Ухвала суду № 83157388, 19.07.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження №1-кс/337/1264/2019

ЄУН № 337/2936/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна С.А., з участю секретаря Бикової С.Б., розглянувши клопотання ст. слідчого СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - старшого лейтенанта поліції Тимченка Д.І., яке погоджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області - Антоніком Д.С. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080070001271 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2019 р. , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків,

ВСТАНОВИВ:

Ст. слідчий СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - ст. лейтенант поліції Тимченко Д.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області - Антоніком Д.С. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080070001271 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2019 р. , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

В обґрунтування клопотання про арешт майна ст. слідчий СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Тимченко Д.І. посилається на наступне: 16 липня 2019 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу будинку № 5 по вулиці Курузова у місті Запоріжжі, діючи умисно, маючи намір на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень ножем, який знаходився у нього в руках, у зв`язку з виконанням цим працівником своїх службових обов`язків по охороні громадського порядку, наніс не менше трьох ударів руками та ножем в область обличчя, ліктьового суглобу та правого передпліччя поліцейському - заступнику начальника сектору превенції Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_2 , чим спричинив останньому, забій м`яких тканин, садна обличчя, правого передпліччя та ліктьового суглобу.

Вказаний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080070001271, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

16.07.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Під час затримання ОСОБА_1 було проведено особистий обшук останнього, в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі:

-запальничка чорного кольору;

-годинник наручний «Sharp»;

-мобільний телефон «Нокіа» із сім-карткою без вказання моделі та IMEI;

-металева частина сердцевини замку;

-шматок паперу на якому вказано «Київський готель «Мир»;

-одна гривня УД 3192983;

-200 гривень СЖ 3997842;

-100 гривень СГ 0731709;

-20 гривень ЧЕ 7480701;

-2 гривні ПЄ 4925095;

-5 гривень ТГ 5720185;

-2 гривні СЗ 3515838;

-шматок паперу із написом «Сдам 1 кв. 0975319454, 50 копійок, 25 копійок;

Вище перераховані речі були поміщено до спецпакету № 4233240 та опечатані та на теперішній час перебувають у Хортицькому ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області.

В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_1 речі мають суттєве значення для проведення досудового розслідування, оскільки під час вчинення злочину підозрюваним було спричинено тілесні ушкодження потерпілому, а тому вище перераховані речі могли зберегти на собі сліди його крові. Таким чином за вказаними об`єкти відповідають вимогам ст. 98 КПК України та в подальшому як самі по собі та і в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження зможуть бути використані як докази факту та обставин що встановлюються під час досудового розслідування.

В органу досудового розслідування є підстави вважати, що для з`ясування всіх обставин вказаного злочину по вилученим об`єктам необхідно призначити ряд судових експертиз. Водночас із цим повернення вилучених речей підозрюваному може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення, тому, ст. слідчий посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 167, 170 КПК України, просить слідчого суддю накласти арешт на таке майно.

Ст. слідчий Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд справи за відсутності учасників судового розгляду, не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, перевіривши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019080070001271 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного , обвинуваченого, засудженого , третіх осіб, конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності . У відповідності до вимог ст.16 КПК України , позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України .

При застосуванні заходів кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема , при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення суддя, слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України , повинен врахувати : існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди , завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора , який звертається з проханням арештувати майно, оскільки , згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону , а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу, з посиланням на норми закону.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 16.07.2019 року в ході затримання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України , було проведено обшук, в ході якого було вилучено : запальничку чорного кольору, годинник наручний «Sharp», мобільний телефон «Нокіа» із сім-карткою без вказання моделі та IMEI, металеву частину сердцевини замку, шматок паперу на якому вказано «Київський готель «Мир», одну гривню УД 3192983, 200 гривень СЖ 3997842, 100 гривень СГ 0731709, 20 гривень ЧЕ 7480701, 2 гривні ПЄ 4925095, 5 гривень ТГ 5720185, 2 гривні СЗ 3515838, шматок паперу із написом «Сдам 1 кв. 0975319454, 50 копійок, 25 копійок.

На теперішній час вилучені об`єкти знаходяться у слідчому відділенні Хортицького відділенні поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

З метою збереження доказу у кримінальному провадженні, а також запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчужування , ст. слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку 16.07.2019 року під час затримання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування , передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України , арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1,2 ч.3 ст.132 КПК України , застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що : існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості , що може підставою для застосування заходів кримінального провадження ; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи про який йдеться у клопотання слідчого.

Ст. слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України , надав достатні і належні докази тих обставин, на які послався у клопотанні, а саме : речі, які були вилучені в ході обшуку ОСОБА_1 під час затримання останнього, мають важливе значення для досудового розслідування і можуть бути в подальшому використані як докази, з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, встановлення особи причетної до кримінального правопорушення , яким було спричинено тілесні ушкодження потерпілому , а також для проведення ряду судових експертиз, томуречі, які були на затриманій особі можуть зберегти на собі сліди його крові, що при проведенні експертиз дасть можливість отримати ще один доказ, який вказує на ОСОБА_1 , як на особу, яка вчинила злочин, та при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речей і документів , встановлення обставин вчинення вказаного правопорушення, механізму, способу його вчинення, та при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речей

Матеріалами клопотання, з огляду на ту кваліфікацію кримінального правопорушення в рамках якого подане клопотання ст. слідчого, можливо встановити обставини, за якими вказані речі могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак на них може бути також накладено арешт, з метою збереження речового доказу, необхідності проведення ряду судових експертиз , а також з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, встановлення обставин вчинення вказаного правопорушення, механізму, знарядь та засобів його вчинення, що має важливе значення для досудового розслідування в якості речового доказу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Між тим, в ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Перевіривши доводи клопотання, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди , завданої злочином, оцінивши надані слідчому судді докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку,з`ясувавши всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевіривши співрозмірність втручання у права та свободи власника майна з потребами кримінального провадження, враховуючи, що вилучене під час обшуку майно, перелік якого вже зазначався , в даному випадку могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та необхідні для проведення ряду судових експертиз, так як злочин кваліфікується заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, тобто речі, які були на затриманій особі можуть зберегти на собі сліди крові , що при проведенні експертиз дасть можливість отримати ще один доказ, який вказує на ОСОБА_1 , як на особу, яка вчинила злочин, а тому в подальшому як в сукупності так і в окремості зможуть бути використані як речові докази обставин вчинення вказаного злочину, виходячи з правової кваліфікації кримінального правопорушення за фактом вчинення якого проводиться кримінальне провадження, виходячи з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання про арешт майна обґрунтоване та підлягає задоволенню, з метою збереження вилученого майна, що мають важливе значення для досудового розслідування і можуть бути в подальшому використані як докази, з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, встановлення особи (осіб), яка причетна (причетні) до вчинення вказаного правопорушення, обставин вчинення вказаного правопорушення, механізму, способу його вчинення, проведення ряду судових експертиз, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речей і документів, що має важливе значення для досудового розслідування в якості речового доказу.

На підставі вищезазначеного та керуючись вимогами статей 40,94,98, 100, 107,117, 131-132, 170-173, 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ст. слідчого СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - старшого лейтенанта поліції Тимченка Д.І., яке погоджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області - Антоніком Д.С. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080070001271 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2019 р. , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході затримання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України, а саме: запальничку чорного кольору, годинник наручний «Sharp», мобільний телефон «Нокіа» із сім-карткою без вказання моделі та IMEI, металеву частину сердцевини замку, шматок паперу на якому вказано «Київський готель «Мир», одну гривню УД 3192983, 200 гривень СЖ 3997842, 100 гривень СГ 0731709, 20 гривень ЧЕ 7480701, 2 гривні ПЄ 4925095, 5 гривень ТГ 5720185, 2 гривні СЗ 3515838, шматок паперу із написом «Сдам 1 кв. 0975319454, 50 копійок, 25 копійок, , які будуть використані як речові докази по вказаному кримінальному провадженню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її постановлення до Запорізького апеляційного суду .

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя : С.А. Ширіна

19.07.2019