Ухвала суду № 83166751, 04.07.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8106/19> Провадження № 2-з/638/298/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Котяш Н.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 03.07.2019 року провадження по справі відкрито.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, якою просила заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо державної реєстраціїправа власності речових прав на нерухоме майно - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 931059063101, у тому числі вносити до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно записи про право власності чі інші речові права наназванау квартиру.

В обгрунтування заяви вказано про те, що 30 травня 2016 року між Відповідачем-1 та ОСОБА_5 (надалі - Третя особа-3) був укладений Договір купівлі-продажу Квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є., в реєстрі № 349 {копія Договору купівлі-продажу додана до позовної заяви).

01.03.2017 р. Третя особа-3 подарувала Квартиру своєму чоловікові ОСОБА_2 (надалі - Відповідач-3), який на сьогоднішній день є власником Квартири, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 82169528 від 10.03.2017 р. {копія додана до позовної заяви).

Як вбачається з вищевикладеного, після протиправного позбавлення Позивача, Третьої особи- 1 та Третьої особи-2 права власності на Квартиру вже відбувся Факт неодноразового відчуження Квартири з метою ускладнення відновлення Позивачем своїх порушених прав.

Отже існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача, пов`язана із можливістю подальшого численного відчуження Квартири та реєстрації права власності на Квартиру за іншими особами.

Позивач зазначає, що для для відновлення своїх порушених прав доведеться докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши матеріали справи та розгляудвану заяву, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Матеріали справи не містять інформації про дійсного власника спірного майна на час звернення позивача до суду із названим позовом та на час розгляду заяви.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому матеріали справи не містять доказів чи обґрунтування доводів представника позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення.

Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні заявиОСОБА_1 про забезпечення позову відмови.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя