Ухвала суду № 83166911, 08.07.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2496/18

Провадження № 2/645/165/19

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

при секретарі - Ляхової І.Ю.,

за участі представника Харківської місцевої прокуратури №3 - Сухорукової І.К., представників відповідачів - Мельника Р.В., Коновала А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Лавінда Наталія Олександрівна, Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу - Ємець Іван Олександрович про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та звільнення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова знаходиться вказана цивільна справа.

11 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки прокурором не надано обґрунтувань участі в процесі, не дотримано вимог чинного законодавства, а отже повноважень на ведення справи.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави («Менчинська проти Росії» №42454/02, 15.01.2009 р.).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. V. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Представник Харківської місцевої прокуратури №3 - Сухорукова І.К. проти клопотання заперечувала, вказуючи, що звертаючись до суду, заступник прокурора діяв у межах повноважень, визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи представництво інтересів Харківської міської ради, яка в даному випадку є позивачем. Харківська міська рада не зверталась до Харківської місцевої прокуратури №3 із заявою про захист інтересів держави, проте про порушення права територіальної громади та про незаконне будівництво гаражів на території Немишлянського району Харківській місцевій прокуратурі стало відомо під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12017220460003494 за підозрою голови правління ГБТ « Нізменний » ОСОБА_4 за ч.3 ст.197-1 КК України.

Представник Харківської міської ради, відповідачі, представник Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, приватний нотаріус Харківського нотаріального округу - Ємець І.О. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Лавінда Н.О. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала через канцелярію суду заяву, в якій просила справу слухати за її відсутності у будь-яких судових засіданням не залежно від їх кількості, у вирішенні справи покладається на думку суду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Обгрунтовуючи право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 посилався на те, що Харківської міською радою не вживались заходи представницького характеру, спрямовані на усунення порушень, які допущені під час розміщення об`єктів нерухомості, на землях комунальної власності та відповідні позови до відповідачів з цим же предметом та з цих же підстав до суду не пред`являлись (а.с.5).

На підтвердження вказаних доводів до позовної заяви додано звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Скуратовича Р. до Харківського міського голови Кернеса Г.А., датоване 03.05.2018 р., в якому повідомляється про встановлення прокуратурою порушення вимог чинного законодавства під час реєстрації права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на території Немишлянського району м.Харкова. Крім того, повідомляється, що Харківською місцевою прокуратурою №3 готується позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частин гаражу АДРЕСА_1 та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, для пред`явлення до Фрунзенського районного суду м.Харкова (а.с.50).

Таким чином, про встановлення порушення відповідачами вимог чинного законодавства під час реєстрації права власності на об`єкти нерухомості прокурор повідомив Харківського міського голову листом від 03.05.2018 р.

07.05.2018 р., тобто через один робочий день, не отримавши результатів розгляду вказаного повідомлення, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Коваленко Н.В. вже звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Лавінда Н.О., Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу - Ємець І.О. про визнання договорів недійсними купівлі - продажу, зобов`язання вчинити певні дії та звільнення земельної ділянки, позбавивши Харківську міську раду можливості самостійно звернутись до суду за захистом порушеного права.

Аналізуючи зміст звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Харківського міського голови, датоване 03.05.2018 р., можна зробити висновок про те, що в даному зверненні прокурор інформує про вже фактично прийняте ним рішення про звернення до суду з цивільним позовом, і з цього звернення ніяким чином не вбачається, що позов буде пред`явлений прокурором через те, що Харківська міська рада не може самостійно захистити інтереси територіальної громади.

Частиною 2 статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Разом з тим, ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.ч.3,4 ст. 56 ЦПК України у взаємозв`язку з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі у цивільних справах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Згідно ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Менчінська проти Росії» (рішення від 15.01.2009), суд зауважив, що сама наявність прокурора в судовому процесі порушує ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однієї із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони. Суд також зазначив, що, хоча прокурор згідно норм процесуального права і мав формальне право на участь у справі, проте дана справа не мала будь-яких особливих обставин, що виправдовувала його участь.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді спору.

Суд вважає, що звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 не з`ясував причин, які перешкоджають Харківській міській раді самостійно захистити інтереси Ради, які збігаються з інтересами держави, та не повідомив про них суду, відтак, не підтвердив підстав для представництва інтересів держави, таким чином, у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Висновок суду відповідає правовим позиціям, висловленим у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 року у справі №918/323/17, від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 08.02.2019 р. у справі №915/20/18 (ЄДРСРУ № 79687771), а також в ухвалах Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі № 910/18283/17, від 16.05.2018 року у справі № 826/13768/16 та від 19.07.2018 року у справі №822/1169/17.

Керуючись ст.ст.189, 257, 260 ЦПК України, суд -

У Х В АЛ И В:

Позовну заяву Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Лавінда Наталія Олександрівна, Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу - Ємець Іван Олександрович про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та звільнення земельної ділянки - залишити без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження - після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя -