Рішення № 83137665, 19.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2019 р. № 520/5504/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова (далі по тексту – відповідач. Слобожанське ОУПФУ м. Харкова), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 викладене в рішенні Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова від 21.08.2018 року (отримане 09.01.2019 року) та визнати бездіяльність Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова, щодо не призначення пенсії - протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії - призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 18 липня 2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) відповідно до норм Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий органом 2ISR, 18.01.2019 року, ІПН НОМЕР_2

Трудовий стаж позивача складає 41 рік та на даний час не працює.

Перед виїздом за кордон позивач мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

18.05.2000 року позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

Зазначає, що при віці 77 років і страховому стажі понад 41 рік, позивач досяг усіх необхідних умов призначення пенсії за віком, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону про пенсії. Ані до виїзду, ані станом на сьогоднішній день, пенсія позивачу не призначалась.

Потребуючи допомоги у реалізації свого законного права на пенсію, 18.07.2018 року представники позивача звернулися до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просили Пенсійний Фонд визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю

Вказану заяву направлено до Слобожанського ОУПФУ м. Харкова.

18 липня 2018 року представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подала безпосередньо до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова особисту заяву Позивача про призначення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану.

Заява позивача була прийнята відповідачем разом із усіма необхідними оригіналами документів, які були надані для огляду та засвідчення копій, що підтверджується штампом УПФУ від 18 липня 2018 року на супровідному листі.

09.01.2018 року було отримано відмову відповідача №12/48-02-03 від 02.01.2019 року до якого відповідач додав витяг з рішення від 21.08.2018 року.

Вважає дії щодо відмови в призначенні пенсії незаконними, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.06.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що згідно п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання ( п.2.22 Порядку).

До заяви про виплату пенсії у зв`язку з виїздом за кордон подається паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом про в`їзд на постійне місце проживання за кордон, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та довідка або інший документ про зняття з реєстрації місця проживання в України ( п. 2.25 Порядку).

Згідно ст.92 Закону України “Про Пенсійне забезпечення” (який діяв з 01.01.1992 року по 01.01.2004 року) громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед виїздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 2 ч.1 ст.49 вказаного Закону було передбачено, що виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Договір між Україною та Ізраїлем в галузі пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відсутній.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 визнано, що положення пункту 2 ч.1 ст.49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не відповідають Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 хоч і визнано, що положення пункту 2 ч.1 ст.49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не відповідають Конституції України, проте на даний час триває робота спільно з Міністерством праці та соціальної політики України щодо підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на виконання рішення Конституційного суду України, якими будуть передбачені умови, норми та механізм виплати пенсій громадянам, які проживають у країнах, з якими не укладено міждержавних договорів щодо пенсійного забезпечення. Але жодного порядку чи механізму спрямованих на виконання рішення Конституційного Суду України, прийнято не було.

Позивач надав копію паспорта для виїзду за кордон громадянина України НОМЕР_3 від 19.06.1997 р., який дійсний до 18.06.2017 р., інші документи, підтверджуючі громадянство України відсутні.

За таких обставин, позивачем при наданні необхідного пакету документів для призначення пенсії не було підтверджено належним чином громадянство України, що стало підставою для прийняття управлінням рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії.

Представником позивача до матеріалів справи надано відповідь на відзив, у якій він підтримав свою правову позицію.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачами обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 18.05.2000 виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділенні посольства України в державі Ізраїль та має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 18.01.2019 (а.с.34-50).

18 липня 2018 року позивач через представника ОСОБА_2 звернувся до Пенсійного фонду України з заявою щодо передачі заяви про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті (а.с.76-77).

Листом від 27.07.2018 року № 16774/Р-11 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України надіслав вказану заяву про призначення пенсії до Слобожанського ОУПФУ м. Харкова та повідомив про це представника позивача ОСОБА_3 (а.с.79).

Заявою від 13.07.2018 року позивач через свого представника ОСОБА_4 звернувся до Слобожанського ОУПФУ м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком, яка отримана відповідачем 18.07.2018 року (а.с.85-86).

Рішенням від 21.08.2018 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, посилаючись на те, що заявником надано копію загранпаспорта громадянина України НОМЕР_4 900285 від 18.06.1997р., який дійсний до 18.06.2017р., інші документи, підтверджуючі громадянство України відсутні (а.с.94-94).

Не погодившись із таким рішенням Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 8 зазначеного Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Особи, які не підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (п.2.22 Порядку).

До заяви про виплату пенсії у зв`язку з виїздом за кордон подається паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом про виїзд на постійне місце проживання за кордон, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та довідка або інший документ про зняття з реєстрації місця проживання в Україні (п.2.25 Порядку).

Статтею 51 Закону №1058-IV встановлено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

До заяви від 23.05.2018 року про призначення пенсії, яка надсилалась позивачем до Пенсійного фонду України відсутній перелік документів, доданих до заяви (а.с.83-84).

До заяви від 13.07.2018 року № 2990 додано наступні документи:

- Довіреність представника ОСОБА_1 ;

- Рішення суду про встановлення факту від 20.09.1977 року;

- Посвідчення особи ОСОБА_1 ;

- ІПН ОСОБА_1 ;

- Трудова книжка ОСОБА_1 ;

- Диплом НОМЕР_5 від 28.06.1964 року ОСОБА_1 ;

- Довідка Ват «Турбоатом» № 1-40/10-781 від 27.04.2011 року про заробітну плату за період з 1981 по 1985 р.р.;

- Апостильована заява про поновлення пенсії, що підписана особисто ОСОБА_1 , підпис якого завірений нотаріально (а.с.85-87)

Документу, підтверджуючого громадянство України ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії надано не було, як і не надано вказаний документ до матеріалів справи, що є порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.

В матеріалах справи міститься лише копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 18.01.2019, який видано вже після звернення з заявою про призначення пенсії та прийняття відповідно рішення Слобожанським ОУПФУ м. Харкова.

За таких обставин, ОСОБА_1 при наданні необхідного пакету документів для призначення пенсії не було підтверджено належним чином громадянство України, що стало підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії.

Щодо вимоги позивача про призначення та виплату пенсії за віком з 18 липня 2018 року, тобто з дати звернення за призначенням пенсії, суд зазначає.

При вирішенні спору суд приймає до уваги правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 р. по адміністративному провадженню №К/9901/6458/18 (справа Кременецького районного суду Тернопільської області №601/198/16) та у силу якого підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пункт 4.1 розділу ІV) встановлено відповідну форми заяви для призначення/перерахунку пенсії.

Оскільки позивач у спірних правовідносинах звертався до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою від 13.07.2018, яка отримана відповідачем 18.07.2018 року, довільної форми та змісту, замість звернення з заявою по формі згідно з Порядком №22-1, то таке звернення не тягне наслідків у вигляді вирішення питання про призначення пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено прав позивача, оскільки позивачем було порушено процедуру звернення для здійснення перерахунку пенсії, яка передбачена Порядком №22-1.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність факту існування порушеного суб`єктивного права позивача чи ущемленого інтересу у публічно-правових відносинах, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Однак, позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 77 КАС України та не підтверджено належним чином обставини на яких грунтуються заявлені вимоги.

За правилам ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19 липня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.