Ухвала суду № 83158391, 19.07.2019, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/784/19

провадження №2/457/244/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2019 року м. Трускавець

Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Грицьків В.Т., розглянувши матеріали справи за позовною заявою адвоката Крамара Юрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

16.07.2019 року представник позивачка ОСОБА_1 - адвокат Крамар Ю.М. звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом Трускавецької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. про визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 .

Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке знаходиться в м АДРЕСА_2 Трускавці, то вказана цивільна справа підсудна Трускавецькому міському суду Львівської області.

Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона подана з порушенням частини 4 статті 177 ЦПК України, відповідно до умов якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивачки вказує ціну позову у розмірі 77 930,00 гривень, оскільки згідно довідки КП ЛОР "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" № 822 від 08.05.2019 року, виданої на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке видане 04.06.1993 року, дані про власність станом на 31.12.2012 року, вартість майна в діючих цінах становить 155 860,00 грн.

Однак, суддя не погоджується з таким розрахунком представника позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Частиною 2 даної статті встановлено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

В даному випадку спірною є 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 61,4 кв. м., житловою площею - 40,5 кв. м., яка складається з кухні та трьох житлових кімнат. Дійсна вартість вказаного майна на день звернення позивача до суду значно перевищує 155 860,00 грн., як вказано у позовній заяві.

Тому, представник позивачки повинен був визначити розмір судового збору не за інвентаризаційною вартістю спірного майна, що відображена в довідці КП ЛОР "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" № 822 від 08.05.2019 року, а за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9605,00 гривень.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до сплати позивачем у даній справі повинна становити – 9605,00 гривень, а з урахуванням сплаченої суми судового збору у розмірі 779,30 грн. позивачу слід доплатити 8825,70 гривень.

Суддя звертає увагу на те, що статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Тому, у випадку підтвердження позивачем належними доказами дійсної вартості майна на час розгляду спору, яка буде визнана судом, розмір судових витрат буде розрахований з урахуванням даної дійсної вартості майна.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач платежу - УК у м.Трускавці, м.Трускавець 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37835447;

Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - 31212206013018;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Крамара Юрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків заяви в п`ятиденний строк з моменту одержання ним даної ухвали. Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. Т. Грицьків