Ухвала суду № 83146694, 20.07.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4575/19

Провадження № 1-кс/303/2006/19

Іменем України

У Х В А Л А

20 липня 2019 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куропятник О.М., секретар судового засідання Годьмаш О.В.,

за участю: заступника начальника СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в

Закарпатській області Русин Ю.І.

прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Демко В.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Олегаш В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево клопотання заступника начальника СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Русин Ю.І. у кримінальному провадженні, зареєстрованому 18 липня 2019 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019070120000803 за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и в :

Заступник начальника СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Русин Ю.І. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 ..

Зазначене вище клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України. Враховуючи той факт, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, з метою запобігти ризикам, зазначеним у п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

У судовому засіданні заступник начальника СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Русин Ю.І., прокурор клопотання та його мотиви підтримали повністю з підстав, наведених у клопотанні, просили клопотання задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний, захисники заперечили щодо задоволення клопотання, та просили застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захді у виді особистого зобов`язання, а у разі відсутності підстав, для обрання особистого зобов`язання, обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час. Підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, є необґрунтованою. ОСОБА_1 одружений, має на утриманні малолітню дитину, потребує огляду лікарем, так як переніс тяжку операцію п`яток ніг. З ОСОБА_1 проживає разом з батьком дружини, який потребує стороннього догляду, а тому він здійснює такий догляд.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку заступника начальника СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Русин Ю.І. , прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий судя приходить до наступного висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, на автомобілі марки «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 , поїхав у м. Київ, де 14.07.2019 у вечірній час, з різних адрес забрав та помістив у вказаний автомобіль 7 громадян іноземних держав, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , країна Еритрея м. Асмера, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , країна Еритрея м. Асмера, Мехарі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , країна Еритрея м. Асмера, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , країна В`єтнам, м. Ханой, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , країна В`єтнам, м. Ханой і ще двох невстановлених осіб, яких перевіз на вказаному автомобілі з м. Київ у м.Мукачево, а ранком 15.07.2019 р. розташував їх у багатокрвартирному будинку по АДРЕСА_2 , де вони знаходились до 23 години 17.07.2019 р.. Під час перебування у вказаному будинку двоє невстановлених досудовим розслідування осіб забезпечували іноземних громадян продуктами життєдіяльності та перешкоджали їм вільно пересуватись за межі будинку. 17.07.2019 близько 23 години ОСОБА_1 , разом з невстановленими особами вивели з будинку вказаних іноземних громадян, та помістили їх в автомобіль марки «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого він особисто, умисно з метою незаконного переправлення через державний кордон України повіз вказаних осіб до державного кордону в напрямку м. Чоп. Між населеними пунктами Демечі - Червоне, Ужгородського району, на автодорозі М-25 в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 3 км. до державного кордону України, військовослужбовці Державної прикордонної служби України стали зупиняти автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , заблокували його рух прямо. Тоді ОСОБА_1 зупинив автомобіль, заблокував двері та розпочав рух в зворотному напрямку. Працівники прикордонної служби стали переслідувати керований ОСОБА_1 автомобіль і неподалік с. Ключарки Мукачівського району 18.07.2019 близько 00 год. 18 хвилин він був затриманий разом із іноземними громадянами.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2019 за № 12019070120000803 з визначенням правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332 КК України.

18 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. В ході проведення досудового розслідування осіб, які поручилися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимоги ч. 1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КК України.

Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В судовому засіданні слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду зважаючи на вид та розмір покарання, який йому загрожує у разі доведеності його вини, переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що на даний час, у зв`язку із початком досудового розслідування, органом досудового розслідування ще повністю не встановлено; незаконного впливати на свідків та чинити на них психологічний або фізичний вплив, про зміну або відмову від своїх показів, а також схиляти їх до дачі неправдивих показань, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто перешкоджати явки свідків для проведення слідчих дій та в суд; продовжити злочинну діяльність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, потребує оглядів лікарем, має постійне місце проживання та здійснює догляд за членом сім`ї.

Матеріали клопотання слідчого не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Прокурором, слідчим належно не мотивовано, чому більш м`який запобіжний захід - домашній арешт цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні у справі "Харченко проти України" (у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного враховую вимоги ст. ст. 5-6 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Ст.5 п.1 підпункт "с" Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини вказує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно вимог ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 1 статті 195 КПК України визначено порядок застосування електронних засобів контролю, яке полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Заступником начальника СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Русин Ю.І., прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що згідно ч. 4 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_1 слід застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме: у виді домашнього арешту цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-196, 198, 309, 372, 376 КПК України,

П о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Русин Ю.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 ..

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на строк по 17 вересня 2019 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- цілодобово не залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Обов`язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_1 на строк по 17 вересня 2019 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Роз`яснити підозрюваному, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.

Підозрюваного ОСОБА_1 , який був затриманий о 00 год. 30 хв. 18 липня 2019 року, негайно доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляція до апеляційного суду Закарпатської області.

Слідчий суддя О.М.Куропятник