Постанова № 83167552, 12.07.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/636/19 Справа № 706/581/19 Головуючий по 1 інстанції Олійник М.Ф. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2019 р. м.Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Ятченко М.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 10 травня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не

працюючий, проживаючий за адресою:

АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн., -

в с т а н о в и в :

Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 , 25.03.2019 року о 17 год. 20 хв. по провулку Перемоги в м. Христинівці керував мопедом «Дельта», б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт зазначив, що він є інвалідом ІІІ групи загального захворювання та не вживає спиртних напоїв. Через поганий слух він не міг належним чином захищати свої права та інтереси, оскільки більшу частину того, що йому говорили працівники поліції не чув.

Вказує, що 25.03.2019 року в м. Христинівка його зупинили працівники поліції під час керування мопедом, запитали посвідчення водія якого в нього ніколи не було, після чого склали протокол про правопорушення та відпустили його, при цьому, в порушення вимог закону, не відсторонили його від керування транспортного засобу, не провели огляд водія на місці зупинки спеціальними технічними засобами та у присутності двох свідків та не направили його на огляд до найближчого медичного закладу охорони здоров`я для виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. А тому, зазначає апелянт, за таких обставин відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, на його думку, не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки така вимога була безпідставною, а дії працівників поліції не в повній мірі відповідали вимогам закону.

Вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.

При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, та змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні вказаного правопорушення. Однак, такі заперечення повністю спростовані, не узгоджуються із встановленими в суді першої інстанції обставинами та не підтверджені при апеляційному перегляді.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП що підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №385308 від 25.03.2019 (а.с.2);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4);

- даними пояснення свідка ОСОБА_2 (а.с.5);

- даними пояснення свідка ОСОБА_3 (а.с.7);

- даними пояснення ОСОБА_1 від 25.03.2019, в якому він зазначив, що 25.03.2019 року близько 17 год. 00 хв. він випив двісті п`ятдесят грам вина та сів за кермо свого мопеда «Дельта» та поїхав по власних справах по м. Христинівка (а.с.6).

Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв`язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 ..

Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим.

Доводи ОСОБА_1 , викладені ним в апеляційній скарзі про те, що він через поганий слух він не міг належним чином захищати свої права та інтереси, оскільки більшу частину того, що йому говорили працівники поліції не чув, що працівники поліції в порушення вимог закону, не відсторонили його від керування транспортного засобу, не провели огляд водія на місці зупинки спеціальними технічними засобами та у присутності двох свідків та не направили його на огляд до найближчого медичного закладу охорони здоров`я для виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а тому, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки така вимога була безпідставною, а дії працівників поліції не в повній мірі відповідали вимогам закону, не заслуговують на увагу та спростовуються письмовими доказами по справі, яким суд дав належну правову оцінку та які, в своїй сукупності та взаємозв`язку, повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненому ним діянні і з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та правильно призначив йому стягнення, яке відповідає характеру скоєного правопорушення.

Враховуючи викладене вважаю, що немає підстав для скасування або зміни постанови судді першої інстанції стосовно ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 10 травня 2019 року, якою ОСОБА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн. - залишити без змін.

Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає

Суддя М. О. Ятченко