Ухвала суду № 83137648, 19.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

19 липня 2019 р. № 520/2861/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат по справі №520/2861/19 за позовом Управління поліції охорони в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Управління поліції охорони в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просить суд:

- розглянути заяву в судовому засіданні без участі представника позивача в судовому засіданні;

- ухвалити додаткове рішення по справі №520/2861/19 про розподіл судових витрат у цій справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що рішенням від 19.06.2019 року судом було задоволено повністю позовні вимоги. При цьому, вказано, що в мотивувальній частині рішення судом було вказано "Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України", але в резолютивній частині рішення судом фактично не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених останнім по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 20.03.2019 № 1925). Із посиланням на положення ст.139 КАС України та позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 по справі №804/285/16 представником Управління поліції охорони в Харківській області вказано, що в наявних правовідносинах з питань оплати заборгованості відповідачем по укладеному цивільно-правовому договорі позивач не є "суб`єктом владних повноважень" стосовно відповідача оскільки не вчиняє стосовно нього будь-яких управлінських функцій, дій, не приймає обов`язкових для відповідача рішень тощо. Отже, з огляду на обставини наявного спору правових підстав для не стягнення з відповідача на користь позивача фактично понесених останнім судових витрат (сплата судового збору за подання позову) по підсумках судового розгляду заявлених позовних вимог у справі № 520/2861/19 з огляду на приписи п.2 ч.1 ст. 19, статті 139 КАС України немає. У зв`язку з зазначеними обставинами, на думку позивача, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до положень ч.3 ст. 252 КАС України у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд заяви в судовому засіданні.

Судом встановлено, що Управління поліції охорони в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Зміївським РВ ГУМВС України в Харківській області 01.03.2011, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Управління поліції охорони в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, р/р НОМЕР_3 , МФО 351607 в ПАТ "Банк "ГРАНТ" м. Харкова, код ЄДРПОУ 40108955) основну заборгованість по договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 21.08.2018 № 153 в сумі 8506,50 грн. та неустойку (штраф) згідно з угодою про розстрочення оплати заборгованості в сумі 8506,50 грн. по договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 21.08.2018 № 153" від 30.10.2018 в сумі 1701,30 грн. (разом - 10207,80 грн.).

Також разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. та всі інші витрати позивача, розмір яких буде підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року позов Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський шлях, 20, м. Харків, 61052) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості – задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Зміївським РВ ГУМВС України в Харківській області 01.03.2011, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Управління поліції охорони в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, р/р НОМЕР_3 , МФО 351607 в ПАТ "Банк "ГРАНТ" м. Харкова, код ЄДРПОУ 40108955) основну заборгованість по договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 21.08.2018 № 153 в сумі 8506 (вісім тисяч п`ятсот шість) грн. 50 коп. та неустойку (штраф) згідно з угодою про розстрочення оплати заборгованості в сумі 8506,50 грн. по договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 21.08.2018 № 153" від 30.10.2018 в сумі 1701 (одна тисяча сімсот одна) грн. 30 коп.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судове рішення саном на час розгляду заяви про винесення додаткового судового рішення не набрало законної сили.

Позивач, звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення зазначив, що судом при прийнятті рішення від 19.06.2019 року не було вирішено питання стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору.

Суд, дослідивши матеріали поданої заяви та зміст судового рішення, зазначає наступне.

За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що при вирішенні судом позовних вимог позивача у судовому рішенні від 19.06.2019 року, судом було надано оцінку усім заявленим позивачем позовним вимогам, так і заявленому клопотанню про покладення судового збору на відповідача та стягнення судового збору з відповідача, за результатами чого у рішенні суду вказано розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Стосовно доводів представника позивача про те, що в даному випадку Управління поліції охорони в Харківській області не є суб`єктом владних повноважень стосовно, оскільки не вчиняє стосовно відповідача будь-яких управлінських функцій, дій, не приймає обов`язкових для відповідача рішень тощо, суд зазначає наступне.

Як передбачено положеннями ч.4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При цьому, представник позивача, вільно трактуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.12.2018 року №804/285/16, не враховував, що останній, вирішуючи питання підсудності даної категорії справ, вказав на обставини того, що відповідач у таких спорах є службовцем або посадовцем, у зв`язку з чим спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби - підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, проте не вирішував питання стосовно статусу у таких правовідносинах особи, що звертається із позовом.

З огляду на вищевикладене, у спірних правовідносинах Управління поліції охорони в Харківській області, керуючись правом звернутися до адміністративного суду у випадку, визначеному Конституцією та законами України, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 як суб`єкт владних повноважень.

Відтак, доводи представника позивача стосовно того, що у спірних правовідносинах Управління поліції охорони в Харківській області не є суб`єктом владних повноважень є необґрунтованими та не доведеними.

Отже, з огляду на обставини того, що судом було задоволено позов суб`єкта владних повноважень, то з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, проте сплачений таким суб`єктом владних повноважень судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Враховуючи викладене, а також те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року по справі № 520/2861/19 вирішено питання про судові витрати, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат по справі №520/2861/19 за позовом Управління поліції охорони в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.