Рішення № 83137777, 15.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2019 р. справа № 520/3584/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивача – Коваленко Л.Д., представника відповідача 1- Шевченко А.А., представника відповідача 2 - Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Альбіон" (вул. Маршала Батицького, буд. 8,м. Харків,61038) до 1) Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057), 2) Державної фіскальної служби (Львівська пл. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеденою відповідальністю "Енерго Альбіон" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наступні рішення ГУ ДФС у Харківській області: від 12.12.2018 року № 1022661/39845085 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.11.2018 № 4 на загальну суму 1 678 725 грн., в тому числі ПДВ 279 787,5 грн.; від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.12.2018 № 5 на загальну суму 1 717 200 грн., в тому числі ПДВ 286 200 грн.;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати наступні податкові накладні від 21.11.2018 року № 4 на загальну суму 1 678 725 грн. в тому числі ПДВ 279 787,5 грн.; від 26.12.2018 № 5 на загальну суму 1 717 200 грн., в тому числі ПДВ 286 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем за результатами господарської діяльності складено податкові накладні від 21.11.2018 року № 4 та від 26.12.2018 № 5, які, в свою чергу, були направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, згідно квитанцій, реєстрація податкових накладних зупинена оскільки ПН/РК відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем надавались листи пояснення щодо своєї діяльності, але рішеннями від 12.12.2018 року № 1022661/39845085 та від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних. Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що наявні всі правові підстави для реєстрації податкових накладних.

Від представника відповідача 1 надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин контролюючий орган діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні усно заперечував проти задоволення позовних вимог та підтримав правову позицію відповідача 1.

У судовому засіданні 15.07.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Енерго Альбіон» (постачальник) та ТОВ «АСС-Поліграфпак» ( покупець) укладено договір поставки від 01.10.2018 року № 3-10, згідно якого постачальник зобов`язується поставити покупцю картонно-паперову групу товарів в асортименті, а покупець має сплатити за товар певну грошову суму і прийняти зазначений товар (а.с. 72-73).

Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується податковою накладною від 21.11.2018 року № 4, видатковою накладною від 21.11.2018 року № 15, ТТН від 21.11.2018 року № Р15, платіжними дорученнями від 05.11.2018 року № 665, від 08.11.2018 року № 670, актом звіряння взаємних розрахунків за договором від 01.10.2018 року № 3-10.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за договором від 01.10.2018 року № 3-10 станом на 21.11.2018 року заборгованість на користь ТОВ «Енерго Альбіон» становить 1 678 725 грн.

Транспортування товару здійснено за рахунок ТОВ «АСС-Поліграфпак» із залученням автомобільного перевізника ТОВ «Евокс».

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, ТОВ «Енерго Альбіон» виготовлено картон коробковий (для поставки ТОВ «АСС-Поліграфпак» на виконання договору від 01.10.2018 року № 3-10) з макулатури, яка була придбана позивачем у ТОВ «Макс Олл Торг» за договором поставки від 03.09.2018 року № М9-03 (а.с. 80-81), реальність виконання якого підтверджується видатковими накладними від 22.10.2018 року № 23, № 24, від 23.10.2018 року № 25, № 26, платіжним дорученням за договором від 03.09.2018 року № М9-03, актом звіряння взаємних розрахунків за договором від 03.09.2018 року № М9-03.

Транспортування сировини здійснювалось силами ТОВ «Макс Олл Торг» за допомогою автонавантажувача зі складу постачальника до складу покупця, що розташовані за однією адресою: АДРЕСА_1 31.

Зберігання сировини, з якої в подальшому виготовлявся картон коробковий, відбувалося в нежитлових приміщеннях, які позивач орендує у ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» за договором суборенди нежитлового приміщення від 27.09.2018 року № Ар01/10-18 (а.с. 24-26), реальність виконання якого підтверджується актом здачі – приймання м айна від 01.10.2018 року.

Виготовлення картону коробкового із сировини, придбаної ТОВ «Енерго Альбіон» у ТОВ «Макс Олл Торг» відбувалось за допомогою обладнання, яке ТОВ «Енерго Альбіон» орендує у ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» згідно договору суборенди обладнання від 01.10.2018 року № М10-18 (а.с. 28-30), виконання якого підтверджується актом здачі – приймання майна від 01.10.2018 року.

В подальшому, позивачем складено податкову накладну від 21.11.2018 року № 4 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції 9270813211 податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено, зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п. 1 “Критеріїв ризиковості платника податку” та запропоновано надати пояснення ча/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 39-40).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем засобами електронного зв`язку, направлено до ДФС України пояснення та копії документів на підтвердження вчинення господарської операції (а.с.42-55, 197)

Рішенням голови комісії ГУ ДФС України в Харківській області від 12.12.2018 року № 1022661/39845085 (а.с.37-38) відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.11.2018 року № 4, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Також, між ТОВ «Енерго Альбіон» (постачальник) та ТОВ «АСС-Гофропак» ( покупець) укладено договір поставки від 01.10.2018 року № 2-10, згідно якого постачальник зобов`язується поставити покупцю картонно-паперову групу товарів в асортименті, а покупець має сплатити за товар певну грошову суму і прийняти зазначений товар (а.с. 125-126).

Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується податковою накладною від 26.12.2018 року № 5, видатковою накладною від 26.12.2018 року № 20, ТТН від 26.12.2018 року № Р20, № Р20/1, № Р20/2, платіжними дорученнями від 05.12.2018 року № 807, 808, від 07.12.2018 року № 6, від 11.12.2018 року №11, від 12.12.2018 року № 17, від 13.12.2018 року № 21, від 14.12.2018 року № 25, від 17.12.2018 року № 29, від 18.12.2018 року № 35, від 21.12.2018 року № 42, від 22.12.2018 року № 43, від 26.12.2018 року № 45, від 28.12.2018 року № 62, від 04.01.2019 року № 5, від 08.01.2019 року № 15, від 11.01.2019 року № 30, від 17.01.2019 року № 47; актом звіряння взаємних розрахунків за договором від 01.10.2018 року № 3-10 (а.с. 127-151).

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за договором від 01. 10.2018р. № 2-10 станом на 17.01.2019 року заборгованість на користь ТОВ «Енерго Альбіон» становить 5 753 000 грн.

Транспортування товару здійснено за рахунок ТОВ «АСС-Гофропак» із залученням автомобільного перевізника ТОВ «Евокс».

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, ТОВ «Енерго Альбіон» виготовлено картон коробковий (для поставки ТОВ «АСС-Гофропак» на виконання договору від 01.10.2018 року № 2-10) з макулатури, яка була придбана позивачем у ТОВ «Макс Олл Торг» за договором поставки від 03.09.2018 року № М9-03 (а.с. 152-153), реальність виконання якого підтверджується видатковими накладними від 09.11.2018 року № 42, від 12.11.2018 року № 43, від 13.11.2018 року № 44, від 14.11.2018 року № 45, платіжними дорученнями № 86 від 02.11.2018 року, № 113 від 27.11.2018 року, № 128 від 10.12.2018 року, № 150 від 20.12.2018 року, № 12 від 09.01.2019 року, № 19 від 16.01.2019 року, № 20 від 16.01.2019 року, № 21 від 17.01.2019 року, № 22 від 17.01.2019 року, актом звіряння взаємних розрахунків за договором від 03.09.2018 року, оборотно – сальдовою відомістю по рахунку 26 (а.с. 154-169).

Транспортування сировини здійснювалось силами ТОВ «Макс Олл Торг» за допомогою автонавантажувача зі складу постачальника до складу покупця, що розташовані за однією адресою: АДРЕСА_1 . 31.

Зберігання сировини, з якої в подальшому виготовлявся картон коробковий, відбувалося в нежитлових приміщеннях, які позивач орендує у ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» за договором суборенди нежитлового приміщення від 27.09.2018 року № Ар01/10-18 (а.с. 24-26), реальність виконання якого підтверджується актом здачі – приймання м айна від 01.10.2018 року.

Виготовлення картону коробкового із сировини, придбаної ТОВ «Енерго Альбіон» у ТОВ «Макс Олл Торг» відбувалось за допомогою обладнання, яке ТОВ «Енерго Альбіон» орендує у ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» згідно договору суборенди обладнання від 01.10.2018 року № М10-18 (а.с. 28-30), виконання якого підтверджується актом здачі – приймання майна від 01.10.2018 року.

Наявність у ТОВ «Енерго Альбіон» відповідного кваліфікованого персоналу підтверджується штатним розкладом підприємства (а.с. 23).

В подальшому, позивачем складено податкову накладну від 26.12.2018 року № 5 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції 9306073070 податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено, зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п. 1 “Критеріїв ризиковості платника податку” та запропоновано надати пояснення ча/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 95-97).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем засобами електронного зв`язку, направлено до ДФС України пояснення та копії документів на підтвердження вчинення господарської операції (а.с.98-123, 196)

Рішенням голови комісії ГУ ДФС України в Харківській області від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 (а.с. 93-94) відмовлено у реєстрації податкової накладної від 26.12.2018 року № 5, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивач, не погодившись з рішенням голови комісії ГУ ДФС України в Харківській області від 23.01.2019 року № 1057490/39845085, подав скаргу на вказане рішення контролюючого органу (а.с. 56-57).

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11.02.2019 року № 8035/39845085/2 скаргу ТОВ «Енерго Альбіон» залишено без задоволення та рішення комісії ДФС від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 без змін.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями комісії ДФС від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 та від 12.12.2018 року № 1022661/39845085, звернувся до суду із даним позовом.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок сплати податкових зобов`язань, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст.201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10. ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п.201.16. ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. 201.16.2 п.201.16. ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.п.201.16.3 п.201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 201.16.4 п.201.16. ст. 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Пунктом 74.2. ст.74 ПК України, передбачено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Як передбачено пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (пункт 10 Порядку №117).

Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 “Критерії ризиковості платника податку” та з урахуванням листа ДФС України від 05.11.2018 року “Критерії ризиковості платника податку”, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби";

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Пунктом 2 листа ДФС України від 05.11.2018 року “Критерії ризиковості платника податку” визначено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

2.3. відсутність на дату складання податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

2.4. Розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2.5. сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

Як зазначено в квитанціях та у позовній заяві, та не заперечується відповідачем, реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку з тим,, що ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п. 1 “Критеріїв ризиковості платника податку” та запропоновано надати пояснення ча/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом пункту 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ “Енерго Альбіон” надавалася відповідачу первинна документація, яка підтверджувала взаємовідносини з контрагентами ТОВ “Асс-Гофропак” та ТОВ «Асс – Поліграфпак» на підставі, яких виписані податкові накладні №5 від 26.12.2018 року, № 4 від 21.11.2018 року.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В даних спірних правовідносинах, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надавались пояснення та копії первинних документів, а саме документи щодо відносин з ТОВ “Асс-Гофропак” та ТОВ «Асс – Поліграфпак», з яких вбачається, що ТОВ “Енерго Альбіон” реалізував вказаним контрагентам картон коробковий, який виготовлений з макулатури, придбаної позивачем в ТОВ Макс Олл Торг».

При цьому суд зауважує, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування, а вказані відповідачем посилання на ненадання первинних документів спростовані під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2018 року № 1022661/39845085 та від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №5 від 26.12.2018 року, № 4 від 21.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту п. 201.16 ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом ДФС України від 26.06.2017 № 450, повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних, входить до компетенції ДФС України.

Згідно положень п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.

З огляду на наведене, враховуючи те, що судом визнано протиправними рішення від від 12.12.2018 року № 1022661/39845085 та від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 про відмову в реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №5 від 26.12.2018 року, № 4 від 21.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи та враховуючи факт не надання відповідачем доказів, спростовуючих доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Також, представником через канцелярію суду 05.07.2019 року (вх. № 01-26/40671/19) надано клопотання, в якому повідомлено суд, що у разі ухвалення рішення по даній справі на користь ТОВ "Енерго Альбіон", позивач просить суд стягнути з ГУ ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких буде визначено після ухвалення рішення по суті. Також, представник позивача, з посиланням на приписи ч. 3 ст. 143 КАС України, повідомив, що позивачем після прийняття рішення по суті буде надано підтверджуючі документи щодо придбання та оплати юридичних послуг, наданих адвокатським бюро "Лариси Коваленко".

Дослідивши надані представником позивача до суду докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із положеннями ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Водночас, відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у додатковій постанові від 06.03.2019 року по справі №922/1163/18.

Як встановлено судом, у договорі № 2 від 01.04.2019 року про надання правової допомоги сторонами не визначено питання про сплату позивачем на користь Адвокатського бюро "Лариси Коваленко" конкретного розміру адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру).

Лише в п. 2.10.1 договору зафіксовано, що кожного календарного місяці замовник, на підставі рахунку виконавця, замовник перераховує на банківський рахунок виконавця аванс в сумі 5000,00 грн. або в меншій сумі - за вирахування суми невикористаного авансу за попередній місяць.

При цьому, суд зазначає, що скільки договір про надання правової договору фактично є договором про надання послуг, то до останнього застосовуються вимоги та положення Цивільного кодексу України, що застосовуються до договору про надання про надання послуг.

За договором про надання послуг виконавець зобов`язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов`язку з її надання.

При цьому, суд зазначає, що визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги додаткової винагороди адвокату за досягнення позитивного рішення у справі за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Суд зазначає, що рішення суду у адміністративній справі є результатом вирішення спору, що виник між учасниками договірних правовідносин, актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права.

При цьому, судове рішення не належить до об`єктів цивільних прав (частина перша статті 177 ЦК України), а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг, а тому не може бути предметом договору (частина перша статті 638 цього Кодексу).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2018 року у справі №462/9002/14-ц.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Враховуючи відсутність детального опису наданих послуг, кожної окремої послуги, доказів оплати послуг адвокату, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Альбіон" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Альбіон" до 1) Головного управління ДФС у Харківській області, 2) Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області: від 12.12.2018 року № 1022661/39845085 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.11.2018 № 4 на загальну суму 1 678 725 (один мільйон шістсот сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн.; від 23.01.2019 року № 1057490/39845085 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.12.2018 № 5 на загальну суму 1 717 200 (один мільйон сімсот сімнадцять тисяч двісті) грн.

Зобов`язати Державну фіскальну службу зареєструвати податкові накладні від 21.11.2018 року № 4 на загальну суму 1 678 725 (один мільйон шістсот сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн.; від 26.12.2018 № 5 на загальну суму 1 717 200 (один мільйон сімсот сімнадцять тисяч двісті) грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Альбіон" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - залишити без задоволення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Альбіон" (вул. Маршала Батицького, буд. 8,м. Харків,61038, код ЄДРПОУ 39845085) сплачену суму судового збору в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області ( вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 липня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.