Ухвала суду № 83144394, 18.07.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 18.07.2019

Справа № 501/949/19

4-с/501/23/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області справу за

скаргою ОСОБА_1

особа, дії, рішення якої оскаржуються: Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

предмет та підстави скарги: про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити певні дії

учасники справи в судове засідання не з`явились

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції заявника та заперечень відповідача

1. ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити певні дії та просить суд:

- визнати неправомірними дії, рішення та бездіяльність головного державного виконавця, щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 при завершенні відносно неї виконавчого провадження;

- зобов`язати Чорноморський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області зняти арешти з рухомого з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця ВДВС Іллічівського МУЮ Одеської області від 02.04.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 37332788, та вилучити записи про такий арешт з відповідних державних реєстрів.

2. Вимоги скарги мотивовані тим, що державним виконавцем була винесена постанова від 02.04.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 37332788.

Скаржник звернулась із заявою про зняття арешту.

Відповідно до відповіді від 25.03.2019р. №23/4754 виконавче провадження завершено 18.06.2013року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 №606-Х1У (втратив чинність 05.01.2017року)та виконавчий документ повернуто стягувачеві.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, в тому числі тих, що містяться у спеціальному та електронному архіві, встановлена" наявність завершених виконавчих проваджень, а саме: ВП № 33951086, ВП № 33951177, ВП №37332788, ВП №37333095, які були відкриті на підставі виконавчого листа № 2-1331 /2011, який видав Іллічівський міський суд Одеської області 11.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Банк Форум» (код ЄДРПОУ 21574573) заборгованості за кредитом та процентами 257 042, 70 грн., пені 36 378,37 грн., штраф 5 000.00 грн. та судових витрат по справі у розмірі 910,00 грн.

Заявник вказує, що дії, рішення та бездіяльність головного державного виконавця, щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 , при завершенні відносно неї виконавчого провадження, є неправомірними, тому вона звернулась до суду з відповідною скаргою.

3. Представник Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 31.05.2019 року надав до суду відзив на скаргу, просив суд відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 (а.с.30). мотивуючи тим, що скарга є необґрунтованою.

Заявник стверджує у відзиві, що 02.04.2013 року державним виконавцем була винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №37332788 та відповідні відомості внесено до Державного реєстру, в ході проведення виконавчих дій рухомого та нерухомого майна, грошових цінностей, на які можливо звернути стягнення для погашення заборгованості не виявлено, тому 18.06.2013 року виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року (втратив чинність).

Представник особи, дії якого оскаржуються, вказуючи, що незважаючи на те, що згідно бази даних, встановлена наявність завершених виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, законом не передбачено зняття арешту та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

4. Заявник 11.07.2019 року надала до суду письмові пояснення на відзив, просила суд задовольнити скаргу, посилаючись на те, що вона дізналась про арешт випадково, не отримувала від державної виконавчої служби ні постанови про відкриття виконавчого провадження, ні постанови про арешт майна боржника. З моменту накладення арешту державна виконавча служба не здійснювала заходів з виконання рішення суду, арешт, який існує досі порушує права заявника.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

5. Судом встановлено, що відповідно до відповіді Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.03.2019р. №23/4754 на заяву ОСОБА_1 вбачається, що: «згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, в тому числі тих, що містяться у спеціальному та електронному архіві, встановлена" наявність завершених виконавчих проваджень, а саме: ВП №33951086, ВП № 33951177, ВП №37332788, ВП №37333095, які були відкриті на підставі виконавчого листа № 2-1331 /2011, який видав Іллічівський міський суд Одеської області 11.06.2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» (код ЄДРПОУ 21574573) заборгованості за кредитом та процентами 257 042, 70 грн., пені 36 378,37 грн., штраф 5 000.00 грн. та судових витрат по справі у розмірі 910,00 грн.

02.04.2013 року на підставі ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 №606-XIV (втратив чинність 05.01.2017 року) та за заявою стягувача державним виконавцем була винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №37332788 (а.с.3).

Виконавче провадження завершено 18.06.2013року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 №606-Х1У (втратив чинність 05.01.2017 року)та виконавчий документ повернуто стягувачеві» (а.с.4).

ІІІ. Оцінка Суду.

6. Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

7. Відповідно до ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

8. У відповідності до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

9. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

10. Частиною 4 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» зазначені Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

11. Згідно положень ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

12. У відповідності до роз`яснень ВССУ у постанові від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», спори про право цивільне, повязані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16Цивільного процесуальногокодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

13. Згідно положень ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

14. Отже, чинним процесуальним законодавством передбачений певний порядок вирішення питання про скасування арешту з належного особі майна та дане питання вирішується у порядку позовного провадження згідно ч.2 ст.30 ЦПК України.

15. На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні скарги повністю.

Керуючись ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.37, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.1, 2, 4, 30, 223, 258, 260, 354, 432 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії, рішення та бездіяльність головного державного виконавця, щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 при завершенні відносно неї виконавчого провадження; зобов`язання Чорноморського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області зняти арешти з рухомого іа нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця ВДВС Іллічівського МУЮ Одеської області від 02.04.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 37332788, та вилучення записів про такий арешт з відповідних державних реєстрів відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

3. Повний текст ухвали виготовлено 18 липня 2019 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко