Ухвала суду № 83162448, 22.07.2019, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 373/2226/17

Провадження № 1-кп/355/23/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрання домашнього арешту

22 липня 2019 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретарів Вербенець О.М., Котенко Л.А.

за участю прокурорів Яворського С.С., Сонька М.М.

за участю адвоката Медвідя Ю.В.

за участю представника Баришівського МРВ філії ДУ « Центр пробації» у м. Києві та Київській області Зінченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110240001086 від 28.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України,

В с т а н о в и в:

До Баришівського районного суду Київської області від Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12017110240001086 від 28.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України.

Прокурор Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого.

Клопотання мотивоване тим, що упровадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №12017110240001086 від 28.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив повторно злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 27.11.2017 року близько 17 год. (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив вчинити крадіжку майна із одного з будинків в м. Переяслав-Хмельницький, Київської області, тобто у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, з проникненням до житла, з метою власного збагачення за рахунок майна, яке йому не належить. З метою полегшення реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , проходячи по вулиці Кооперативна в м. Переяслав-Хмельницький, Київської області, близько 00 год. 28.11.2017 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), звернув увагу на будинок АДРЕСА_2 по вказаній вулиць, де було темно. Останній вирішив, що у

вказаному будинку ніхто не проживає, тому можливо реалізувати свій злочинний умисел

спрямований на таємне викрадення чужого майна. '

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, переслідуючи корисливий мотив та мету власного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 близько 00 год. 28.11.2017 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, її ляхом пошкодження метало-пластикового вікна, а саме його відтиску, проник до будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_2 , де почав оглядати кімнати з метою відшукання цінних речей, де також перебував її чоловік ОСОБА_3 .

Під час відшукання речей, які становлять цінність, на думку ОСОБА_1 , близько 00 год. 30 хв. 28.11.2017 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), останній вчинив шум в спальні, від якого прокинулась власниця будинку ОСОБА_2 . ОСОБА_1 розуміючи, що його викрито, його дії мають відкритий характер, не припинив вчиняти злочин, продовжив реалізацію свого злочинного умислу спрямованого викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив га мету власного збагачення за рахунок чужого майна, розпочав відкриті дії, які виразились у вимаганні грошових коштів в сумі понад 500 гривень. ОСОБА_2 усвідомлюючи, що ОСОБА_1 може застосувати до неї насильство, передала ОСОБА_1 гроші в сумі 50 гривень.

ОСОБА_1 взявши до рук вказані кошти, продовжив вимагати гроші, в сумі 500 гривень. Під час вказаного ОСОБА_2 пішла до загальної кімнати, де на той час спав її чоловік ОСОБА_3 , та взяла гроші в сумі 600 гривень, а саме три купюри номіналом по 200 гривень, які передала ОСОБА_1 , розуміючи, що останній може застосувати до неї насильство.

Отримавши зазначені кошти, ОСОБА_1 вийшов із будинку, відімкнувши вхідні двері із середини, тим самим залишив місце вчинення злочину.

Здобутими коштами за рахунок відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло в сумі 650 гривень, ОСОБА_1 , розпорядивсь на власний розсуд.

Злочинними діями ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 заподіяно майнову шкоду на суму 650 гривень.

28.11.2017 року о 15 годині 40 хвилин затримано особу підозрювану у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницький, Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане формулювання обставин вчинення кримінального правопорушення (злочину) підтверджується доказами зібраними в рамках досудового розслідування цього кримінального провадження:

- протоколом ОМП від 28.11.2017 року по вул. АДРЕСА_3 ,55 АДРЕСА_4 м. Переяслав-Хмельницький, Київської АДРЕСА_5 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 28.11.2017 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_2 від 28.11.2017 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 ..

Всі наведені вище фактичні дані, які висвітлюють обставини вчиненого кримінального правопорушення як окремо так і в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) та на підставі яких йому повідомлено про підозру та обвинувальний акт .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином та усвідомлюючи, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 186 КК України, його буде притягнуто до кримінальної відповідальності може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику зазначеного уп. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що ОСОБА_1 , офіційно ніде не працює, ОСОБА_1 відома адреса проживання потерпілих, а це говорить про те, що є всі підстави вважати, що наявний ризик, зазначений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з проникненням у житло, виконавши всі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, але не закінчивши злочин з причин, які не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло.

В судовому засіданні прокурори Яворський С.С., Сонько М.М. підтримали клопотання про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1 , посилаючись при цьому на п.1,2,3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а інший, більш м`який запобіжний захід ніж взяття під варту, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мендвідь Ю.В. судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання.

В судовому засіданні представник органу пробації підтримала клопотання про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1 ..

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, заслухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних міркувань

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст.ст. 12, 177 КПК України право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.

За правилами ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно положень ч.1 ст.184 КПК України, - у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу має міститися виклад обставин, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність одного або кількох ризиків і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування неможливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Судом встановлено, що 28.11.2017 року відповідно до КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про скоєння злочину передбаченого ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України ( кримінальне провадження №12017110240001086). Як вбачається з клопотання, в скоєному підозрюється ОСОБА_1 ..

До суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування та судового розгляду відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою 28.11.2017 року. Під вартою він перебував по 25.04.2019 року.

З 25.04.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 не обрано ніякого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 має сім`ю, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, є інвалідом 3 групи, в судові засідання з`яв ляється.

Суд вважає, що в ході розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні ( п. 2,3 ч. 1 ст. 194 КПК України), не наведено жодних доказів тому, що підозрюваний буде ухилятись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі та може вчинити інші злочини, чинити тиск на потерпілих.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може продовжити займатися злочинною діяльністю, а розуміючи наслідки вчиненого ним діяння та строк покарання, ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, чинити тиск на потерпілих не були підтверджені жодними доказами.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Враховуючи, що в ході розгляду клопотання судом прокурор не довів наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду обрати найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання відмовити.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту як такий, що зможе запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Згідно ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 183,193-196, 395 КПК України, -

У х в а л и в :

В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 діб у нічний час з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин без застосування електронного засобу контролю, зобов`язавши останнього без дозволу слідчого, прокурора або суду не залишати будинок АДРЕСА_6 з 22:00 години по 06:00 годину наступної доби, прибувати до органів досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій відповідно до отриманих ним повідомлень.

Початок строку дії ухвали обчислювати з часу затримання 10 години 00 хвилин 22.07.2019 року.

Закінчення строку дії ухвали о 10 години 00 хвилин 19 вересня 2019 року.

Копію ухвали направити начальнику Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського районного суду О. Л. Литвиненко