Рішення № 83164593, 18.07.2019, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/235/18

номер провадження 2/546/131/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року місто Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки і піклування Решетилівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він не виконує своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, а також стягнути з нього судові витрати зі сплати судового збору.

Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у шлюбі з 27.08.2002 по 11.02.2005, мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із матір`ю. З 2005 року відповідач не спілкується з дітьми, не телефонує, не вітає їх на дні народження та інші свята, не виявляє бажання спілкуватися з ними, не бере ніякої участі у їх утриманні, вихованні та підготовці до самостійного життя. За рішенням суду від 20.09.2006 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей, однак він ухиляється від виконання рішення суду та виплати аліментів.

23.04.2018 суддею ОСОБА_5. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 27.09.2018.

У зв`язку з відсутністю у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення автоматизованого розподілу справи між суддями було неможливим, що підтверджується відповідним протоколом від 17.10.2018.

За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 18.02.2019 справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

05.03.2019 справу прийнято до розгляду суддею Лизенко І.В. та розпочато повторний розгляд справи у порядку загального позовного провадження з підготовчого провадження.

25.03.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка не з`явилась, належним чином була повідомлена про час, дату та місце його проведення. До суду подала заяву, у якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просить задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.70).

Третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, до суду подала заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, у вирішенні справи покладається на розсуд суду (а.с.71).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.69). Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило, тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2005 шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується актовим записом № 11 згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними записами у свідоцтвах про народження (а.с.7-8).

Згідно довідки виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 14.03.2018, діти проживають із матір`ю (а.с.10).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 20.09.2006 у справі №2-443/06, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 12.07.2006 і до досягнення дітьми повнолітнього віку (а.с.13).

З довідки про неотримання аліментів, виданої відділом ДВС Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області від 18.03.2011, позивачка не отримувала аліменти з відповідача у період з 01.09.2010 по 28.02.2011 згідно з виконавчим листом № 2-443, виданим Решетилівським районним судом Полтавської області (а.с.14).

Згідно актів обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей Решетилівської РДА станом на 20.02.2018 та 11.04.2019, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом із матір`ю - ОСОБА_1 та іншими її дітьми: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 Умови проживання задовільні (а.с.9, 73).

Відповідно до довідки-характеристики, виданої виконавчим комітетом Решетилівської міської ради від 14.03.2018, компрометуючих матеріалів щодо ОСОБА_1 . міська рада не має (а.с.11).

Згідно характеристики неповнолітньої ОСОБА_4 , складеної директором школи та класним керівником дитини, мати приділяє належну увагу вихованню доньки (а.с.12).

Працівниками служби у справах дітей Решетилівської РДА 15.04.2019 була проведена бесіда з неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у якій діти повідомили, що вони проживають разом із матір`ю, братами та сестрами. Свого батька не пам`ятають, він до них не приїздить, не телефонує, не пише, не спілкується, їх життям не цікавиться, подарунків не надсилає, матеріально не підтримує. В ході розмови діти не заперечували проти позбавлення батька батьківських прав та виявили бажання і надалі проживати разом із матір`ю та своїми братами і сестрами (а.с.72).

З висновку органу опіки і піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, наданого в порядку ч. 5 ст. 19 СК України вбачається, ОСОБА_2 з 2005 року фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків: не допомагає матеріально, не цікавиться життям та здоров`ям дочок, не телефонує, не пише, не виявляє бажання спілкуватися з дітьми, не відвідує у навчальних закладах та не приходить на батьківські збори, не дарує подарунків.

Матеріальним забезпеченням та утриманням дітей займається мати - ОСОБА_1 . Батько аліменти не виплачує.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, Решетилівська районна державна адміністрація, як орган опіки і піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітніх дочок: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.74-75).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.ст. 150, 155, 164, 166, 167 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом; мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки і піклування.

Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтерес до її внутрішнього світу; не створюють умови для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи все вищенаведене, зважаючи на те, що відповідач самоусунувся від виховання своїх малолітніх дітей, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується з ними у обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умови для отримання ними освіти, суд вважає доведеним безпідставне ухиляння відповідачем ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх неповнолітніх дочок, а тому приходить до висновку про необхідність позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Однак, суд бере до уваги те, що рішенням суду від 20.09.2006 у справі №2-443/06 з відповідача вже стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, ця сума підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 166, 167 СК України, п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280, 281, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_8) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 Колотії Решетилівського району Полтавської області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - органу опіки і піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04057511; місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 17, м. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області), про позбавлення батьківських прав.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_7 ) батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_8 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (Сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Лизенко