Рішення № 83137848, 15.07.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/851/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Кукульник Я.В., за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників відповідача Лонської А.А., Гордієнко Є.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

Державна установа «Північна виправна колонія (№ 90)» звернулась з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасувати акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2011р. по 30.09.2018 р.» №84/21-22-13-05/08564699 та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0004131305 від 30.01.2019 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 року № Ю -0001721305.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оспорюваного рішення відповідача, оскільки, відповідачем базою нарахування єдиного соціального внеску помилково взято розмір мінімальної заробітної плати замість отриманої заробітної плати за фактично виконану роботу кожним засудженим, нарахованої згідно Інструкції. Отже, з метою здійснення коректного розрахунком ЄСВ необхідно брати базу для його нарахування – відсоток виконаного плану окремо взятого кожного засудженого, в свою чергу такий відсоток і є заробітною платою засудженого. Таким чином, загальний розмір заробітної плати засуджених за період перевірки відповідачем складає 616168,87 грн., що підтверджується матеріалами перевірки відповідача, а 22 % від загальної суми заробітної плати засуджених складає 135557,15 грн.

Відповідач 13.06.2019 року надав суду відзив, відповідно до якого проти позову заперечив, з огляду на обґрунтованість оскаржуваної вимоги, прийнятої у межах та на підставі наявних у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі повноважень у зв`язку з виявленою недоїмкою зі сплати позивачем єдиного внеску.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши надані документи, заслухавши вступне слово представників позивача та представників відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне: на підставі направлень від 14.12.2018 №925 та №926 виданих Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідно до пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.78.1.4, пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, пп.2 п.1 ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.12.2018 №1387 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державної установи «Північна виправна колонія №90» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018 відповідно до переліку питань, затверджених планом перевірки юридичної особи.

29.12.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі складено акт №84/21-22-13-05/08564699 відповідно до якого встановлено, що Державна установа «Північна виправна колонія №90» нараховувало заробітну плату працівникам за виконану роботу, але не утримувало ЄСВ, у результаті чого не нараховано суму єдиного внеску, чим порушено ст.7, ст.8, ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненням), Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які діяли на момент порушення. Перевіркою нараховано суму єдиного внеску у розмірі 22 % виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, всього у сумі 348058,52 гривень.

Перевіркою правильності нарахування та утримання єдиного внеску із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, допомоги або компенсації відповідно до законодавства встановлено: на порушення абзац 1 п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями через заниження бази нарахування єдиного внеску, у зв`язку з самостійним виправленням помилки у звітах щодо сум нарахованого єдиного внеску сума єдиного внеску не підлягає донарахуванню, проте на суму заниження, а саме 144346,05 грн., нараховується штрафна санкція у розмірі 10% за несвоєчасну сплату. Перевіркою питань щодо пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, встановлено: за період з 01.01.2011 по 30.09.2018 Державна установа «Північна виправна колонія №90» несвоєчасно сплатила суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 56922,10 грн. та нарахована пеня 1392,85 грн.

Перевіркою встановлено порушення ч.8., ч.11 ст.9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненням Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

30.01.2019 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0004131305 у розмірі 174029,26 грн.

30.01.2019 р. відповідачем виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю – 0001721305, в розмірі 348058,52 грн.

Не погоджуючись із актом «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» (код 08564699) з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018 року» № 84/21-22-13-05/08564699, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0004131305 від 30.01.2019 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю - 0001721305 від позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного: правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту – Закон № 2464).

Підпунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно підпункту 1 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у наведеній редакції, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами.

Частиною третьою статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 частини першої статті 13 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до положень частини першої-четвертої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 №406-VII до Закону №2464-VI та до ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Пунктом 3 частини 11 статті 25 цього Закону передбачено, що за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Аналогічна правова норма закріплена також і у підпункті 3 пункту 7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, зареєстрованого в Мін`юсті 19.09.2013 за №1622/24154.

Згідно пункту 6.3 наведеної вище Інструкції, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 6.4 цієї Інструкції, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи).

Дослідивши наявні у справі матеріали суд встановив, що станом на 29.12.2018 року за Державною установою «Північна виправна колонія №90» обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 348058,52 грн.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем базою нарахування єдиного соціального внеску помилково взято розмір мінімальної заробітної плати замість отриманої заробітної плати за фактично виконану роботу кожним засудженим, нарахованої згідно Інструкції, як на підставу скасування вимоги про сплату боргу, судом до уваги не приймається, так як відповідно до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені з урахуванням норм законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовим договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз. 1 п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Таким чином, розмір визначеної в оскаржуваній вимозі недоїмки позивача зі сплати єдиного внеску, підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) скасуванню не підлягає.

Крім того, позовна вимога, щодо скасування акту №84/21-22-13-05/08564699 від 29.12.2018 року, задоволенню не підлягає виходячи з того, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі “Федорченко та Лозенко проти України”, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем надано достатньо належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

В судовому засіданні 15.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" (73032, м.Херсон, вул. Некрасова, 234, код ЄДРПОУ 08564699) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити в повному обсязі .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 липня 2019 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 111060000