Ухвала суду № 83139814, 19.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14312/19

н/п 1-кс/640/9045/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

прокурора - Захарової А.О.,

підозрюваної - ОСОБА_1 ,

захисника - Ладигіна Р.М.,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Попельняк С.С., по кримінальному провадженню №42017220000001213 від 03.11.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, -

встановив:

19.07.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Попельняк С.С., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області юристом 1 класу Захарової А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1 21.09.2017 приблизно о 22-15 годин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи на ґрунті особистого неприязного відношення до ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, приєднавшись до злочинного умислу свого чоловіка ОСОБА_4 , віддали навченим собакам вівчаркам команди про напад «Фас», які здійснили напад на ОСОБА_3 Одна з вищевказаних собак повалила потерпілого ОСОБА_3 з ніг. Під час того як ОСОБА_3 перебував лежачі на спині, вівчарка, яка повалила його на землю, вкусила декілька разів за праву нижню кінцівку потерпілого в ділянці гомілки. В цей час підбігла друга вівчарка і декілька разів вкусила ОСОБА_3 за ліву гомілку.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи №1287-ая/18 від 23.02.2018 та комплексної судово-медичної та ветеринарної експертизи №08-61/5270/2019 від 23.05.2019 потерпілим ОСОБА_3 отримані тілесні ушкодження, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 не визнала себе винуватою у пред`явленій їй підозрі, заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, має стійкі соціальні зв`язки, а саме має постійне місце проживання, заміжня, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, займається розведенням собак, які приймають участь у виставках.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваної заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

В провадженні Київського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42017220000001213 від 03.11.2017, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України.

18.07.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України.

Сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які на їх думку, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: заява потерпілого ОСОБА_3 від 21.09.2017 щодо застосування заходів до власників собак, які нанесли йому тілесні ушкодження у виді укусів правої та лівої нижніх кінцівок; протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 29.11.2017; висновок судово-медичного експерта №7606-Ая/17 від 26.01.2018; протокол проведення слідчого експерименту від 19.02.2018 за участі потерпілого ОСОБА_3 ; висновок судово-медичного експерта №1287-ая/18 від 23.02.2018; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 21.12.2017; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 21.12.2017; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21.12.2017; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 24.01.2018; протоколи слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , в ході якого останні показали розташування учасників події, яка мала місце 21.09.2017; протокол слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_3 від 13.02.2019; висновок експерта №08-61/5270/2019 комплексної судово-медичної та ветеринарної експертизи від 23.05.2019.

Зазначені докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з наведеним у клопотанні слідчого ризиком, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, та вважає його встановленим існування, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною: незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя вважає, жодним чином не доведеним та голослівним посилання у клопотанні на такий ризик, як можливість ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з урахуванням тих обставин, що інкриміноване кримінальне правопорушення мало місце 21.09.2017 р., тобто близько двох років тому.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що слідчі дії в зазначеному кримінальному проваджені не завершені.

А тому з метою забезпечення виконання підозрюваною належної поведінки та запобігання вищезазначеного ризику, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; дані про особу ОСОБА_1 , а саме підозрювана: заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима, має зареєстроване та постійне місце проживання, тобто має стійкі соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає можливим застосувати до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Так, при розгляді клопотання слідчим суддею, з врахуванням матеріалів, наданих учасниками процесу, не встановлено обставин, які б виключали обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризику та недоведеності підозри у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

За таких обставин та з огляду на те, що стороною обвинувачення не доведено виправданості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, і не доведено, що менш суворі запобіжні заходи не можуть запобігти заявленому ризику, законні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 відсутні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

в задоволенні клопотання слідчого – відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 про те, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід або на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Попельняк С.С.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.