Рішення № 83145483, 20.06.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5812/19

Провадження № 2/369/2959/19

РІШЕННЯ

Іменем України

20.06.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що з 09 червня 2009 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .. За час спільного проживання вони набули майно, що складається з єдиного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4045 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,6549 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 3,6307 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4080 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,7720 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,9367 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Дане майно купувалось спільно, за спільні сімейні кошти, тому є їх спільною сумісною власністю. У добровільному порядку поділити майно не можуть, тому вважає своє право порушеним.

Просила суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частці за кожним на: єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4045 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,6549 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 3,6307 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4080 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,7720 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,9367 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

При розгляді справи позивачка подала уточнену позовну заяву. Вказала, що майно подружжя може бути як розділено в ідеальних частках, так і поділене між сторонами. Загальна ідея поділу майна полягає у припиненні режиму спільності й виникненні на його основі режиму роздільності майна. Кожен із подружжя після поділу майна стає власником тієї чи іншої речі або сукупності речей і не пов`язує свої дії щодо володіння, користування та розпорядження майном з іншим із подружжя. Тому з урахуванням уточнення позовних вимог, керуючись ст. 60, 71 СК України, ст. 364 ЦК України, ст. 27, 44, 49 ЦПК України, просила суд: розподілити майно яке є об`єктом спільної сумісної власності, набуте під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом виділення в натурі; виділити в натурі ОСОБА_1 та визнати право власності на виділене майно: 1) єдиний майновий комплекс, а саме: літ. А - лабораторний корпус, цегла, загальна площа - 1030,9 кв.м; літ. Б-Б`Б" - головний корпус, цегла, загальна площа 3825,1 кв.м; літ. В - склад інвентаря, цегла, загальна площа - 488,1 кв.м; літ. Г - котельня, цегла, загальна площа 345,7 кв.м; літ. Д - пожежний резервуар, цегла, загальна площа 35,00 кв.м; літ. Ж-вбиральня, цегла; літ. К - пожежний резервуар, цегла; літ. Л - автозаправочна станція, цегла; літ. М - каналізаційна станція, цегла; літ. Н - склад склотари, метал; літ. О - склад матеріалу, метал; літ. П - склад солі, цегла; №1-огорожа,залізо/бетон., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Оціночна ринкова вартість згідно звіту про оцінку майна - 4 530 000(чотири мільйона п`ятсот тридцять тисяч) гривень 00 копійок. 2) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4080 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Оціночна ринкова вартість згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки - 987 280 (дев`ятсот вісімдесят сім тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок. 3) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 3,6307 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Оціночна ринкова вартість згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки - 1 488 587 (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

Виділити в натурі ОСОБА_2 та визнати право власності на виділене майно: 1) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4045 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Оціночна ринкова вартість згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки - 986 840 (дев`ятсот вісімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок. 2) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,6549 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Оціночна ринкова вартість згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки - 1 908 510 (один мільйон дев`ятсот вісім тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок. 3) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,7720 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Оціночна ринкова вартість згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки - 2 366 700 (два мільйона триста шістдесят шість тисяч сімсот)гривень 00 копійок. 4) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,9367 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Оціночна ринкова вартість згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки - 2 024 1009(два мільйони двадцять чотири тисячі сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 9 605 гривень.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 09 червня 2009 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №780.

Статтею 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 СК України визначено, що при здійснені подружжям права спільної сумісної власності дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Статтями 68, 69 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. А отже дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

05 квітня 2018 року між ТОВ «Петрікор Тран» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

09 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу на аукціоні, проведеного товарною біржею «Січеславська Правова» лоту №5 - земельні ділянки для будівництва: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4045 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,6549 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 3,6307 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4080 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,7720 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,9367 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

На час розгляду справи дане майно зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 червня 2019 року за №№170386593, 170385219, 170382199, 170382990, 1700384242, 170383257, 170381922.

Відповідно до п.п. 22-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

П.23 передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Відповідно до п. 24 до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Оскільки майно набуте сторонами в період шлюбу, тому дане майно є спільною сумісною власністю подружжя.

За ч.2,3 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року - рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Відповідно до п.п. 22-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

П.23 передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Відповідно до п. 24 до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

За п.25 вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Вищевказані норми узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України №6-2670цс16, №6037цс13, №6-2784цс15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що частки у майні є рівними, сторони погодили в судовому засідання питання поділу майна, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.

Керуючись ст.ст. 3, 21, 57-74 СК України, постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на єдиний майновий комплекс, а саме: літ. А - лабораторний корпус, цегла, загальна площа - 1030,9 кв.м; літ. Б-Б`Б" - головний корпус, цегла, загальна площа 3825,1 кв.м; літ. В - склад інвентаря, цегла, загальна площа - 488,1 кв.м; літ. Г - котельня, цегла, загальна площа 345,7 кв.м; літ. Д - пожежний резервуар, цегла, загальна площа 35,00 кв.м; літ. Ж-вбиральня, цегла; літ. К - пожежний резервуар, цегла; літ. Л - автозаправочна станція, цегла; літ. М - каналізаційна станція, цегла; літ. Н - склад склотари, метал; літ. О - склад матеріалу, метал; літ. П - склад солі, цегла; №1-огорожа,залізо/бетон., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4080 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 3,6307 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,4045 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,6549 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,7720 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,9367 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений 20 червня 2019 року.

Суддя Н.С. Пінкевич