуваченого. Про смерть сестри дізнався від її сина ОСОБА_12 , який повідомив по телефону, що ОСОБА_1 побив сестру та вона померла. За життя сестра часто жалілась, що ОСОБА_1 її б`є і вони часто сваряться, проте просила не вмішуватись бо він її син.

Також в суді першої інстанції був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_18 , який спростував твердження обвинуваченого про смерть потерпілої внаслідок її падіння на тумбочку. Так, згідно його показів, отримана потерпілою черепно-мозкова травма була прижиттєвою, що спричинила її смерть. Після травми потерпіла могла жити від кількох хвилин до кількох годин. Характер отриманих пошкоджень та їх локалізація свідчить про різні місця прикладення сили, що характерно для нанесення ударів кулаками чи ногами і не характерно для падіння особи з висоти власного зросту, а тому припущення обвинуваченого про падіння на тумбочку за механізмом та локалізацією є неспроможними.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується наступними доказами, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції:

- даними висновку судово-медичного експерта №03-01/663 від 11.10.2018 року, яким встановлено, що причиною смерті є черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, крововиливів під оболонки головного мозку.

Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ(трупне заклякання слабко виражене в усіх досліджених групах м`язів, трупні плями при натисненні на них пальцем в ділянці попереку бліднуть та відновлюють свій колір через 5 хвилин) вважаю, що смерть ОСОБА_2 настала до 12 годин до моменту експертизи трупа в морзі.

При експертизі трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, крововиливів під тверду мозкову оболонку над лівою півкулею головного мозку, крововиливів в м`які мозкові оболонки обох півкуль та мозочка, крововиливів в м`які тканини голови з внутрішнього боку, переломів хрящів та кісток носу, синця в правій лобній ділянці, синця на верхній та нижній повіці зліва з переходом в ліву виличну ділянку; синці на лівій кисті, синець на передній поверхні верхньої третини лівого стегна, синці на обох колінних суглобах та на зовнішній поверхні лівого стегна. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів. Черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Синці на лівій кисті, синець на передній поверхні верхньої третини лівого стегна, синці на обох колінних суглобах та на зовнішній поверхні лівого стегна носять ознаки легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи дані судово-гістологічної експертизи(крововиливи в м`які покрови голови з незначною клітинною реакцією; крововиливи в м`які мозкові оболонки , без клітинної реакції), черепно-мозкова травма виникла незадовго до смерті.

При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлений етиловий спирт в кількості 2,98 проміле. Така концентрація етилового спирту в крові зазвичай у живих осіб може відповідати сильному ступеню алкогольної інтоксикації;

- даними висновку від 27.07.2018 року про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння;

- даними протоколу огляду місця події від 27.07.2018 року, яким встановлено місце вчинення злочину, виявлено труп ОСОБА_2 , описані пошкодження, вилучено зразки нігтів, волосся, мікро накладення, одяг, виявлено сліди пальців рук, сліди речовини бурого кольору в домоволодінні АДРЕСА_2 ;

- даними фототаблиці з місця вчинення злочину, де за допомогою фотозйомки детально відображене місце вчинення злочину та положення трупа;

- даними протоколу отримання зразків для проведення експертизи від 27.07.2018 року .яким у обвинуваченого ОСОБА_1 взято зразки волосся, змиви з обох рук та зрізи нігтів;

- даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 16 жовтня 2018 року, якою відібрані у обвинуваченого зразки визнано речовими доказами у справі;

- даними протоколу огляду трупа від 27.07.2018 року, в ході якого детально оглянуто труп ОСОБА_2 , описано тілесні ушкодження, вилучено одяг та виготовлено фототаблицю;

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-5-06/138 від 11.09.2018 року якою встановлено, що в слідах крові на футболці обвинуваченого ОСОБА_1 походження крові від потерпілої ОСОБА_2 не виключається, даних про походження крові від обвинуваченого ОСОБА_1 не знайдено;

- даними висновку судово медичної експертизи №05-1-08/213 від 19.09.2018 року, якою встановлено групу крові трупа ОСОБА_2 ;

- даними висновку судово медичної експертизи №05-1-09/445 від 28.08.2018 року, якою встановлено групу крові обвинуваченого ОСОБА_1 ;

- даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 20.08.2018 року, якою визнано речовими доказами у справі пластикову пляшку з залишками рідини подібної до горілчаної, зразки волосся з голови трупа ОСОБА_2 ;

- даними протоколу отримання зразків крові від 28.08.2018 року для проведення експертизи, в ході якого у обвинуваченого відібрано відповідні зразки;

- даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 16.10.2018 року, якою визнано речовими доказами у справі сліди речовини бурого кольору, мікронакладення та зрізи нігтів рук ОСОБА_2 , зразки крові обвинуваченого та покійної, одяг обвинуваченого штани та футболку, одяг покійної блузку, кофту, 6 папілярних узорів, а також дактилокарти обвинуваченого та покійної.

- даними висновка судово-психіатричної експертизи №301 від 15.08.2018 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, що при збереженні у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю - свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалось проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики - що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, тому не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності та прийшов до обгрунтованого висновку, що докази в своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілій.

Вирішуючи питання оцінки доказів, колегія суддів враховує положення ч.3 ст.404 КПК України про те, що повторне дослідження доказів в суді апеляційної інстанції можливо лише за клопотанням учасників судового провадження, при цьому на протязі всього розгляду справи стосовно ОСОБА_1 , таких клопотань до суду не надходило.

Доводи апелянта про вчинення інкримінованого йому злочину іншою особою не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та суперечать матеріалам кримінального провадження.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_1 було декілька версій настання смерті його матері. Деяким свідкам обвинувачений розповідав, що смерть його матері настала від падіння на тумбочку під час сну. Проте, в суді першої інстанції та в своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_1 повідомив про можливість вчинення протиправних дій щодо його матері ОСОБА_2 іншою особою, а саме його сусідкою ОСОБА_4 .

Такі твердження, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, які спростовуються матеріалами кримінального провадження та доказами, які досліджені судом першої інстанції.

Крім того, не визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, колегія суддів розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Також, визнаючи винуватим ОСОБА_1 в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілій, що спричинило її смерть, суд першої інстанції обґрунтовано послався на покази свідка ОСОБА_9 , який пояснив про те, що під час сварок її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння б`є свою матір (потерпілу ОСОБА_2 ). Свідок ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_1 «ганяє» її та свою матір та б`ється. Крім того, відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи, що в слідах крові на футболці обвинуваченого, походження крові від потерпілої не виключається.

Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обвинувачення пред`явлене ОСОБА_1 доведене.

Колегія суддів вважає, що достатньо доказів, які здобуті в законний спосіб органам досудового розслідування та підтверджують, що смерть потерпілої ОСОБА_2 перебуває в прямому причинному зв`язку саме з травмою голови, яка була нанесена їй саме ОСОБА_1 .

При призначенні Горобцю покарання, суд першої інстанції дотримався вимог статей 65, 66, 67 та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з урахуванням тяжкості вчиненого злочину (ст. 12 КК України), даних про особу винного, який характеризується негативно, вину не визнав, що свідчить про його відношення до скоєного, відсутність пом`якшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів та в межах санкції ч.2 ст.121 КК України призначив Горобцю покарання з ізоляцією від суспільства на строк 9 років, яке не є максимальним.

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 31 Черкаського районного суду Черкаської області від 31 січня 2019 року, тому апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та захисника Осадчого В.А. слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу з доповненням обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 31 січня 2019 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі трьох місяців з дня проголошення, а засудженим з моменту отримання копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :