
Справа № 478/16/18 Провадження № 2/478/18/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2019 року смт Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Іщенко Х.В., при секретарі Луговській А.І., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казанківсько селищної ради Миколаївської області, треті особи: Казанківська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 , про виділення частки у спільно нажитому майні, -
В С Т А Н О В И В:
03.01.2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, третя особа - Казанківська державна нотаріальна контора, про виділення частки у спільно нажитому майні.
В обґрунтування позову зазначила, що вона (позивач) перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 у період з 21.08.1982 року по 07.07.2017 року, який був припинений у зв`язку зі смертю її чоловіка. Чоловік за життя склав заповіт, яким усе своє майно заповідав своєму синові, однак про дану особу їй (позивачу) нічого не відомо. Спільно нажите під час шлюбу майно є спільною сумісною власністю, яким вона з чоловіком володіли та користувались разом, однак, частки у спільному майні між ними не виділено. Звернулась до суду з метою не допущення порушення її (позивача) права власності на майно, що є сумісною власністю подружжя.
Просила суд ухвалити рішення, яким визначити за нею Ѕ частину у спільно нажитому майні, після смерті її чоловіка ОСОБА_4 з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі у період з 21.08.1982 року по 07.07.2017 року, яке складається із:
- житлового будинку загальною площею 76,4 кв. м.та житловою площею 53,4 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається із: житлового будинку (А-1), літньої кухні (Б-1), сараю (В-1), гаражу (Г-1), вбиральні (Д-1), погрібу (Жиб), спорудження №1, загорожі №2-7, замощення «І-ІІ»;
- земельної ділянки, загальною площею 12,33 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, видана на підставі рішення №97 Миколаївської сільської ради народних депутатів від 21.11.2000 року.
Ухвалою суду від 26.02.2018 року було відкрито провадження по зазначеній справі.
Ухвалою суду від 22.03.2018 року, за заявою ОСОБА_2 , останнього залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 21.05.2018 року, було закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 07.08.2018 року, за заявою представника позивача - адвоката Бурлаченка С.Ю., у зв`язку зі смертю позивача, провадження у справі було зупинено до встановлення правонаступників позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 02.04.2019 року, залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 , спадкоємця майна після смерті ОСОБА_3 , процесуальний статус якої, у якості позивача, - припинено та призначено цивільну справу до розгляду.
Ухвалою суду від 14.05.2019 року, на підставі клопотання представника позивача - адвоката Бурлаченка С.Ю., замінено неналежного відповідача Миколаївську сільську раду Казанківського району Миколаївської області на належного відповідача Казанківську селищну раду Миколаївської області.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, її представник надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутністю, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Казанківської селищної ради Миколаївської області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує.
Представник заінтересованої особи Казанківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, раніше 21.04.2019 року надав суду пояснення в якому просив розглядати справу за його відсутності у зв`язку з тим, що він довгий час тяжко хворіє та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що спірний будинок побудовано його батьком та матір`ю ОСОБА_5 у 1978 році, до укладення шлюбу з позивачем і право спільної сумісної власності його батьків було внесено до по господарської книги, проте не зважаючи на внесення зазначеного запису, батько своє право власності не оформив. Позивач скориставшись цими обставинами, оформивши свідоцтво на право власності на будинок після реєстрації шлюбу з батьком, заявила позов про визнання права на половину зазначеного будинку. Посмертним бажанням батька, було передати будинок йому (заінтересованій особі) у власність, що було оформлено заповітом. В належний строк він прийняв спадщину на зазначений будинок. Стосовно земельної ділянки, яка отримана батьком у власність, як членом сільськогосподарського підприємства, то вона, згідно ЗК України не є спільною сумісною власністю подружжя і не підлягає поділу. Також зазначив, що позивачка та її правонаступник достеменно знали про те, що він є спадкоємцем померлого батька - ОСОБА_4 , але приховавши від нього факт порушення судового провадження з метою позбавлення його права на захист, навмисно звернулась до суду з позовом до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні зазначеного позову.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у Миколаївській сільській раді Казанківського району Миколаївської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 21.08.1982 року зроблено запис за №15, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 66 років ОСОБА_4 помер про що зроблено відповідний актовий запис №11, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 .
Згідно копії свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області від 08.12.2011 року, ОСОБА_4 , на підставі рішення від 15.07.2011 року, належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії витягу про державну реєстрацію прав, виданого Казанківським БТІ від 08.12.2011 року, ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва на право власності /НОМЕР_4 / 08.12.2011/ виконком Миколаївської сільської ради, на праві приватної власності належить будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії технічного паспорту інвентарний № 190 , реєстровий №158, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 належить будинок з господарськими будівлями та спорудами: житловий будинок (А-1), літня кухня (Б-1), сарай (В-1), гараж (Г-1), вбиральня (Д-1), погріб (Жиб), спорудження №1, загорожа №2-7, замощення «І-ІІ».
Згідно копії висновку незалежної оцінки виданого ПП «ЕКСПОЦЕНТР» від 11.12.2017 року за №167, дійсна вартість об`єкту оцінки: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 54321 грн.
Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_6 , земельна ділянка, площею 12.33 га, розташована на території Миколаївської сільської ради передана ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянки НВ-4801221302014 від 26.12.2014 , земельна ділянка, площею 12.3302 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована на території Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .
Згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_7 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Миколаївка Казанківського району Миколаївської області.
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Миколаївка Казанківського району Миколаївської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 01.12.1975 року зроблено запис за №30, батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .
Згідно копії заповіту, посвідченого 03.06.2014 року приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В., ОСОБА_4 на випадок його смерті заповідав належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 12.33 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно копії заповіту, посвідченого 05.06.2014 року приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В., ОСОБА_4 на випадок його смерті заповідав належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку на якій він розташований, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно копії повідомлення про відкриття спадщини, виданого 28.09.2017 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В., повідомлено, що в зв`язку з заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому в шестимісячний строк до 07.01.2018 року треба подати до нотаріуса заяву про прийняття чи заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Згідно копії заяви ОСОБА_2 від 10.10.2017 року він прийняв спадщину за заповітами після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області та на належний йому на праві приватної власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії повідомлення щодо видачі свідоцтва про право власності, виданого 25.10.2017 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В., повідомлено, що в зв`язку з заявою ОСОБА_3 про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на видачу Ѕ частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у разі заперечення проти видачі зазначеного свідоцтва, він має право звернутися до суду для оспорювання майнових вимог ОСОБА_3 .
Згідно копії паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм від 02.08.2018 та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Сидорів, Гусятенського району Тернопільської області.
Згідно копії свідоцтва про право власності за заповітом, виданого 01.03.2015 року приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В., спадкоємицею майна ОСОБА_3 , 1954 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Спадщина складається з: земельної ділянки, площею 9,8014 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_9 .
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч.1 ст.48 ЦПК України).
Згідно зі ст.124 Конституції України та ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається зі змісту ст.ст.51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст.51 ЦПК України та з урахуванням ч.5 ст.12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п.1 ч.1 ст.189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовними вимогами спочатку до Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, згодом після залучення до участі у справі після смерті позивача ОСОБА_3 , - правонаступника позивача ОСОБА_1 , 14.05.2019 року, на підставі клопотання представника позивача - адвоката Бурлаченка С.Ю., замінено неналежного відповідача Миколаївську сільську раду Казанківського району Миколаївської області на належного відповідача Казанківську селищну раду Миколаївської області, однак згідно досліджених матеріалів справи право на зазначене спадкове майно належить не Казанківській селищній раді Миколаївської області, а фізичній особі - ОСОБА_2 .
Із позовної заяви позивача вбачається, що позивачка та її правонаступник достеменно знали про те, що він є спадкоємцем померлого батька - ОСОБА_4 , але приховавши від нього факт порушення судового провадження, звернулась до суду з позовом до неналежного відповідача.
Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його та позивача участі.
Згідно ч.2 ст.51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
Тобто, суд не може за власною ініціативою замінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити до участі у справу іншу особу в якості співвідповідачів, це можливо лише за клопотанням позивача.
Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно до тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).
Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що Казанківська селищна рада Миколаївської області є неналежним відповідачем, тому у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
Керуючись ст.ст.5, 76, 133, 141, 258, 268, 264-265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Казанківсько селищної ради Миколаївської області, треті особи: Казанківська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 , про виділення частки у спільно нажитому майні, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Казанківський районний суд Миколаївської області у тридцяти денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 83153210, Казанківський районний суд Миколаївської області було прийнято 18.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 478/16/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: