Ухвала суду № 83163126, 19.07.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/926/19

Номер провадження 2/404/1151/19

У Х В А Л А

19 липня 2019 року м. Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда - Бершадська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та поділ майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, яким просить встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім"єю без реєстрації шлюбу в період з 2000 року по 2017 рік (вимоги немайнового характеру); в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (вимоги майнового характеру); в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (вимоги майнового характеру); судові витрати стягнути з відповідача.

Разом з цим, позивачем також подано клопотання, яким просила звільнити її від сплати судового збору, оскільки на даний момент її майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати. Вказала, що знаходиться у вкрай скрутному матеріальному становищі, не працює в зв"язку з хворобою. Значну суму коштів витрачає на своє лікування.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2019 року вказані матеріали цивільної справи передано на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда в порядку статті 31 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та поділ майна.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2019 року прийнято з іншого суду до розгляду матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та поділ майна. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовлено. Позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу. Запропоновано ОСОБА_1 надати до суду у встановлений строк: належним чином оформлену позовну заяву, з її копіями відповідно до кількості відповідачів, із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; визначившись із ціною позову щодо вимог майнового характеру; докази вартості 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день звернення до суду, відповідно сплатити судовий збір щодо вимог майнового характеру із розрахунку 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 грн.) та щодо вимог немайнового характеру в розмірі 768,40 грн., надавши до суду оригінали квитанцій.

15 липня 2019 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 25 червня 2019 року надано клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору, звіт про оцінку земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та звіт про оцінку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що згідно ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача- фізичної особи за попередній календарний рік. Вона не працює у зв`язку з хворобою. Відповідно до Виписки із медичної картки хворого № 13927 ОСОБА_1 має діагноз -хронічну надниркову недостатність. Крім цього, має ІІІ групу інвалідності, що підтверджується Довідкою серії 12 ААБ №170217. Зазначила, що значну суму коштів витрачає на своє лікуванні. Розмір її державної соціальної допомоги як інваліда 3-ї групи складає 1 452,00 грн.- 1 497, 00 грн., що підтверджується Довідкою № 229 від 28.01.2019 року. Її розмір річного доходу за попередній календарний рік становить - 17 739 грн. Отже, 5 % відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік становить - 886,95 грн. Крім того, позивачами є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів. Повідомила суд, що має на утриманні неповнолітнього сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (11 років), батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період з 01.04.2019 року по 08.07.2019 року, згідно виконавчого листа №404/5206/18 від 16.08.2018 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з 06.08.2018 до ІНФОРМАЦІЯ_3 року не отримувала.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У відповідності до ст. 1 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом частин 2, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня-1 921 гривень (ст. 7 Закону України " Про Державний бюджет України на 2019 рік"). Частиною 3 статті 6 вказаного Закону України передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.). Згідно п.п.1 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 грн.).

Відповідно ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. У відповідності до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнення від їх сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Суд відстрочує та розстрочує судові витрати, зменшує їх або звільняє від їх оплати при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника. Так, як зазначалось вище позивач просить встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім"єю без реєстрації шлюбу в період з 2000 року по 2017 рік (вимоги немайнового характеру); в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (вимоги майнового характеру); в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (вимоги майнового характеру); судові витрати стягнути з відповідача. Згідно наданих позивачем звітів ринкова вартість 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 27 927,00 грн., ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 778 967,00 грн. Таким чином, за позовну заяву щодо встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн., щодо поділу майна- 8 068,94 грн. Заявляючи клопотання про зменшення розміру судового збору, позивач надала довідку від 05липня 2019 року, з якої вбачається, що дохід ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2018 року по червень 2019 року склав 14 835 грн., довідку від 17.07.2019 року про неотримання аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Основними засадами судочинства є законність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Враховуючи те, що сума судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру складає 8 837,34 грн., що значно перевищує п`ять відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а відтак суддя вважає за можливе частково задовольнити клопотання ОСОБА_1 та зменшити розмір судових витрат до 1 000,00 грн. Тому, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема: - зазначена ціна позову не відповідає заявленим вимогам; - відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; - не вказано відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); - відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; - не додано документа, що підтверджував би сплату судового збору щодо вимог немайнового та майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 136, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору - задовольнити частково.

Зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 та встановити його в загальному розмірі 1 000,00 грн..

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та поділ майна - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу.

Запропонувати ОСОБА_1 надати до суду у встановлений строк: належним чином оформлену позовну заяву, з її копіями відповідно до кількості відповідачів, із зазначенням ціни позову, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; сплатити судовий збір щодо вимог майнового та немайнового характеру в розмірі 1 000,00 грн. на р/р 31218206011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; одержувач: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу ( судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Кіровограда, Кіровський районний суд м. Кіровограда, надавши до суду оригінали квитанцій.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська