Ухвала суду № 83149282, 18.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/19523/19

Провадження №1-кп/127/570/19

У Х В А Л А

18 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019 р. за № 12019020020001153 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Литвинюка С.О.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Котенка Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Тишківського С.Л.,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні прокурор Литвинюк С.О. заявив клопотання про продовження застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останні можуть ухилятися від суду, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинувачених застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому з метою попередження вчинення нових правопорушень просить продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив суд змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Котенко Д.В. заперечили проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили суд про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки вважають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Тишківський С.Л. заперечили проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, захисник Тишківський С.Л., позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_2 , заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, де проживає з матір`ю та братом, а отже має стійкі соціальні зв`язки. Обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання. Обвинувачений немає наміру ухилятися від суду та впливати на потерпілого і свідків. Крім того, обвинувачений відшкодував потерпілому завдану кримінальним правопорушенням шкоду. Зазначив, що тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.07.2019 року.

Крім того, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 22.07.2019 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, постійного місця проживання та реєстрації немає, а отже соціальні зв`язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має постійне місце проживання, де проживає з матір`ю та братом, а отже має стійкі соціальні зв`язки. Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, наміру ухилятися від суду та впливати на потерпілого немає.

При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, особи обвинувачених у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

Оскільки позицію сторони захисту про можливість зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м`який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, домашній арешт, зможе на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_2 його процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, суд зазначає, що тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Тишківського С.Л. про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, слід задовольнити та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , слід змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, звільнивши обвинуваченого з-під варти в залі суду, та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 315 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Тишківського С.Л. про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 18.07.2019 року до 15.09.2019 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, на строк 60 днів, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, без дозволу суду; прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали визначити до 15.09.2019 року.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання.

Ухвалу направити начальнику Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для контролю за виконанням ухвали.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя