Ухвала суду № 83137263, 19.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3120/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якій позивач просить суд скасувати постанову головного відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 24 квітня 2019 року ВП №58980799 про стягнення виконавчого збору.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме скасування постанови від 24 квітня 2019 року ВП №58980799, якою стягнуто з боржника управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн.

Судовий збір складатиме 1921,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру в сумі 1921,00 грн не сплачений. В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Підставою для звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що згідно з частиною першою статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Відповідно до частини другої статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Також позивач зазначає, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір”) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Позивач не має коштів на сплату судового збору, тому змушений просити суд звільнити його від сплати судового збору.

Окрім того позивач зазначив, що стаття 3 Закону України “Про судовий збір” визначає як загальний перелік об`єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується. Детальний і конкретний перелік найменувань процесуальних документів, дій, за які справляється судовий збір, та його ставки закріплені у частині другій статті 4 Закону України “Про судовий збір”. Відповідач вважає, що за змістом приписів статті 4 Закону України “Про судовий збір” такий перелік є вичерпним. Відтак, справляння судового збору за подання до суду інших процесуальних документів, які не визначені у частині другій статті 4 Закону України “Про судовий збір”.

Закон України “Про судовий збір” не передбачає обов`язку сплати судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Відтак, управління вважає, що за відсутності прямої вказівки у законодавстві на необхідність сплати судового збору за подання таких скарг, їх залишення без руху чи повернення з підстави відсутності доказів сплати судового збору неправомірно обмежувати право скаржника на доступ до суду. Щодо відсутності необхідності сплати судового збору як за подання позову на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця свідчить судова практика, а саме: постанови Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц; від 14 лютого 2018 року у справі № 589/6044/2013, від 11 квітня 2018 року у справі № 521/5589/17; від 18 квітня 2018 року у справі № 331//1263/15-ц. Отже, на підставі вищенаведеного, скаржники у справах за позовами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця не повинні сплачувати судовий збір за подання позову.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).

Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту “b” пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України “Про судовий збір”, які набули чинності від 1 вересня 2015 року.

Зміни до Закону України “Про судовий збір”, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Щодо посилання позивача на те, що за подання позову на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця відсутня необхідність сплати судового збору, суд зазначає, що наведена відповідачем судова практика стосується справ щодо подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, а не позовних заяв.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101, рахунок отримувача – 34312206084029, код отримувача – 37944909, банк отримувача – 899998, МФО – 899998, відомча ознака – “84” Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною другою статті 161 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Як слідує з позовної заяви позивачем не додано до позову доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу по справі копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржувану постанову від 24 квітня 2019 року отримано УФПУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області 01 липня 2019 року, при цьому позовну заяву позивачем скеровано до суду засобами поштового зв`язку 12.07.2019.

Тобто, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.287 КАС України, останній день звернення до суду з даним адміністративним позовом – 11 липня 2019 року. Однак, позов направлено до суду 12 липня 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивач звернувся до суду з позовом після закінчення строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн, доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними обгрунтуваннями та доказами.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяК.Є. Петросян