Рішення № 83137219, 18.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3107/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень (від 06.06.2019р. вхід.№20488/19), просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2019року на підставі Довідки від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19 “Про розмір грошового забезпечення”, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії, та виплатити заборговану суму згідно проведеного перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу з 1980року. Під час проходження служби, Наказом Міністерства оборони України від 19.10.1999р. №600 ОСОБА_1 відряджено у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, де він проходив службу на різних посадах, та отримував грошове забезпечення. Наказом Міністерства оборони України №45 від 27.10.2005р. ОСОБА_1 звільнено у запас. Наказом директора Одеського РСП №93/к від 21.11.2005р. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Одеського РСП (регіонального структурного підрозділу) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з посади заступника керівника польотів Одеського РСП. При звільненні, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, ОСОБА_1 видано Довідку про розмір грошового забезпечення, на підставі якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У подальшому, Наказом директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» з 01.01.2019р. збільшено розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру РСП. На підставі вказаного Наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» оформлено Довідку про розмір грошового забезпечення від 25.04.2019року №1-24.2.2/2284/19, котру позивачем 01.04.2019року, з метою здійснення перерахунку та виплати пенсії, скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області Листом від 22.05.2019року №1045/с-11 відмовило в реалізації вищеозначеної Довідки про розмір грошового забезпечення від 25.04.2019року №1-24.2.2/2284/19. Також, 03.06.2019р. ОСОБА_1 скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Довідку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №1-24.2.2/2732/19 від 22.05.2019р. про розмір грошового забезпечення, у якій збільшено суму розміру грошового забезпечення за рахунок надбавки за роботу з відомостями, які становлять державну таємницю. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в проведенні перерахунку пенсії на підставі вищеозначеної Довідки про розмір грошового забезпечення №1-24.2.2/2732/19 від 22.05.2019р.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№21227/19 від 12.06.2019р.), наголошуючи, зокрема, що на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 17.04.2018р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 02.04.2018р. При цьому, відповідач стверджує про відсутність законодавчо передбачених підстав для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі Довідки від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19 “Про розмір грошового забезпечення”, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України. Також, законодавчо передбачені підстави для виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі більшому ніж передбачено статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», на думку відповідача, відсутні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/3107/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 20.06.2019р., з урахуванням положень п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі №420/3107/19, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що від позивача – ОСОБА_1 до суду надійшли заяви (від 10.07.2019р. вхід.№2467/19) про розгляд справи без його участі, а представники відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 08.05.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2019р. на підставі Довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 25.04.2019року №1-24.2.2/2284/19, за наслідками розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято Рішення, викладене в Листі від 22.05.2019р. №1045/С-11, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 повідомлення Мінсоцполітики про підстави перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, відповідно до Наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019р. №19 “Про підвищення посадових окладів військовослужбовцям, які відряджені до Украероруху”, до Пенсійного фонду України не надходило.

У подальшому, 03.06.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2019р. на підставі Довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19, за результатами розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області винесено Рішення, викладене в Листі від 13.06.2019р. №1215/С-11, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 повідомлення Мінсоцполітики про підстави перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, відповідно до Наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019р. №19 “Про підвищення посадових окладів військовослужбовцям, які відряджені до Украероруху”, до Пенсійного фонду України не надходило.

Вищеозначене послугувало підставою для звернення позивача - ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2019року на підставі Довідки від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19 “Про розмір грошового забезпечення”, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії, та виплатити заборговану суму згідно проведеного перерахунку, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивач – ОСОБА_1 військову службу проходив з 1980року.

Наказом Міністерства оборони України від 19 жовтня 1999року №600 о/с майора ОСОБА_1 , старшого штурмана-заступника начальника чергової зміни відряджено у розпорядження Одеського регіонального центру управління повітряним рухом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Відповідно до наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії Наказу Міністерства оборони України від 27 жовтня 2005року №45 підполковника ОСОБА_1 заступника керівника польотів районного диспетчерського центру Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України звільнено з військової служби у запас за п.п.“а” п.67 Положення про проходження служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (за віком). Вислуга років у ЗС: календарна – 25 років 02 місяці.

Наказом Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 21 листопада 2005року №93/к, підполковника ОСОБА_1 заступника керівника польотів районного диспетчерського центру Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 30 листопада 2005р. звільнено з посади, та виключено зі списків особового складу підприємства з 01 грудня 2005року. Вислуга років у ЗС: календарна – 25 років 03 місяці.

Судом встановлено, що з 2005р. позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеської області, та отримує пенсію, призначену з урахуванням Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

З матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 видано Довідку про розмір грошового забезпечення від 25.04.2019р. №1-24.2.2/2284/19, у якій зазначено, що розмір грошового забезпечення за нормами, чинними з 01 січня 2019р. за прирівняною посадою заступник керівника польотів районного диспетчерського центру РСП становить 33727,50грн., з яких 21075грн. – посадовий оклад (ПО), 1410грн. – оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник) (ОВЗ), 112242,50грн. – надбавка за вислугу років (50% ПО+ОВЗ).

Також, відповідно до Довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України “Про розмір грошового забезпечення” від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними з 01 січня 2019р. за прирівняною посадою заступник керівника польотів районного диспетчерського центру РСП становить 35835грн., з яких 21075грн. – посадовий оклад (ПО), 1410грн. – оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник) (ОВЗ), 112242,50грн. – надбавка за вислугу років (50% ПО+ОВЗ), 2107,50грн. – надбавка за роботу з відомостями, які становлять державну таємницю у розмірі 10% від ПО.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі передбачено Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відповідно до статті 63 якого перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта вданих повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999року №1281 “Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України” передбачено, зокрема, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, потрібно здійснювати у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001року №104 “Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій”.

Відповідно до пункту 80 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001року №1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.

За правилами пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. №45 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Абзацом 7 пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Судом з`ясовано, що Кабінетом Міністрів України керівникам державних органів делеговано своє право визначати розміри посадових окладів, у зв`язку з чим Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 13 липня 2018року №412, з 18 липня 2018року підвищено посадові оклади військовослужбовців, відряджених до Украероруху, що, на думку суду, є законодавчо передбаченою підставою для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Наказами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 13 липня 2018року №412 “Положення про порядок виплати грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям Збройних Сил України, відрядженим до Украероруху”, та від 26 квітня 2019року №383 “Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами” з 18.07.2018року збільшено розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру РСП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 видано Довідку “Про розмір грошового забезпечення” від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень частини 3 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія ОСОБА_1 підлягає перерахунку у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення.

Що стосується вимоги позивача – ОСОБА_1 про обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Положення статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відносно того, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не повинні перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015року №848-VIII.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення.

Таким чином, частина 7 статті 43 відсутня в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 20 грудня 2016року.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017року, у частині 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016року по 31 грудня 2016року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017року”.

Таким чином, буквальне розуміння внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016року №1774-VIII змін, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Означене свідчить про те, що статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачено положень відносно того, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016року №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено через внесення змін до законодавства, шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014року, різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення Судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2019року на підставі Довідки від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19 “Про розмір грошового забезпечення”, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії, та виплатити заборговану суму згідно проведеного перерахунку.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, із системного аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Тобто, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

До того ж, судом встановлено, що в позовній заяві ОСОБА_1 не наведено аргументованих доводів, та до матеріалів справи не додано належних, та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняте рішення суду тривалий час відповідачем не буде виконуватись, а тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2019року на підставі Довідки від 22.05.2019року №1-24.2.2/2732/19 “Про розмір грошового забезпечення”, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії, та виплатити заборговану суму згідно проведеного перерахунку.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.