Рішення № 83136897, 17.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2019 р. справа № 300/840/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною відмову у зарахуванні до стажу державної служби період роботи в Снятинському РК ЛКСМ України на посаді 1 секретаря Снятинського райкому комсомолу з 20.10.1981 по 04.07.1987 та призначенні пенсії за Законом України "Про державну службу"; зобов`язати Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити пенсію за Законом України "Про державну службу" із зарахуванням до стажу державної служби період роботи в Снятинському РК ЛКСМ України на посаді 1 секретаря Снятинського райкому комсомолу в період з 20.10.1981 по 04.07.1987 включно, з дати звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 28.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог пункту 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-V-III, протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу державної служби період роботи в Снятинському РК ЛКСМ України на посаді першого секретаря райкому комсомолу в період з 20.10.1981 по 04.07.1987, протиправно не переведено на пенсію по Закону України «Про державну службу». Позивач, із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 03.06.1994 р. N 4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, зазначає про те, що з урахуванням періоду роботи в Снятинському РК ЛКСМ України на посаді першого секретаря райкому комсомолу в період з 20.10.1981 по 04.07.1987 має необхідний стаж державної служби понад 20 років, а відтак і право на переведення на пенсію по Закону України «Про державну службу». Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10.06.2019 у справі, в порядку процесуального правонаступництва, замінено відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Зазначив, що згідно даних трудової книжки загальний стаж роботи позивача складає 42 роки 7 місяців 17 днів, в тому числі стаж державної служби 15 років 2 місяці 16 днів. При цьому, період роботи позивача з 20.10.1981 по 04.07.1987 в Снятинському РК ЛКСМ України не зараховано до стажу державної служби. Стверджує про відсутність правових підстав для переведення позивача на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», оскільки достатнього стажу роботи 20 років позивач не має, а посада, яку займав позивач до категорій посад державної служби не відноситься. Вважає, що робота в партійних та комсомольських органах до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно зазначеного Закону не зараховується, діючою постановою КМ України №229 від 25.03.2016 «Про затвердження порядку обчислення стажу державної служби» не передбачено віднесення такого періоду роботи до стажу державної служби, який згідно постанови КМ України №283 від 03.05.1994 «Про порядок обчислення стажу державної служби» зараховувався до стажу державної служби, як період роботи на виборних та інших відповідальних посадах в партійних, профспілкових і комсомольських організаціях, до припинення дії ст.6 Конституції УРСР (24.10.1990). Просить у задоволенні позову відмовити (а.с.34).

Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якого заперечив правову позицію відповідача з підстав, зазначених у позові. Додатково просить суд не приймати до уваги твердження відповідача щодо незарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача з 20.09.2002 по 03.09.2009 в органах Державної податкової адміністрації (служби), оскільки в рішенні про відмову за №2 від 06.01.2019 вказане не зазначено (а.с.54).

У зв`язку з перебуванням судді з 07.05.2019 по 20.05.2019, 22.05.2019, з 28.05.2019 по 31.05.2018 включно у відпустці, та з 02.06.2019 по 04.06.2019 включно у відрядженні, строки розгляду справи продовжено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.06.2005 отримує пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до записів трудової книжки, позивач з 20.10.1981 по 04.07.1987 працював на посаді першого секретаря Снятинського райкому комсомолу Снятинського РК ЛКСМ (а.с.11). У трудовій книжці міститься запис про прийняття позивача на роботу на підставі протоколу VIII Пленуму РК ЛКСМ України (райком Ленінської комуністичної спілки молоді України) від 18.09.1981 та звільнений на підставі протоколу ХІІ Пленуму РК ЛКСМ України, як зазначено в трудовій книжці: «від 07.1987».

У зв`язку з досягненням 62-річного віку, позивач 28.12.2018 звернувся до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перехід на інший вид пенсії – згідно Закону України «Про державну службу» (а.с. 23).

До заяви позивачем додано копії паспорта, трудової книжки, довідки про заробітну плату, що підтверджується розпискою про отримання документів спеціалістом (а.с.24).

Рішенням Снятинського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №2 від 06.01.2019 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» (а.с.42).

У цьому рішенні зазначено, що період роботи з 20.10.1981 по 04.07.1987 в Снятинському РК ЛКСМ України не враховується в стаж державної служби, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 «Про затвердження порядку обчислення стажу державної служби», яка набрала чинності з 01.05.2016, відмінено постанову Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 «Про порядок обчислення стажу державної служби», якою було передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи на виборних та інших відповідальних посадах в партійних, профспілкових і виборних організаціях до припинення дії ст.6 Конституції УРСР , тобто 24.10.1990. Вказано, що у зв`язку з тим, що загальний стаж роботи позивача на державній службі становить 16 років, та на дату звернення позивач не працює на державній службі, прийнято рішення про відмову.

Згідно здійсненого відповідачем розрахунку стажу, стаж державної служби позивача становить 15 років 2 місяці 16 днів (а.с.45).

09.01.2019 позивачу надіслано лист-відповідь, яким з підстав, наведених у рішенні, повідомлено про відмову у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» (а.с.26).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Предметом спору в цій справі є оцінка правомірності не зарахування до стажу державної служби періоду роботи ОСОБА_1 з 20.10.1981 по 04.07.1987 в Снятинському РК ЛКСМ України на посаді першого секретаря Снятинського райкому комсомолу; наявності у позивача стажу роботи на державній службі, необхідного для призначення пенсії державного службовця; правомірності відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію державного службовця.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. N 889-VIII (надалі також - Закон N 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-VII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.93 N 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 - 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-VIII встановлено умови, за яких державні службовці мають право на призначення пенсії за нормами Закону "Про державну службу". Так, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII "Про державну службу", на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. N 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 установлювались категорії посад державних службовців.

Порядок призначення таких пенсій визначено постановою Кабінету Miнicтpiв України № 622 від 14.09.2016 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", (надалі також - Порядок № 622).

Згідно з пунктами 1- 3 Порядку № 622 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, відповідно до чинних законодавчих актів, пенсiї державним службовцям призначаються відповідно до Закону України № 889-VIII за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявності відповідного страхового стажу (35 років для чоловіків) тa, не менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 24 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Miнicтpiв Укрaїни незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.

Відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 р. (до моменту вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 р.) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 (надалі також - Порядок № 283), який втратив чинність з 01.05.2016.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також час роботи: в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. № 1049, яким встановлено, що до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується: стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.

Статтею 118 КЗпП України передбачено гарантії категоріям працівників, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях.

Отже, Порядком № 283 щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи в комсомольських органах передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, названих абзацом 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20.12.1993 р. № 1049, у якому йдеться про стаж роботи в організаціях (крім роботи в кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст. 118 КЗпП України, зокрема, в партійних, профспілкових та комсомольських.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 № 4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Вказаними статтями за партійними, профспілковими і комсомольськими органами закріплювалось право на участь у здійсненні управлінських функцій. Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (постановою конференції, зборів, комітету, бюро) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних, комсомольських організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990.

Як слідує із записів трудової книжки, позивач прийнятий на посаду 1 секретаря Снятинського райкому комсомолу на підставі протоколу VIII Пленуму РК ЛКСМ України (районний комітет Ленінської комуністичної спілки молоді України) від 18.09.1981, тобто позивач на посаду обирався, що відображено у протоколі про його обрання колегіальним органом, а не призначався одноособово, а отже займана ним посада в спірний період - була відповідальною, оскільки рішення приймалось колегіальним органом, протокольно, а стаж 5 років 8 місяців та 15 днів, протягом якого позивач її займав має бути зарахований до стажу державної служби (а. с.11-12).

З наведених вище підстав суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що посаду, яку займав позивач, не було віднесено до відповідних посад державних службовців.

Суд зазначає, що згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Суд звертає увагу також на те, що законодавством, яке діяло до 01.05.2016, було передбачено зарахування стажу роботи в партійних та комсомольських організаціях до стажу державної служби особам, які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.

Тобто, у позивача було гарантоване право на зарахування такого періоду до стажу державної служби до набрання 01.05.2016 чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015. Таким чином, вказаними положеннями гарантувалося зарахування стажу роботи в партійних та комсомольських організаціях на відповідальних посадах до стажу державної служби.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу державної служби період роботи позивача з 20.10.1981 по 04.07.1987 в Снятинському РК ЛКСМУ на посаді першого секретаря райкому комсомолу.

Як встановлено судом, 06.01.2019 Коломийським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області прийнято рішення за №2 від 06.01.2019 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Із змісту вказаного рішення слідує, що підставою для відмови стала відсутність у позивача необхідного стажу роботи на державній службі, який становить 16 років, при необхідних 20 роках. Будь-яких інших підстав для відмови у вказаному рішенні не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги наявність у трудовій книжці позивача всіх необхідних записів на підтвердження наявного у нього достатнього стажу роботи на посадах, період роботи на яких зараховується до стажу державної служби, суд дійшов висновку, що вказане рішення від 06.01.2019 є протиправним.

Згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд вправі прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Оскільки судовим розглядом встановлено, що права позивача порушені відмовою відповідача у зарахуванні до стажу державної служби періоду його роботи в Снятинському РК ЛКСМ України на посаді 1 секретаря Снятинського райкому комсомолу з 20.10.1981 по 04.07.1987, що становить 5 років 8 місяців 14 днів, відмова оформлена рішенням №2 від 06.01.2019, яке в окремому порядку позивач не оскаржує, суд, згідно ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за №2 від 06.01.2019, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до стажу державної служби період роботи в Снятинському РК ЛКСМ України на посаді 1 секретаря Снятинського райкому комсомолу з 20.10.1981 по 04.07.1987 та призначити пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з дати звернення із заявою про призначення пенсії - з 28.12.2018.

Із наведених підстав адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Підстав для розподілу судових витрат у справі згідно ст.139 КАС України не має.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №2 від 06.01.2019 «Про відмову пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в Снятинському РК ЛКСМУ на посаді першого секретаря Снятинського райкому комсомолу з 20.10.1981 по 04.07.1987 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 28.12.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.