Рішення № 83136596, 09.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Справа № 160/3278/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняГрунської Ю.О. за участі: представників позивача Патокіна М.Б., Ковбасюк І ОСОБА_1 А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування припису, постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просило:

- визнати протиправними дії та скасувати припис від 21.02.2019 року № ДН833/739/АВ/П виписаний Товариству з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК»;

- визнати протиправними дії та скасувати постанову від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/МГ-ФС/236, про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК»;

- визнати протиправними дії та скасувати постанову від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/ІП-ФС/237, про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК»;

- визнати протиправними дії та скасувати постанову від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/ТД-ФС/235, про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що проведене відповідачем інспекційне відвідування було здійснене з порушеннями норм Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295. Крім того, висновки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог трудового законодавства не відповідають дійсності, з урахуванням чого спірні постанови та припис є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 12 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення її недоліків.

У зазначеній в ухвалі строк недоліки були усунуті позивачем.

Ухвалою судді від 06 травня 2019 року відкрито провадження у справі і призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

06 травня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 07 травня 2019 року заяву ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» про забезпечення позову - задоволено.

Зупинено дію постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/МГ-ФС/236, про накладення штрафу на ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» у розмірі 1001520,00 грн., № ДН833/739/АВ/ІП-ФС/237, про накладення штрафу на ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» у розмірі 4173,00 грн., № ДН833/739/АВ/ТД-ФС/235, про накладення штрафу на ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» у розмірі 10265580,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Зупинено стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/МГ-ФС/236, у розмірі 1001520,00 грн., № ДН833/739/АВ/ІП-ФС/237, у розмірі 4173,00 грн., № ДН833/739/АВ/ТД-ФС/235, у розмірі 10265580,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

03 червня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН833/739/АВ/МГ-ФС/236, № ДН833/739/АВ/ІП-ФС/237, № ДН833/739/АВ/ТД-ФС/235 від 14.03.2019 року та припис про усунення виявлених порушень № ДН833/739/АВ/П від 21.02.2019 року є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.

25 червня 2019 року представник позивача подав письмову відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну викладеній у позовній заяві правову позицію та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

09 липня 2019 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 09.07.2019 року, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, заперечення, що викладені у відзиві, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, 11.02.2019 року – 21.02.2019 року відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 07.02.2019 року № 155-І та направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.02.2019 року № 8 за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин (вх. № А-39 від 14.01.2019 року) у присутності заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні Афанасьєвої І.В. відповідачем проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК», юридична адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, пров. Музейний, б. 2, корп. 1, кімн. 76; код за ЄДРПОУ 41284960, код КВЕД 43:99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та з питань оплати праці.

21.02.2019 року інспектором праці головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні Старіковою Н.П. за результатами інспекційного відвідування ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» складено акт інспекційного відвідування № ДН833/739/АВ.

Вказаним актом інспекційного відвідування зафіксовані наступні порушення:

- ч. 1 ст. 21 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ № 413 від 17.06.2015 року, зокрема, ТОВ «ШПУ ГІРНИК» було допущено до виконання робіт на об`єктах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 82 працівників без належного оформлення трудових відносин, тобто без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- ч. 2 ст. 30 Закону України « Про оплату праці», зокрема, роботодавцем не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Так інспектуванням табелів обліку використання робочого часу та графіків роботи працівників ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » встановлено, що працівники ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » працюють в першу, другу, третю або четверту зміни тобто, зокрема, в вечірній час (з 18.00 до 22.00) і нічний час (з 22.00 до 06.00) та в святкові дні. При цьому в табелях обліку використання робочого часу ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 », наприклад, за січень 2019 року, загальна тривалість роботи в вечірній і нічний час та в святкові дні кожного працівника не зазначена. Разом з тим, в відомості нарахування заробітної плати також не зазначена кількість годин, відпрацьованих працівниками в вечірній і нічний час та у святкові дні, за які здійснено нарахування доплати за роботу в вечірній та нічний час, а також оплати за роботу в святкові дні. Аналогічні порушення відбувались також у 2018 році;

- ч. 1 ст. 94 КЗпП України, ч. 1 Закону України «Про оплату праці», зокрема, 24 працівникам ТОВ «ШПУ Гірник» заробітна плата нарахована та виплачена за тривалість роботи, зазначену в табелях обліку використання робочого часу ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » відповідних місяців, при цьому за тривалість роботи, яку фактично виконували зазначені працівники (що підтверджено даними з Автоматизованої системи табельного обліку та контролю доступу ВСП «ШУ Першотравенське»), але яка не знайшла відображення в табелях обліку використання робочого часу ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » відповідних місяців, заробітна плата не нарахована та, відповідно, не виплачена.

21.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН833/739/АВ/П.

01.03.2019 року позивачем були складені та направлені зауваження № 62 до Акту інспекційного відвідування від 21.02.2019 року № ДН833/739/АВ

Листом № 75 від 07.03.2019 року щодо розгляду зауважень на акт інспекційного відвідування Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області відмовило ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » у розгляді зауважень № 62 від 01.03.2019 року на підставі абз. 2 п. 21 Порядку № 295.

Також 04.03.2019 року ТОВ «ШПУ Гірник» звернулось до першого заступника начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого І.М. зі скаргою № 63 на припис № ДН833/739/АВ/П та Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН833/739/АВ.

01.04.2019 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. прийнято рішення про розгляд скарги ТОВ «ШПУ Гірник», яким скаргу позивача залишено без задоволення.

14.03.2019 року на підставі Акту інспекційного відвідування відповідачем було прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН833/739/АВ/МГ-ФС/236 у розмірі 1001520,00 грн., № ДН833/739/АВ/ІП-ФС/237 у розмірі 4173,00 грн., № ДН833/739/АВ/ТД-ФС/235 у розмірі 10265580,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними постановами та приписом, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20.09.2007 року № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

Підпунктом 2 п. 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Згідно з п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Пунктом 10 Порядку № 295 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з п.п. 23, 24 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Пунктом 27 Порядку № 295 встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 30 Порядку № 295 визначено, що припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, у зв`язку з неможливістю особистого вручення два примірника акта інспекційного відвідування № ДН833/739/АВ від 21.02.2019 року та припис про усунення виявлених порушень № ДН833/739/АВ/П від 21.02.2019 року направлено об`єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що посадовою особою відповідача всупереч нормам Порядку № 295 одночасно зі складенням Акту інспекційного відвідування було винесено припис про усунення виявлених порушень № ДН833/739/АВ/П від 21.02.2019 року.

Відповідно до норм Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування ТОВ «ШПУ Гірник» ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за наявності на те підстав мало б винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об`єкта відвідування або не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання). З цього слідує, що державним органом при прийнятті оскарженого припису про усунення виявлених порушень № ДН833/739/АВ/П від 21.02.2019 року фактично було обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуваний припис винесено із порушенням процедури передбаченої Порядком № 295.

Що стосується оскаржуваних постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 509).

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно із пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3 Порядку № 509).

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено п`ять способів письмового повідомлення про розгляд справи суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду:

1) рекомендованим листом;

2) телеграмою;

3) телефаксом;

4) телефонограмою;

5) шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у пункті 6 Порядку № 509 зазначено саме про повідомлення уповноваженими посадовими особами, а не про надіслання повідомлення суб`єктам господарювання та роботодавцям не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду їх справи.

Суд зазначає, що всі зазначені способи повідомлення про розгляд справи суб`єктів господарювання є однаково можливими для застосування уповноваженими посадовими особами, тобто рівнозначними, то і їх використання повинно тягнути за собою однакові наслідки для адресатів.

Відтак, суд доходить висновку про те, що використання будь-якого із зазначених способів повинно мати наслідком доведення до відома/сповіщення суб`єктів господарювання та роботодавців про те, що розгляд їх справи буде здійснюватися не раніше п`яти днів від дня отримання такої інформації. Передбачення у Порядку № 509 вказаного строку, на переконання суду, обумовлено необхідністю надання суб`єктам господарювання та роботодавцям можливості належним чином підготуватися до захисту своїх прав та у разі необхідності скористатися правом на отримання професійної правничої допомоги.

Окрім того, виходячи із приписів пункту 7 Порядку № 509, за загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, як видно з матеріалів справи, рішення про розгляд справи про накладення штрафу рекомендованим листом було направлено на адресу позивача 04.03.2019 року, що підтверджується даними з сайту Укрпошти.

Цьому рекомендованому листу було присвоєно номер відправлення – 4910704216832.

У матеріалах справи міститься лист Укрпошти № 01-63 від 01.04.2019 року, з якого видно, що відправлення № 4910704216832 надійшло до адресного відділення поштового зв`язку Павлоград 06.03.2019 року, однак, у зв`язку із неуважністю оператора відділення поштового зв`язку м. Павлоград, лист № 4910704216832 було вручено уповноваженій особі ТОВ «ШПУ Гірник» 26.03.2019 року.

Так, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивач дізнався про розгляд справи про накладення штрафу вже після винесення оскаржуваних постанов.

Суд зазначає, що хоч фактичне одержання надісланого відповідачем повідомлення про розгляд справи не залежить від ГУ Держпраці та знаходиться поза межами його компетенції, він не звільнений від виконання обов`язку повідомити суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.

Суд наголошує на тому, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості паралельного використання будь-якого іншого із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

Отже, ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд звертає увагу на те, що штрафи у загальному розмірі 11271273 грн., що були застосовані до позивача, є суттєвими.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Відтак, таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, відповідач не довів того, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був інформований належним чином.

Щодо суті порушень покладених в основи оскаржуваних постанов, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України)

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч. 1 ст. 94 КЗпП України).

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» визначено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до абз. 2, 4, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Аналізуючи викладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне вказати, що в оскаржуваній постанові від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/МГ-ФС/236 зазначено, що інспектуванням табелів обліку використання робочого часу Дільниці № 1 (робочі міста ш. Ювілейна) та Дільниці № 3 (робочі місця ш. Степова) ТОВ «ШПУ Гірник» за січень 2019 року. Дільниці № 1 (робочі міста ш. Ювілейна) та Дільниці № 3 (робочі місця ш. Степова) ТОВ «ШПУ Гірник» за грудень 2018 року, Дільниці № 1 (робочі міста ш. Ювілейна) та Дільниці № 3 (робочі місця ш. Степова) ТОВ «ШПУ Гірник» за листопад 2018 року та інформації з Автоматизованої системи табельного обліку та контролю доступу ВСП «ШУ Дніпровське» по ТОВ «ШПУ Гірник» за відповідні місяці встановлено, що тривалість роботи працівників ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » у підземних умовах та на поверхні шахт згідно з інформацією з Автоматизованої системи табельного обліку та контролю доступу ВСП «ШУ Першотравенське» більша, ніж тривалість роботи цих же працівників, зазначена в перелічених табелях обліку використання робочого часу ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » відповідних місяців.

Таким чином, 24 працівникам ТОВ «ШПУ Гірник» заробітна плата нарахована та виплачена за тривалість роботи, зазначену в табелях обліку використання робочого часу ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » відповідних місяців, при цьому за тривалість роботи, яку фактично виконували зазначені працівники (що підтверджено даними з Автоматизованої системи табельного обліку та контролю доступу ВСП «ШУ Першотравенське»), але яка не знайшла відображення в табелях обліку та контролю доступу ВСП «ШПУ Гірник» відповідних місяців, заробітна плата не нарахована та, відповідно, не виплачена. Зазначені факти свідчать про порушення частини першої статті 94 КЗпП України та порушення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

З цього приводу необхідно зазначити, що Автоматизована система табельного обліку та контролю доступу, яка встановлена на шахтах ДТЕК «Павлоградвугілля» контролює факт перетинання території шахти, при цьому система не ідентифікує особу та не зазначає належність цієї особи чи до працівників ДТЕК, чи до працівників субпідрядних організацій з якими у ДТЕК укладено договори на виконання робіт. Також, Автоматизована система табельного обліку та контролю доступу ВСП «ШУ Першотравенське» не веде контролю щодо об`єму виконаних робіт працівниками ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 », за які відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» виплачується (грошова винагорода) заробітна плата.

У свою чергу, під час інспектування контролюючим органом не було доведено того, що (перелік з 24 осіб) у зазначений час виконували роботи на робочому місці та виконали певний обсяг робіт за які необхідно виплатити грошову винагороду. Інформація внесена в табеля обліку використання робочого часу ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » внесена відповідно до інформації наданої бригадирами та керівниками дільниць про час фактичної праці працівниками на робочому місці та об`єму виконаних робіт за яку виплачується грошова винагорода.

Також, в оскаржуваній постанові № ДН833/739/АВ/ІП-ФС/237 від 14.03.2019 року зазначено, що роботодавцем не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Так, інспектуванням табелів обліку використання робочого часу та графіків роботи працівників ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » встановлено, що працівники ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » працюють в першу, другу, третю або четверту зміни тобто зокрема в вечірній час (з 18.00 до 22.00) і нічний час (з 22.00 до 06.00) та в святкові дні. При цьому в табелях обліку використання робочого часу ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 », наприклад, за січень 2019 року, загальна тривалість роботи в вечірній і нічний час та в святкові дні кожного працівника не зазначена. Разом з тим, в відомості нарахування заробітної плати також не зазначена кількість годин, відпрацьованих працівниками в вечірній і нічний час та у святкові дні, за які здійснено нарахування доплати за роботу в вечірній та нічний час, а також оплати за роботу в святкові дні. Аналогічні порушення відбувались також у 2018 році.

Зазначені факти свідчать про порушення частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

З цього приводу суд зазначає, що законом не визначено обов`язкову форму застосування табелю обліку робочого часу. Дані форми носять рекомендаційний характер та націлені на те, щоб враховувати особливості облікової політики підприємства. Підприємство використовує рекомендовану форму Табелю обліку робочого часу 1995 року при роботі в якій у спеціальній програмі хоча і враховуються норми відпрацьованого часу в розрізі кожного працівника за кожну добу в межах робочої зміни, з вказівкою нічних, вечірніх годин доби, але це відображається їх сумарний вираз за місяць на відміну від форми табелю обліку робочого часу зразка 2008 року. Це не є порушенням вимог ведення бухгалтерського обліку, оскільки інформація інтерпретована більш деталізовано. Дані форми є рекомендованими. Відсутність даної колонки в табелі обліку робочого часу зразка 1995 року не вказує на неврахування належного обчислення та виплати заробітної плати за працю в нічний та вечірній час доби.

Позивачем було надано інспектору розрахункові відомості, в яких зазначено про нарахування заробітної плати по кожному працівнику за часовим тарифом за роботу в вечірні, нічні години вихідні та святкові дні.

Крім того, постановою № ДН833/739/АВ/ТД-ФС/235 від 14.03.2019 року визначено, що в ході інспекційного відвідування встановлено порушення ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме, працівники ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » виконували підрядні роботи на підставі укладених договорів між ТОВ «ШПУ Гірник» та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у період з серпня 2018 року по теперішній час на об`єктах ВСП «ШУ Першотравенське» та у період з липня по жовтень 2018 року на об`єктах ВСП «ШУ Дніпровське».

Інспектуванням списків працівників ТОВ «У ДСС» та ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 », поданих цими товариствами до ВСП «ШУ Першотравенське» та до ВСП «ШУ Дніпровське» для присвоєння табельного номеру працівникам товариств, які будуть виконувати роботи та об`єктах зазначених структурних підрозділів ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», копій графіків виходів працівників ТОВ «У ДСС» (затверджені головним інженером ТОВ «У ДСС» ОСОБА_3 ) та працівників ТОВ «ШПУ Гірник» (затверджені головним інженером ОСОБА_3 або або директором ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » ОСОБА_4 ), інформації з Автоматизованої системи табельного обліку та контролю доступу ВСП «ШУ Першотравенське» та ВСП «ШУ Дніпровське», письмових роз`яснень ВСП «ШУ Першотравенське» якими зазначено, що здійснення спусків працівників, зокрема, ТОВ «У ДСС» не відбувається у періоди, не охоплені укладеними договорами на виконання підрядних робіт та що у разі зміни особою місця роботи між ТОВ «У ДСС» і ТОВ «ШПУ Гірник», особа допускається до підземних виробок на підставі вже проведеного вступного інструктажу, встановлено, що роботу виконували, зокрема, 55 осіб.

При цьому, документів щодо оформлення трудових відносин з переліченими 55 особами ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » не надано.

Окрім цього, встановлені випадки фактичного допуску працівників до роботи в підземних умовах, а також на поверхні шахт, до видання наказу про прийняття працівника на роботу та без повідомлення ДФС про прийняття на роботу до початку роботи 27 осіб.

Отже, інспектуванням встановлено допущення ТОВ «ШПУ Гірник» до виконання робіт на об`єктах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 82 осіб працівників без належного оформлення трудових відносин, тобто без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови КМУ від 17.06.2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

З вказаними твердженнями відповідача неможливо погодитись, з огляду на те, що такі висновки інспектора базуються виключно на даних Автоматизованої системи табельного обліку та контролю доступу, більш того в ТОВ «У ДСС» були змінені власники, тому працівники які там працювали звільнились за власним бажанням та деякі перейшли працювати до ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 ».

Так, відповідно до даних Автоматизованої системи табельного обліку та контролю доступу вбачається, що ОСОБА_5 станом на січень 2019 року працює у ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 », однак відповідно до наказу ТОВ «ШПУ Гірник» № 50-к від 20.06.2018 року, ОСОБА_5 звільнено за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, серед списку осіб зазначений також ОСОБА_6 , який ніколи не працював в ШПУ «Гірник», більш того останній є депутатом Дніпропетровської обласної ради та перетинав територію шахти з власних питань, не будучи при цьому працівником шахти. Зазначене знайшло підтвердження під час допиту ОСОБА_6 як свідка у судовому засіданні 09.07.2019 року.

Також, матеріли справи містять нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що останні у ТОВ «ШПУ Гірник» ніколи не працювали та заробітну плату не отримували.

Крім того, підтверджується відповідною заявою і факт роботи ОСОБА_11 у ТОВ «ШПУ Гірник» саме у період з 13.07.2018 року по 02.08.2018 року та з 14.09.2018 року.

Означене, на переконання суду, свідчить про неналежну роботу автоматичної системи.

Також у наведеному відповідачем переліку осіб є особи, про яких немає жодних відомостей, при цьому, відповідачем на виконання приписів ст.ст. 75, 76 КАС України жодних доказів на підтвердження праці таких осіб у ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » не надано.

Щодо твердження відповідача стосовно випадків фактичного допуску працівників до роботи в підземних умовах, а також на поверхні шахт, до видання наказу про прийняття працівника на роботу та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи, то з цього приводу слід вказати, що такі особи неодноразово приходили на співбесіди до керівників бригад, дільниць, головного інженера для вирішення питання щодо прийняття їх на роботу та відповідно перебували на території шахти та перетинали турнікети де залишилась інформація про допуск даних осіб.

Вищевказане підтверджується заявами, що містяться в матеріалах справи, зокрема, заявами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , якими підтверджується факт їх роботи у ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 », однак, зазначено, що у жовтні до їх офіційного працевлаштування до ТОВ «ШПУ ОСОБА_2 » вони приїжджали на співбесіди на шахту «Ювілейна».

За таких обставин суд доходить висновку про те, що постанови про накладення штрафу є також протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 19210 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 20232377 від 11.04.2019 року та № 597 від 25.04.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 19210 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» (пров. Музейний, буд. 2, корп. 1, кімн. 76, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 41284960) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними дій та скасування припису, постанов про накладення штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та скасувати припис від 21.02.2019 року № ДН833/739/АВ/П, виписаний Товариству з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК».

Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та скасувати постанову від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/МГ-ФС/236 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК».

Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та скасувати постанову від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/ІП-ФС/237 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК».

Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та скасувати постанову від 14.03.2019 року № ДН833/739/АВ/ТД-ФС/235 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» (пров. Музейний, буд. 2, корп. 1, кімн. 76, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 41284960) сплачений судовий збір у розмірі 19210 гривень (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. згідно з платіжними дорученнями № 20232377 від 11.04.2019 року та № 597 від 25.04.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 18 липня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський