Рішення № 83137728, 11.07.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1160/19

11 липня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.03.2019 року позивачем придбано автомобіль - AUDI-модель: А6 АІІroad Quattro, - ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,-календарний рік випуску: 2015, вартістю 182 200 шведських крон, згідно з рахунком-фактурою (інвойс) LEE287. Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UА403030/2019/007815 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю, у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UА403030/2019/00430 без дати. Відтак, позивач не згідний з рішенням відповідача, і тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 24.05.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 06.06.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Не відповідають дійсності твердження позивача в частині того, що митницею не було повідомлено його про те, які саме складові митної вартості товару чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена були не підтвердженими, а також щодо того, що митницею не було витребувано в позивача додаткових документів на підтвердження заявленої у митній декларації від 19.04.2019 № UА403030/2019/007815 митної вартості ввезеного транспортного засобу за ціною договору.

Також відповідач заперечує твердження позивача щодо того, що митницею не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статтей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 Кодексу.

Представник відповідача переконливо вважає, що висновок експерта не може бути додатковим доказом, який підтверджує митну вартість автомобіля, оскільки в ньому містяться неточності та суперечливі відомості щодо вартості даного автомобіля.

Отже враховуючи наявність підстав, передбачених частиною шостою статті 54 МК України, Тернопільською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та відповідно до положень ст. 55 МК України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 № UА403000/2019/000653/2.

12.06.2019 через канцелярію Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

13 червня 2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 05 липня 2019 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 05.07.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 11.07.2019 о 10:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив від 06.06.2019.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на відзив на адміністративний позов від 06.06.2019.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.03.2019 року ОСОБА_2 придбано автомобіль AUDI-модель: А6 АІІroad Quattro, - ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,-календарний рік випуску: 2015, вартістю 182 200 шведських крон, згідно з рахунком-фактурою (інвойс) LEE287.

19.04.2019 року представником СМП "РАЙВЕСТ" (декларантом) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію UА403030.2019.007815 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його митну вартість в розмірі 182 200 шведських крон. Митну вартість транспортного засобу визначено за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 182 200 шведських крон, що еквівалентно 525109,69 грн.

До вказаної митної декларації декларантом долучено наступні документи: Рахунок-проформа (Proforma invoice) LЕЕ 287 22.02.2019, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) LEЕ 287 08.03.2019, Декларація про походження товару (Declaration of origin) 1018261767 28.01.2019, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UА20903/2019/19079 17.03.2019, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 28.01.2019, Платіжний документ, що підтверджує вартість товару 1104 86 265457 28.02.2019, Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023) LЕЕ287 17.01.2019, Внутрішній договір (контракт) доручення ННО 723780 11.03.2019, Договір про надання послуг митного брокера б/н 04.03.2019, Паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні МС 754336 21.02.2001, Паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НЮ 320901 06.12.2013, Інші некласифіковані документи ALD Bil 02.01.2019, Інші некласифіковані документи Servicebevis 10.03.2017, Інші некласифіковані документи Servicebevis 19.12.2018, Інші некласифіковані документи Ідентиф. Код НОМЕР_3 05.08.2009, Інші некласифіковані документи Ідентиф. код. НОМЕР_4 06.03.2002, Інші некласифіковані документи Інформація з інтернет-ресурсу 21.03.2019, Інші некласифіковані документи Інформація з інтернет-ресурсу 21.03.2019, Інші некласифіковані документи Інформація з інтернет-ресурсу 28.03.2019, Інші некласифіковані документи Фото одометра 19.03.2019, Платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів 0.0.1294314290.1 14.03.2019, Копія митної декларації країни відправлення 19PL402010E0306559 16.03.2019, Сертифікат відповідності колісного транспортного засобу UА.009.85522-19 18.03.2019, Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_5 26.04.2017.

Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UА403030/2019/007815 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю, у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UА403030/2019/00430 без дати.

У зв`язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів за № UА403 000/2019/000653/2 від 02.05.2019р., яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним 6 методом у розмірі 24 250 євро.

При цьому вказавши в Рішенні, що Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: до митного оформлення подано платіжний документ від 28.02.2019 з польського банку, в якому зазначено платника ОСОБА_3 , однак його перебування за кордоном в даний період не підтверджено, КТЗ був придбаний та ввозився на митну територію України посередником, згідно Довіреності датованої 11.03.2019 року, проте купівля-продаж даного товару здійснено 08.03.2019, тобто без законних на те підстав.

Також в даному документі відсутні посилання на рахунок-фактуру чи проформу згідно яких здійснювалась передоплата, що не дає змоги ідентифікувати документ з даною поставкою. До митного оформлення подано митну декларацію Польщі, однак країною відправлення згідно митної декларації є Швеція, відповідно до норм Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару подається копія митної декларації країни відправлення, на вимогу митного органу даний документ не подано до митного оформлення. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом.

Так, митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості "товару." На вимогу митного органу декларантом було подано висновок щодо вартісних характеристик товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією, однак обрахунок вартості КТЗ здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями) встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п. 7.53 Методики). Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни.

Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: WAUZZZ4G8GN099993, валюта - EUR, вартість - 24250,00», що на момент подання декларації становить - 254 042,9640 шведських крон. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

З таким твердженням Позивач не згідний, оскільки ним надані документи - повністю підтверджують фактурну вартість, яка й сплачена за даний автомобіль. Більше того Відповідачу було надано на його вимогу висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №199/19 від 19.04.2019р. Транспортний засіб Позивач придбав за інвойсом, попередньо уладалась проформа для підтвердження намірів купівлі авто, здійснена повна оплата через банківський платіж, де вказане посилання на № інвойсу LЕЕ287, де чітко зазначено платника ОСОБА_4 , сплачена сума 182 200 шведських крон, але Відповідач ці твердження, як і повний пакет документів поданих до ЕМД повністю проігнорував, адресні дані продавця зазначені в рахунку-фактурі (інвойс), тобто митний орган, в разі обґрунтованих сумнівів щодо вартості транспортного засобу, мав можливість зв`язатися із продавцем для встановлення обставин.

Другорядні методи визначення митної вартості товарів не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари - але ж доказів вірогідності такого твердження не наведено і не надано, також відповідач забезпечений безперешкодним доступом до мережі інтернет і може за власним вибором шляхом пошуку ідентичних транспортних засобів порівняти ціни на сайтах з продажу авто та відповідних каталогів.

Суд зазначає, що метод на основі віднімання вартості не може бути застосований, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не використаний, оскільки відсутня інформація про вартість витрат, що зараховуються до ціни товару. Дані твердження жодним чином в даному Рішенні нічим не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи, окрім 6 резервного, взагалі Відповідач намагався застосувати.

Також недостовірно вказано, що за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості за 1 основним методом, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості суто в порядку передбаченому ч.2,3 ст. 53 МК України. Тобто запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000652/2 від 02.05.2019р. всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення про коригування митної вартості товарів. Більше того декларант надав висновок експерта, виписки лоту даного авто з аукціону та фото наявних пошкоджень, показника одометра. Жодної згоди по вартості 24250,00 євро, що на момент подання декларації становить - 254 042, 9640 шведських крон не було досягнуто, відмова та коригування відбулись в односторонньому та безальтернативному порядку.

У висновку експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №199/19 від 19.04.2019р. зазначено наступне: тривалість експлуатації 4 роки, фактичний пробіг 143 999 км, наявні деформації без пошкодження ЛФП -5%, забруднення та потертості оббивки салону - 1%, забруднення та потертості оббивки сидінь - 2%, дефекти лакофарбованого покриття -3%, пошкодження вітрового скла -0,5%. Загальне значення -11,5%, що суттєво відрізняється від застосованого Відповідачем - 0%.

Також суд звертає увагу на те, що в даному висновку експерт встановив, що вартість автомобіля - AUDI-модель: А6 АІІroad Quattro, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,- календарний рік випуску: 2015, вартістю 18231 євро, що еквівалентні станом на 19.04.2019 - 550437,64 грн. На вимогу Відповідача декларант надав даний висновок на його вимогу в ході консультацій, проте навіть після цього, вартість за розрахунком Відповідача залишилась на рівні необґрунтованих 24 250 євро.

Взагалі мотивувальна частина оскаржуваного рішення немає жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику "спрацювання АСАУР ДФС 105-2 -106-2", "митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів ".

Слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає. органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина .2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції"), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих: підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому-числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації UА403030.2019.007815 від 19.04.2019р., визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні та які документи слід додатково надати і наданий висновок експерта, який повністю проігнорований та не взятий до уваги Відповідачем, який сам його ж і вимагав.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), задекларовану вартість імпортованого автомобіля марки AUDI-модель: А6 АІІroad Quattro, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,- календарний рік випуску: 2015, вартістю 182 200 шведських крон, оскільки рахунок-фактура містить відомості про продавця, його адресу, як і всі надані додаткові документи. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують сплачену за авто ціну.

Наведене загалом і в цілому свідчить про недотримання Тернопільською митницею ДФС України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно рішення, про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000653/2 від 02.05.2019 р. Відповідачем, при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.

Вважаю, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000653/2 від 02.05.2019р. підстави не застосування відповідачем першого-п`ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності. Відповідачем також не обґрунтовано ціну, що визначена ним у розмірі 24 250 євро є вірною, однозначною та з урахуванням усіх факторів, що впливають на її визначення. І така вартість - загалом, жодним чином немає свого підтвердження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Рішення Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль,46020, ЄДРПОУ / ІПН: 39420537) про коригування митної вартості товарів UA403000/2019/000653/2 від 02 травня 2019 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ АДРЕСА_2 ІПН: НОМЕР_4 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль,46020, ЄДРПОУ / ІПН: 39420537).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 липня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.