Вирок № 83147671, 22.07.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9643/18

Провадження № 1-кп/204/332/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Некрасова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Макарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018040680002035 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.11.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, маючої середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, офіційно не зареєстрованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

-16.12.2008 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2009 року іспитовий строк скасовано, до відбуття 2 роки позбавлення волі;

-30.04.2013 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 203-2 КК України до штрафу в розмірі 170000 грн.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

за участю: прокурора - Шаповала О.О., обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 23.11.2018 року приблизно о 18 год. 00 хвл., знаходячись по вул. Макарова напроти буд. 8 м. Дніпро, під деревом, знайшла на землі, тим самим незаконно придбала одноразовий медичний шприц об`ємом 2 мл., заповнений до відмітки 1 мл., в якому містилась рідина світло-коричневого кольору та яку стала в подальшому незаконно, всупереч вимогам ст. Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 року № 863 (із змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року № 62/95-ВР (із змінами), зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту, вчинено повторно.

Цього ж дня, тобто 23.11.2018 року о 19 год. 00 хвл. біля зупинки громадського транспорту, неподалік будинку 178, по вул. Робоча у м. Дніпро, працівниками поліції за куріння тютюнових виробів у забороненому місці була зупинена ОСОБА_2 про що відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення, в присутності понятих був проведений огляд особистих речей ОСОБА_2 , в ході якого на запитання працівників поліції про наявність заборонених предметів, ОСОБА_2 видала працівникам поліції з сумки темно-коричневого кольору, яка знаходилась при ній, медичний шприц, в якому містилась рідина світло-коричневого кольору масою 1,0466г., яка згідно висновку експерта № 1/8.6/4803 від 20.12.2018 року є «опій ацетильований», який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0390г., який згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із змінами) віднесений до таблиці 1 списку 1 являється особливо небезпечним наркотичним засобом, а згідно Указу МОЗ України від 01.08.2000 року № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» (із змінами) не є невеликим розміром наркотичного засобу, що знаходиться в незаконному обігу, який ОСОБА_2 умисно, незаконно, повторно, придбала та зберігала, для особистого вживання, без мети збуту.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, щиро розкаялася і пояснила, що вона 23.11.2018 року приблизно о 18 год. 00 хвл., знаходячись по вул. Макарова напроти буд. 8 м. Дніпро, під деревом, знайшла на землі одноразовий медичний шприц об`ємом 2 мл., заповнений до відмітки 1 мл., в якому містився «опій». 23.11.2018 року о 19 год. 00 хвл. біля зупинки громадського транспорту, неподалік будинку 178, по вул. Робоча у м. Дніпро, її зупинили працівники поліції за куріння тютюнових виробів у забороненому місці і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення вона видала працівникам поліції даний наркотичний засіб, який зберігала при собі для особистого вживання.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_2 , суд вважає, що її вина у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

-висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/4803 від 20.12.2018 року, згідно якої надана на дослідження 13.12.2018 року рідина світло-коричневого кольору масою 1,0466 г., містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0390г.

Інші докази, здобуті в ході досудового розслідування не досліджувались в судовому засіданні, у зв`язку з визначенням порядку та обсягу дослідження доказів, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обставини вчиненого кримінального правопорушення ніким не оспорюються.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії ОСОБА_2 , що виразилися в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно, вірно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості. ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, під диспансерно-динамічним наглядом лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштованої, раніше судимої, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Як пом`якшуючі покарання обставини обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , є рецидив злочинів.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що поведінка обвинуваченої свідчить про її схильність до вчинення умисних злочинів, про небажання ставати на шлях виправлення, а тому з метою попередження вчинення нею нових злочинів обвинуваченій необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України виключно у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 ст. 69 КК України, суд не вбачає.

Призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства не уявляється можливим, а тому воно повинно бути визначено із реальним його відбуттям.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

Що стосується вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2013 року, яким ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України від 30.04.2013 року та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 170000 грн.. то слід зазначити наступне.

Як зазначено в постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року, стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання. Окрім того, частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. У частині четвертій статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Судом встановлено, що вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2013 року не виконаний. ОСОБА_2 добровільно штраф не сплатила. Вирок суду надсилався до Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції для примусового виконання, як до органу, до якого входить компетенція примусового виконання такого виду покарання, питання кримінальної відповідальності до ОСОБА_2 за ст. 389 КК України не вирішувалось. З огляду на це лише несплата ОСОБА_2 суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення її від відбування цього покарання.

Суд вважає, що строк давності виконання попереднього вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2013 року формально минув, що відповідає положенням пункту 1 частини першої 80 КК України, згідно з яким особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, а тому відсутні підстави для застосування ст. 71 КК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави фактичну вартість проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/4803 від 20.12.2018 року, у розмірі 858 гривень 00 копійок, (одержувач платежу УК у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за експертизу № 1/8.6/4803 від 20.12.2018 року).

Речові докази:

- рідини коричневого кольору масою 0,4448 г., вилучену 23.11.2018 року під час проведення огляду місця події, за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 178, поблизу зупинки громадського транспорту у ОСОБА_2 , містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований (з урахуванням використаної речовини необхідної для проведення дослідження згідно висновку експертизи), яка поміщена в спец-пакет № 3609795, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 1551 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.О. Некрасов