Ухвала суду № 83136607, 18.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 липня 2019 року №160/2204/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

за участі секретаря судового засідання Манько К.А.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Горобець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

В судовому засіданні позивачем подано клопотання про відвід судді в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Так, суддею Єфановою О.В., на думку позивача, в порушення процесуального законодавства допущено до участі представника відповідача на підставі довіреності не завіреної нотаріально та не зареєстрованої в Єдиному реєстрі довіреностей.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотанняпро відвід судді, та просив відмовити в його задоволенні.

Щодо посилання в заяві про відвід судді на п.4 ч. 1 ст. 36 КАС України, то слід зазначити, важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Єфанової О.В. при розгляді даної справи, з доводів клопотання про відвід не вбачається. Відтак, сам лише сумнів позивача у неупередженості судді, не є чинником, що об`єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду.

Крім того, в ч. 4 ст. 36 КАС України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що допуск представників сторін до участі в судовому засіданні є процессуальним рішенням судді

Щодо підстав допуску представника відповідача (Дніпровської міської ради), то суд зазначає, що згідно ч.2 ст.59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Проте, в даному випадку довіреність видана юридичною особою та згідно ч.3 ст.59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

В даному випадку, довіреність представника відповідача (Дніпровської міської ради) підписана міським головою Філатовим Б.А.

Щодо посилання позивача на наказ Міністерства юстиції України №111/5 від 28.12.2006 року «Про запровадження Єдиного реєстру довіреностей та внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», то суд зазначає, що згідно п.2.1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр довіреностей обов`язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності на право розпорядження майном, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також відомості про припинення їх дії.

Тобто, реєстрації підлягають довіреності, які посвідчені в нотаріальному порядку, а в даному випадку процесуальне законодавство не вимагає нотаріального посвідчення довіреностей, які видані юридичною особою.

Згідно ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Також, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про можливість зупинити провадження у справі №160/2204/19 до вирішення питання про відвід судді Єфановій О.В., в порядку, передбаченому ст. 40 КАС України.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 236 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про відвід судді - визнати необгрунтованим.

Зупинити провадження у справі № 160/2204/19 - до вирішення питання про відвід.

Ухвала про зупинення провадження може бути оскаржена в порядку, передбаченому п.15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

В повному обсязі ухвалу складено 18 липня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова