Рішення № 83159499, 15.07.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2019 Справа №607/13985/18

15 липня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицака Р.М.

за участю секретаря Білецької Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог позивач вказує, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 17 січня 2017 року. Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває повністю на її утриманні. З 2016 року відповідач не цікавиться дочкою, не надає коштів на її матеріальне забезпечення, не приймає участі в її фізичному та духовному розвитку.

Посилаючи на наведене просила задовольнити позов.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року доручено начальнику Коломийської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (№41) вручити ОСОБА_2 копію позовної заяви з додатками, допитати відповідача ОСОБА_2 з наступних підстав:

-Чи визнає він позов?

-Чи згідний на розгляд справи у його відсутності?

-Його пояснення як відповідача з приводу позовних вимог?

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , від 19 жовтня 2018 року, наданих начальнику сектору контролю за виконанням судових рішень Парасюку Р.М., ОСОБА_2. позовні вимоги не визнає та не згідний на розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 07 березня 2019 року матеріали справи направлено в орган опіки і піклування - Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради для дачі висновку відносно доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач та її представник не з`явились. Попередньо від представника позивача - адвоката Череватого П.М. надійшла заява про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та дату був належним чином повідомленний. Попредньо подав заяву про розгляд справи без його участі.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року.

Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2012 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за №2437.

Як вбачається з довідки про неотримання аліментів за №491 від 13 червня 2018 року, ОСОБА_1 не отримувала від ОСОБА_2 аліментів згідно виконавчого листа №607/1649/13-ц від 17 грудня 2013 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн. щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що дочка ОСОБА_3 проживає разом із позивачкою без реєстрації по АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідками за №850 від 13 червня 2018 року та за №1214 від 31 серпня 2018 року, виданих ДП «Люкс-Житло» ПП «Люкс».

Відповідно до довідки-характеристики за №47 від 08 червня 2018 року, виданої Тернопільським дошкільним навчальним закладом №9 Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 , 2012 року народження, з 01 вересня 2015 року відвідує Тернопільський дошкільний навчальний заклад №9. Мати дитини приймає активну участь у житті садочку, вчасно приводить і забирає дитину, оплачує за садок, відвідує батьківські збори. Батько життям дитини не цікавиться, в заклад не з`являється.

Вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 ККУ та призначено йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Судом встановлено, що відповідач не виявляє до дитини жодного батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Протягом тривалого часу не цікавиться станом здоров`я дочки, не піклується про її фізичний стан та духовний розвиток, жодної матеріальної допомоги не надає.

З висновку органу і піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №546 від 05 червня 2019 року затверджено висновок органу опіку та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Положеннями ст.ст. 3 і 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1980 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991, передбачено, що усі дії щодо дитини мають виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину, недбало виконують свої обов`язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування. Держава має поважати відповідальність, права та обов`язки батьків та родини. І, водночас, держава повинна вимагати від батьків ростити та виховувати дітей належним чином.

Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків і способом захисту прав та інтересів дитини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 протягом тривало часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання дочки ОСОБА_3 .

При цьому, позивач жодних перешкод відповідачу у вихованні та спілкування з дитиною не чинить.

Будь-яких доказів щодо безпідставності позовних вимог та доказів своєї участі у вихованні дитини відповідач суду не надав.

Тривалий час відповідач не спілкується із дочкою, не підтримує із нею будь-яких стосунків, ніколи не цікавився її життям та не приймав будь-якої участі у її вихованні.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що відповідача ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме такий захід впливу на ОСОБА_2 забезпечить захист прав та інтересів дочки ОСОБА_3 .

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років на одну особу в розрахунку на місяць з 1 липня 2019 року становить 2118 гривень.

Таким чином, з врахуванням положень ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 1059 грн. (2118*50%/100).

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа №607/1649/13-ц від 17 грудня 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 450 грн., що є меншим від встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, суд, приходить до переконання, що потрібно змінити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 липня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 161, 164, 165, 166, 243 Сімейного Кодексу України, ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704,80 грн. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації, відбуває покарання у Коломийській ВК-41 ( с. Товкма Коломийський район Івано-Франківська область)

Третя особа: Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 1.

Повний текст рішення складено 19 липня 2019 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак