Рішення № 83146862, 16.07.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/892/18

Провадження № 2/288/110/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

представника Позивача - ОСОБА_1 ,

представника Відповідача прокуратури Житомирської області - Олицького Я.І.,

представника Відповідачів головного управління Національної

поліції в Житомирській області, ліквідаційної комісії УМВС

України в Житомирській області - Голобородого Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, прокуратури Житомирської області, головного управління Національної поліції в Житомирській області, ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, досудового слідства, прокуратури та суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Відповідач 1), прокуратури Житомирської області (далі - Відповідач 2), головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - Відповідач 3), ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області (далі - Відповідач 4) про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, досудового слідства, прокуратури та суду в якому з урахуванням уточнених позовних вимог вказує, що 02 квітня 2013 року Попільнянським відділом міліції відкрито кримінальне провадження № 12013060270000131 за частиною другою статті 194 КК України.

Відносно Позивача проводились слідчі, оперативно-розшукові та негласні слідчі дії. Під час скоєння злочину, в якому обвинувачували Позивача, він був неповнолітнім, а тому до участі в розслідуванні та розгляді справи в суді слідством залучено, як законного представника, матір Позивача - ОСОБА_3 .

02 жовтня 2014 року слідчим Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області повідомлено Позивача про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, який відповідно статті 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. 20 листопада 2014 року, слідчий Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області вручив Позивачу повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, згідно якої повідомлено, що «діями, які виразилися в умисному знищенні чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 194 КК України» та цього ж дня Позивача повідомлено про завершення досудового розслідування.

21 листопада 2014 року Позивачу вручено обвинувальний акт, затверджений старшим прокурором прокуратури Попільнянського району Житомирської області Кононовою В.В., яким його було обвинувачено в знищенні чужого майна, шляхом підпалу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України. В подальшому, процесуальне керівництво та державне обвинувачення здійснювали прокурори Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області. Під час досудового розслідування Позивача чотири рази викликали до Попільнянського відділу міліції для участі у проведенні слідчих дій.

Починаючи з листопада 2014 року і по квітень 2017 року проводились судові засідання в суді першої інстанції по обвинуваченню Позивача у скоєнні тяжкого злочину, всього було проведено 38 судових засідань, у яких Позивач брав участь разом із законним представником. На дані судові засідання він вимушений був приїжджати з матір`ю, як законним представником та на дорогу було витрачено кошти в сумі 2520,00 гривень.

25 квітня 2017 року, в ході судового засідання, прокурор Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області оголосив Постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення у зв`язку з не доведенням участі неповнолітнього обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та судом було постановлено ухвалу про закриття даного кримінального провадження. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, прокурор Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області, звернувся з апеляційною скаргою та ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року, апеляційну скаргу прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області залишено без задоволення, а ухвалу Попільнянського районного суду від 25 квітня 2017 року - без змін.

В результаті незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та органів досудового слідства прокуратури та суду, він перебував під слідством починаючи з 03 квітня 2013 року по 27 червня 2017 року, тобто 4 роки 3 місяці та 23 дні, або 51 місяць та 23 дні. Також, він витратив на поїздки до суду кошти в сумі 2520,00 гривень.

Позивач зазначає, що незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і прокуратури йому завдана непоправна моральна шкода, яка полягає в фізичних та душевних стражданнях, внаслідок психічного впливу на нього, як неповнолітню і молоду людину, призвело до порушення його прав, нормальних життєвих зв`язків та позбавило його можливості захищати інтереси України в зоні проведення АТО, виїхати на заробітки в іншу місцевість, оскільки в селі відсутня робота, реалізації своїх бажань навчатися та здобувати професію, погіршення відносин з оточуючими людьми (міліція розповсюдила інформацію про те, що я нібито підпалив будинок), необхідності здійснення додаткових зусиль для організації свого життя та інших негативних наслідків морального характеру. Необґрунтованими повідомленнями про підозру та обвинуваченням у скоєнні тяжкого злочину, Позивачу завдано моральної шкоди, так як погіршились відносини з жителями села, що завдало шкоди його діловій репутації. Враховуючи період перебування Позивача під слідством - з 03 квітня 2013 року по 27 червня 2017 року та враховуючи конкретні обставини справи, характер моральних страждань, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності, Позивач вважає, що розмір відшкодування становить 200000.00 гривень.

Оскільки на даний час триває процедура ліквідації територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, на даний час повноваження по представництву УМВС України в Житомирській області, залишається за ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Державного казначейства України (з державного бюджету) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2520,00 гривень та моральну шкоду в розмірі 200000,00 гривень за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на мою користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити, обґрунтувавши його вищенаведеними обставинами.

Представник Відповідача 1 - Державної казначейської служби України, в судові засідання 09 січня 2019 року, 31 січня 2019 року, 18 лютого 2019 року, 05 квітня 2019 року, 26 квітня 2019 року, 31 травня 2019 року та 16 липня 2019 року не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача 2 - прокуратури Житомирської області в судовому засіданні позов визнав частково. 13 листопада 2018 року надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що Позивач перебував під слідством та судом 30 місяців 24 дні, а тому заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині відшкодування моральної шкоди у результаті перебування під слідством та судом в розмірі 114544.30 гривень, в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди просив відмовити. /а.с.91-94/

Представник Відповідача 3 - головного управління Національної поліції в Житомирській області та Відповідача 4 - ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення. 09 січня 2018 року надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі. /а.с.148-155/

Суд, вислухавши представника Позивача та представників Відповідачів, оглянувши в судовому засіданні справу № 288/1627/14-к - 1-кп/288/4/17, дослідивши матеріали справи та розглянувши справу на засадах змагальності сторін, приходить до наступного висновку.

Згідно з статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно Наказу № 40 від 03 квітня 2013 року, створено слідчо - оперативну групу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013060270000131 від 03 квітня 2013 року. /а.с.10/

Відповідно до Плану слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12013060270000131, визначено перелік заходів з метою всебічного, повного та неупередженого розслідування по даному кримінальному провадженні та зокрема, визначено проводити слідчі дії - встановлення свідків та очевидців, опитування мешканців. /а.с.11-12/

Згідно рапорту від 04 квітня 2013 року, ДІМ Попільнянського РВ УМВС України - ОСОБА_4 доповів, що в ході відпрацювання в с.Королівка, надійшла інформація, що підпал будинку по вул. АДРЕСА_1 , скоїв громадянин ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , для проведення слідчих дій даного громадянина було доставлено до СВ Попільнянського РВ. /а.с.13/

Згідно рапорту від 16 травня 2013 року, старший ДІМ

Попільнянського РВ УМВС України Савчук Д.В., доповів, що в нього на виконанні знаходиться доручення слідчого по кримінальному провадженню № 12013060270000131 від 03 квітня 2013 року, в ході якого проведено розвід - бесіду з мешканцями с.Королівка та смт.Корнин, з метою встановлення осіб, які перебували на автомобілі «Фольксваген -Т 4», білого кольору та запропонували гроші в сумі 1000 гривень ОСОБА_2 , встановити даних осіб не представилось можливим. /а.с.14/

Згідно рапорту від 05 вересня 2013 року, старшого ДІМ Попільнянського РВ УМВС Савчука Д.В., в ході виконання окремого доручення в кримінальному провадженні № 12013060270000131, встановити та допитати осіб, які напередодні злочину перебували на автомобілі білого кольору «Фольксваген Т-4» та надано запити в ВРЕР для встановлення власників подібних автомобілів в якості свідків допитувався майстер групи Бердичівського професійного аграрного ліцею в якому навчався ОСОБА_2 /а.с.15/

Згідно повідомлення заступника начальника Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області на виконання доручення по кримінальному провадженню № 12013060270000131, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України: - проведено заходи по встановленню номера телефону та ІМЕІ громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , який підозрюється в скоєнні зазначеного злочину; - в ході проведення заходів встановлено, що на даний час він користується номером № НОМЕР_1 , в мобільному телефоні ІМЕІ № НОМЕР_2 , додатково просить ініціювати перед СВ Попільнянського РВ УМВС проведення НСРД відповідно до КПК. /а.с.16/

Судом встановлено, що 02 жовтня 2014 року, слідчим СВ Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області у кримінальному провадженні № 12013060270000131, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, повідомлено підозрюваного - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він підозрюється в умисному знищенні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України. /а.с.5/

Відповідно до Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20 листопада 2014 року, слідчий СВ Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області в кримінальному провадженні № 12013060270000131 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України та встановивши наявність достатніх доказів для зміни підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, повідомив підозрюваного - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він підозрюється в умисному знищенні майна, вчинене шляхом підпалу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України. /а.с.6/

Згідно Повідомлення про завершення досудового розслідування від 20 листопада 2014 року, повідомлено ОСОБА_2 , що досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року за ознаками частини другої статті 194 КК України в якому він є підозрюваним - завершено. /а.с.7/

Відповідно до обвинувального акту, затвердженого 21 листопада 2014 року старшим прокурором прокуратури Попільнянського району Кононовою В.В., обвинуваченим у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013060270000131 від 02 квітня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України є ОСОБА_2 . /а.с.8-9/

Як вбачається з Постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення від 21 квітня 2017 року, прокурор Коростишівської місцевої прокуратури за погодженням заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури, відмовився від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні № 12013060270000131 від 02 квітня 2013 року, відносно неповнолітнього ОСОБА_2 за частиною другою статті 194 КК України. /а.с.17-19/

Відповідно до ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2017 року, кримінальне провадження № 12013060270000131 від 02 квітня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України закрити, у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення. /а.с.20-21/

Відповідно до апеляційної скарги від 03 травня 2017 року, прокурор Коростишівської місцевої прокуратури, просить ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2017 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 про закриття, у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. /а.с.22-24/

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року, апеляційну скаргу прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Олицького Я.І. залишено без задоволення, а ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2017 року, якою закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за частиною другою статті 194 КК України у зв`язку відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення - без змін. /а.с.25-26/

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, спеціальним законом, що регулює вказані правовідносини є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01 грудня 1994 року (далі - Закон) та «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення).

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Частиною другою статті 16 ЦК України, встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Позивач ОСОБА_2 має право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, оскільки кримінальне провадження відносно нього закрито на підставі пункту 2 частини другої статті 284 КПК України, в зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону, у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовується (повертається) моральна шкода. Аналогічна норма закріплена також в пункті п`ятому частини 7 Положення.

Позивач вказує, що в результаті незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та органів досудового слідства прокуратури та суду, він витратив на поїздки кошти в сумі 2520,00 гривень.

Вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, з огляду на вичерпний перелік підстав для відшкодування шкоди, які визначені в статті 3 Закону.

Також, Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наведеної суми витрат, які б доводили наявність підстав для її відшкодування.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою, другою пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною п`ятою, шостою статті 4 Закону визначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Позивачем заявлено позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000.00 гривень, оскільки незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і прокуратури йому було завдано моральну шкоду. На обґрунтування заявлених вимог вказує, що він поніс фізичних та душевних страждань внаслідок психічного впливу на нього, як неповнолітню і молоду людину, що призвело до порушення його прав, нормальних життєвих зв`язків та позбавило його можливості захищати інтереси України в зоні проведення АТО, виїхати на заробітки в іншу місцевість, оскільки в селі відсутня робота, реалізації своїх бажань навчатися та здобувати професію, погіршення відносин з оточуючими людьми (міліція розповсюдила інформацію про те, що я нібито підпалив будинок), необхідності здійснення додаткових зусиль для організації свого життя та інших негативних наслідків морального характеру.

Також, необґрунтованими повідомленнями про підозру та обвинуваченням у скоєнні тяжкого злочину, Позивачу завдано моральної шкоди, так як погіршились відносини з жителями села, що завдало шкоди його репутації.

Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, а якщо є підстави для стягнення шкоди у більшому розмірі, повинен обґрунтувати такий розмір шкоди, але з обов`язковим виконанням наведеної норми права.

Суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи. Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року в справі №6-2203цс15. Аналогічні роз`яснення надавалися судам у частині другій пункту 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2019 року складає у місячному розмірі - 4173.00 гривні.

Стосовно обчислення періоду перебування Позивача під слідством та судом, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99 у справі № 1-15/99 встановлено, що притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Період перебування Позивача під слідством розпочався з 02 жовтня 2014 року (вручено підозру ОСОБА_2 - а.с.5) та закінчився 27 червня 2017 року (ухвала Апеляційного суду Житомирської області - а.с.25-26), адже саме органами прокуратури було ініційовано стадію апеляційного провадження та Позивач до винесення ухвали Апеляційним судом Житомирської області, перебував у статусі особи, яка перебуває під слідством та судом, а тому період перебування ОСОБА_2 під слідством та судом складає 32 місяці 25 днів - або повних 33 місяці. Таким чином, розмір відшкодування становить - 136901.25 гривень (мінімальна заробітна плата х кількість місяців).

Позивач тривалий час перебував під слідством та судом в неповнолітньому віці, що безумовно призвело до порушення його прав, нормальних життєвих зв`язків та позбавило можливості реалізації своїх Конституційних прав на навчання і працю. Він втратив можливість проходити військову службу і здобувати професію, відбулося погіршення його відносин з близькими людьми та втрата довіри зі сторони оточуючих людей, в зв`язку з чим він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи ступінь, глибину та характер душевних страждань Позивача, істотність вимушених змін у його житті, керуючись принципами поміркованості, розумності і справедливості, суд приходить до висновку про визначення відшкодування моральної шкоди у розмірі - 150000.00 гривень, вказаний розмір не більший, ніж достатній для розумного задоволення потреб Позивача, як особи, яка має право на відшкодування шкоди, відповідно до пункту частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та не призводить до його збагачення.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України,Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно статті 35 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого постановою КМУ № 845 від 03 серпня 2011 року, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Аналіз викладеного вказує на те, що виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється Державною казначейською службою України, за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому відшкодування моральної шкоди із Державного бюджету України проводиться шляхом списання з відповідного казначейського рахунку, тобто списання Державною казначейською службою України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не шляхом стягнення коштів із Державної казначейської служби України як юридичної особи публічного права.

За наведених обставин суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені Позивачем, підлягають до часткового задоволення, а саме підлягає стягненню на користь Позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі - 150000.00 гривень.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні до суду позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1500 гривень 00 копійок належить компенсувати за рахунок держави.

Керуючись статтями 55, 56 Конституції України; Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»; Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01 грудня 1994 року; Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженим наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41; Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ № 845 від 03 серпня 2011 року; Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; статтею 25 БК України; статтями 15, 16, 23, 1176 ЦК України; 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, прокуратури Житомирської області, головного управління Національної поліції в Житомирській області, ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, досудового слідства, прокуратури та суду - задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 , кошти в розмірі 150000.00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1500 гривень 00 копійок компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник