Рішення № 83143142, 26.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. Справа № 480/943/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі - позивач, ПАТ «Сумське НВО») звернулося до суду з позовною заявою до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Харківське управління ОВПП ДФС), в якій просило скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 16 січня 2019 року №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 286 300грн.

Свої вимоги мотивував тим, що Харківським управлінням ОВПП ДФС на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16 січня 2019 року №Ю-230-50, відповідно до якої останнє вимагає від позивача сплатити недоїмку з єдиного внеску у сумі 55 751 829,95грн. Однак, відповідачем при формуванні вказаної вимоги станом на 16.01.2019 не враховано, що сума заборгованості ПАТ «Сумське НВО» з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітний місяць не відповідає даним контролюючого органу. Так, за період з 01 по 16 січня 2019 р. ПАТ «Сумське НВО» загалом сплачено до бюджету 286 300грн. Тому оскаржувана вимога в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 286 300грн. підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.04.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.04.2019 (а.с.2).

За клопотанням відповідача (а.с.34) ухвалою суду від 17.04.2019 підготовче засідання було призначено в режимі відеоконференції (а.с.37).

Підготовче засідання 22.04.2019 у зв`язку з першою неявкою позивача та за клопотання представника відповідача було відкладено на 13.05.2019 (а.с.39).

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позов (а.с.40), в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 січня 2019 року №Ю-230-50 на суму 55 751 829,95грн. сформовано у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих зобов`язань по єдиному внеску, що відображено в інтегрованих картках платника з єдиного соціального внеску за відповідний період. Доводи позивача про те, що суми єдиного внеску, сплачені ним за період з 01 по 16 січня 2019р. не були враховані у вимозі є необґрунтованими, оскільки вимога, з урахуванням норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, була сформована станом на 31.12.2018 і в ній правомірно зазначена суму боргу в розмірі 55751829 грн. 95 коп.

В підготовчому засіданні 13.05.2019 оголошено перерву до 10.06.2019 з метою надання часу сторонам для подання ними додаткових доказів у справі (а.с.51).

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 10.06.2019, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2019 (а.с.56).

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву (а.с.60), відповідно до якої просила розглядати справу без участі представника ПАТ «Сумське НВО» у зв`язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні.

У зв`язку з цим, суд, з урахуванням ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вважав можливим розглядати справу у відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог в повному обсязі та просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 28.03.1994 позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.13-15).

Як вбачається з витягу з інтегрованої картки платника податків позивача (а.с.42) станом на 31.12.2018 за позивачем обраховувалася недоїмка у розмірі 58367433,82грн. (а.с.42).

За період з 01.01.2019 по 16.01.2019 позивачем сплачено до бюджету 286300,00грн. єдиного внеску (а.с.23-30).

Офісом великих платників податків ДФС України (з урахуванням повідомлення позивача про оскарження рішення №0001255010 про застосування штрафних санкцій по єдиному соціальному внеску та пені на загальну суму 2615603,87грн. (а.с.61), 16.01.2019 було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-230-50 (а.с.7), відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку у розмірі 55 751 829,95грн. (58367433,82грн. - 2615603,87грн.).

Позивач, не погоджуючись з прийнятою вимогою, подав скаргу про її скасування до Державної фіскальної служби України (а.с.8-9), за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою України вимогу про сплату боргу від 16.01.2019 №Ю-230-50 було залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.11-12).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464), відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 якого, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У такому випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Позивач не оспорює наявності у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску, однак не погоджується з розміром такої заборгованості. Проте, суд відхиляє доводи позивача про те, що при визначенні розміру заборгованості відповідач не врахував сплачені 286300,00грн єдиного внеску, оскільки вказана сума була сплачена у період з 01.01.2019 по 16.01.2019, тоді як вимога сформована станом на 31.12.2018.

На переконання суду, це суперечить нормам Закону № 2464 та Інструкції № 449, які містять чіткий порядок формування та надсилання вимоги на суму боргу на кінець календарного місяця, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки з єдиного соціального внеску. Як вбачається з самої вимоги та виходячи з норм діючого законодавства, борг при формуванні вимоги враховується станом на кінець місяця. При цьому протягом 10 робочих днів сформована вимога надсилається платникові.

Отже, суму єдиного внеску у розмірі 286 300,00грн., сплаченого у період з 01.01.2019 по 16.01.2019, правомірно не враховано при формуванні оскаржуваної вимоги, та вказане не є підставою для її скасування в цій частині.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (40004, м.Суми, вул.Горького, буд.58, код ЄДРПОУ 05747991) до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (61052, м.Харків, вул.Благовіщенська, буд.30, код ЄДРПОУ 39440996) про скасування вимоги в частині – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 08.07.2019.

Суддя І.Г. Шевченко