Рішення № 83137338, 19.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002398

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить :

1) Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку 31.12.2018 р;

2) Зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2019 та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку;

3) Скасувати рішення про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку №545 від 20.12.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що контролюючим органом протиправно та необгрунтовано вчинено дії щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку та прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Підприємця з 31.12.2018 всупереч вимог діючого законодавства, оскільки Підприємцем не було порушено вимог пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України. Позивач наголосив, що станом на сьогодні в нього відсутній податковий борг, оскільки ним виконуються свої зобов`язання щодо сплати єдиного податку в строки та розміри, що визначенні чинним законодавством. Просив позов задоволити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на адміністративний позов. Зазначив, що рішенням ГУ ДФС у Львівській області від 20.12.2018 №545 було виключено позивача з реєстру платників єдиного податку, оскільки встановлено що у позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків. Така заборгованість відповідно до п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового Кодексу України і стала підставою для виключення ФО-П ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку з 31.12.2018. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не долучив інформації про проведення перевірки ФО-П ОСОБА_1 , та не надав акту перевірки, який міг бути єдиним документом, на підставі якого могло б бути прийняте рішення, та не спростував аргументи позивача про протиправність дій Головного управління ДФС у Львівській області щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 17.10.2013, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До 31.12.2018 року ФО-П ОСОБА_1 перебував на податковому обліку як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.

20.12.2018 ГУ ДФС у Львівській області прийняло рішення №545 про виключення ФО-П ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку у зв`язку з тим що у нього наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. У рішенні вказано, що сума податкової заборгованості по податках та платежах станом на 01.12.2018 становить 237,79 грн, в тому числі 237,79 грн. по єдиному податку, що підтверджено інформацією з інтегрованої картки платника податку.

31.12.2018 Головним управління ДФС у Львівській області анульовано реєстрацію платника єдиного податку та виключено позивача з реєстру платників єдиного податку.

Такі дії ГУ ДФС у Львівській області, позивач вважає протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 300.1 ст.300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 295.1. ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.

Згідно п. 299.10. ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадку передбаченому пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу тобто, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Згідно абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платник єдиного податку зобов`язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку субєкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. (п. 299.11 ст.299 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПК України).

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Таким чином, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі №813/676/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході судового розгляду встановлено, що жодної перевірки ФО-П ОСОБА_1 не було проведено контролюючим органом та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку.

Водночас, суд зазначає, що спірне рішення 20.12.2018 №545 про виключення з реєстру платника єдиного податку податковим органом прийнято на підставі інтегрованої картки платника податку, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в п. 299.11 ст. 299 ПК України.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідач зазначив як наявність у позивача податкового боргу в розмірі 237,79 грн, який виник у зв`язку з несвоєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб.

При цьому позивачем до матеріалів справи надано докази на підтвердження декларування та своєчасної та повної сплати самостійно визначених зобов`язань, а саме: платіжні доручення та виписки з банків за період ІІ квартал 2016 - IV квартал 2018, з яких вбачається, що ФО-П ОСОБА_1 сплачував єдиний податок в строки та розміри передбачені чинним законодавством.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено кошти до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язанням, відтак у податкового органу відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ФО-П ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 245, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку 31.12.2018 р.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2019 та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.

Скасувати рішення про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку №545 від 20.12.2018 р.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця Процюка Юрія Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 3 842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.