Рішення № 83145497, 03.06.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1279/19

Провадження № 2/369/1933/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що йому на праві власності належить житлова квартира по АДРЕСА_1 . 03 листопада 2018 року в квартирі позивача трапилось затоплення з кранів мережі опалення, які були відкриті в квартирі відповідача. За його ініціативи було складено акт комісією в складі працівників ЖЕКу, та направлена вимога відповідачу по відшкодування шкоди. У результаті залиття було пошкоджено підлогове покриття та розповсюдження сирості. Розмір завданої шкоди становить 39 834, 24 грн. У добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати шкоди.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям приміщення, в розмірі 39 834, 24 грн., моральну шкоду та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Просив задоволити позов.

У відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не надходило заяв та клопотань.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.За змістом п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У 03 листопада 2018 року в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , сталося залиття з кранів внутрішньо будинкових мереж опалення які були відкриті в квартирі АДРЕСА_2 . Фактично залиття виявлено мешканцями будинку 03 листопада 2018 року. Внаслідок залиття, на підлозі всіх кімнат утворився накопичення води, що призвело до пошкодження підлогового покриття - ламінату у всіх кімнатах квартири. Причиною залиття є відкриття кранів внутрішньо будинкових мереж опалення не свого приміщення мешканцями квартири №166 . Дані обставини підтверджені актом про залиття від 5 листопада 2018 року, складеного начальником ЖЕД №3 ОСОБА_5 та майстром ОСОБА_6 .

А також поясненнями від 03 листопада 2018 року відібраними працівниками Києво-Святошинского ВП ГУНП України в Київській області у позивача та сусідів квартир № 166 , 88 , 163 , 167 .

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На підтвердження розміру матеріального збитку ОСОБА_1 надав звіт про незалежну оцінку вартості майна, проведений Центром незалежної оцінки приватним підприємством « Актив інвест» від 15 січня 2019 року. За даний звіт ОСОБА_1 сплатив 3500 грн., що підтверджено рахунком та квитанцією про сплату.

Відповідно до даного звіту розмір матеріальної шкоди, що завдано внаслідок залиття квартири за адресою АДРЕСА_1 становить 39 834,24 грн.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частиною другою статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки позивачу було завдано збитків через залиття квартири, відповідач в добровільному порядку шкоду не відшкодував, тому з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди слід стягнути 39 834,24 грн., на відшкодування витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 3500 грн.

Положеннями ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, що містяться в п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Таким чином, предметом доказування для позивача у цій справі, окрім наслідків у вигляді травми є протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок із такими діями та наслідками у вигляді моральних страждань.

Враховуючи наслідки затоплення, пояснення представника позивача щодо моральної шкоди, враховуючи засади розумності та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. У решті позовних вимог суд відмовляє, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач отримав моральну шкоду в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат суд здійснює на підставі ст. 141 ЦПК України.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 8284, 62 грн., які також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 39 834,24 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять чотири грн. 24 коп.), витрати за проведений звіт в розмірі 3500 грн. (три тисячі п`ятсот грн.), на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. (три тисячі грн.), судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 8284,62 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири грн. 62 коп.).

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2019 року.

Суддя Н.С. Пінкевич