Рішення № 83153311, 10.07.2019, Новоодеський районний суд Миколаївської області

10.07.2019

Справа № 482/1864/18

Номер провадження 2/482/26/2019

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого : судді Демінської О.І., за участю секретаря судового засідання - Мозгової В.В., позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТ «Южний Буг», ОСОБА_2 про захист честі та гідності, зобов`язання публічного вибачення, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до СТ „Південний Буг", ОСОБА_2 із позовом про зобов`язання публічно вибачитись за розповсюдження неправдивих відомостей, що паплюжать її честь та гідність, стягнення в солідарному порядку 50000 грн. моральної шкоди.

На обґрунтування позову вказала, що є членом СТ „Південний Буг" та має у власності садову ділянку АДРЕСА_1 , по сусідству з якою розташована земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2. Остання звернулася до голови правління СТ „Південний Буг" з інформацією про те, що ОСОБА_1 ламає паркан, ображає її, погрожує та періодично ходить по своїй земельній ділянці без одягу, що протирічить морально-етичним нормам, у зв`язку із чим прохала правління СТ „Південний Буг" провести роз`яснювальну роботу та попередити про необхідність дотримання морально-етичних норм, а також попередити про відповідальність за пошкодження майна.

Посилаючись на те, що на підставі вказаної заяви ОСОБА_2 , інформація у якій не відповідає дійсності, без виклику позивача на засідання правління СТ „Південний Буг" її згідно з рішенням правління №71 від 30.07.2016 р. виключено із членів правління за пропуски засідання правління та негідну поведінку серед садоводів, такі дії відповідачів паплюжать її честь та гідність, оскільки ОСОБА_2 довела до відома членів правління садового товариства, розгляд заяв про аморальну поведінку не входить до компетенції правління товариства, розгляд цього питання на засіданні правління є принизливим, просить про задоволення позову.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримала, просила про їх задоволення. Не заперечувала, що періодично проходить по садовій ділянці без одягу після прийняття душу, зазначивши, що саме чоловік відповідача не має при цьому на неї дивитися, а в разі, якщо він дивиться та це ображає позивача, то це є лише підтвердженням того, що вона гарно виглядає. Підтвердила, що має неприязне ні відносини з родиною ОСОБА_2 та дійсно був факт, коли вона зламала паркан, що був встановлений між садовими ділянками.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила, пославшись на його безпідставність, про що подала відзив на позовну заяву, в якому послалася на відсутність обставин щодо порушення прав позивача та на те, що реалізувала своє право на звернення до відповідного органу для вжиття заходів до позивача щодо її поведінки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 суду вказала, що дійсно була змушена звертатися до правління садового товариства з повідомленням про неналежну та аморальну поведінку ОСОБА_1 , з якою тривалий час не спілкується, оскільки на протязі тривалого часу позивач ОСОБА_1 , окрім постійних звинуваченнях у крадіжках, образливо лається до неї та чоловіка, почала пересуватися по садовій ділянці в оголеному вигляді, що видно і на сусідніх садових ділянках, в тому числі, коли була в гостях їх малолітня онука.

Представник відповідача СТ „Південний Буг" у судове засідання не з`явився, відзиву до суду не подано, але надано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Вивчивши доводи позову, відзиву на нього та надані сторонами докази, вислухавши вступне слово позивача та відповідача ОСОБА_2 , суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Як встановлено у судовому засіданні, і це підтверджено відповідачем, вона дійсно у 2016 році зверталася із заявою про вчинення злочину щодо пошкодження паркану на садовій ділянці № 855 у СТ „Південний Буг", якою користується її родина, повідомивши про наявність підозри у вчиненні викладеного ОСОБА_1 , що підтверджується і копією постанови про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.08.2016 р.

Також відповідач ОСОБА_2 24.07.2016 р., 30.07.2016 р. звернулася з заявами до голови СТ „Південний Буг", в якій повідомивши про зневажливі висловлювання до неї та її родини від ОСОБА_1 , яка користується суміжною садовою ділянкою та є членом правління садівничого товариства, , погрози щодо пошкодження майна, пошкодження паркану, перебування на садовій ділянці в оголеному виді.

18.05.2016 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що рішенням правління СТ „Південний Буг" її виключено зі складу членів правління внаслідок розгляду звернень ОСОБА_2 , не присталу поведінку по відношенню до сусідів, невідвідування засідань правління.

Свідок ОСОБА_4 , який є чоловіком відповідача ОСОБА_2 , суду підтвердив, що дійсно намагаються не спілкуватися з ОСОБА_1 у зв`язку із постійними конфліктними ситуаціями з нею, лайкою на їх адресу, образливими висловлюваннями, пошкодженням огорожі садової ділянки. Також вказав, що є очевидцем того як ОСОБА_1 , садова ділянка якої межує з їх садовою ділянкою, незважаючи на те, що огляд ділянки доступний сусідам, переміщується оголеною, що він та його дружина вважають неприпустимим.

Згідно зі Статутом СТ «Південний Буг» головним завданням товариства є в тому числі і створення умов для відпочинку його членів (п.1.2), уповноважене на розгляд скарг та заяв членів садового товариства (п.4.14), обов`язком членів товариства є в тому числі дотримання правил добросусідства, не здійснення дій, що порушують нормальні умови для відпочинку інших садоводів, (п.3.6), передбачено можливість вжиття заходів впливу до членів садівничого товариства (п.3.7, 3.8).

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною першою статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 28, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Судом встановлено передбачене Статутом СТ «Південний Буг» повноваження на розгляд скарг та заяв членів садового товариства, які в тому числі можуть стосуватися і виконання членів товариства їх обов`язків щодо дотримання правил добросусідства, не здійснення дій, що порушують нормальні умови для відпочинку інших садоводів, можливість вжиття заходів впливу до членів садівничого товариства.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до правління садівничого товариства з заявою щодо недобросусідських дій ОСОБА_1 , які є членами товариства. Саме це звернення і було предметом розгляду садівничого товариства.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 було реалізоване її право на звернення до правління садівничого товариства, яке передбачено його статутом, у якому вона виклала свою власну думку щодо дій позивача, і саме це звернення і було предметом розгляду Садівничим товариством "Південний Буг". Будь які принизливі чи непристойні висловлювання у заяві відсутні, викладено лише події, що мали місце, що також підтверджено і позивачем у судовому засіданні, але з наданням цим подіям іншої оцінки, аніж відповідачем ОСОБА_2 у заяві. РОзгляд такового звеонення сам по собі також не може бути таким, що принижує честь та гідність позивача.

Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні як щодо позовної вимоги щодо зобов`язання вибачення, так і похідної вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 18, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: О.І.Демінська

Повне рішення виготовлено 18 липня 2019 р.