Рішення № 83136390, 18.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року Справа № 160/5376/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій просив суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 2 від 01.10.2018 року №1003/03-09/26, підтверджену роз`ясненнями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.12.2018р. №319708-18 в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, як роботу по Списку № 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи на посаді електрозварника 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, як роботу по Списку № 2.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 02.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент звернення із цією заявою досяг встановленого п.2 ч.2 ст.114 вказаного Закону віку (55 років) та мав відповідний пільговий стаж. Проте, рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, викладеним у листі від 01.10.2018 року за вих.№1003/03-09/26, позивачеві протиправно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу роботи, оскільки надана ОСОБА_1 довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1, видана ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод», на думку відповідача, не відповідає вимогам п.20 Поряду підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. N637, яким передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Таким чином, на думку відповідача, надана позивачем довідка є такою, що не підтверджує пільговий стаж роботи ОСОБА_1 на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова за період з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року. Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України, який надіслав дане звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. За результатами розгляду скарги позивача пенсійним органом була надана відповідь, викладена у листі від 29.12.2018 року за вих.№319708-18, у якій ОСОБА_1 повідомлено про правомірність відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах з вищевказаних підстав. Однак, така позиція відповідача є безпідставною та протиправною, оскільки, враховуючи зміст записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , в якій чітко зазначено, що позивач працював на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова в період з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, яка віднесена до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року N1173 та Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, а також з урахуванням в сукупності з відомостями трудової книжки вищевказаної довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1, виданої ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод», наявність пільгового стажу роботи у ОСОБА_1 , необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, повністю підтверджується.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5376/19, призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 16.07.2019 року об 11:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

04 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в наданій позивачем довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1, виданої ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод», відсутні відомості, передбачені п.20 Поряду підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. N637, зокрема, підставою видачі цієї довідки зазначено лише особову картку форми Т-2, при цьому форма Т-2 (П-2) є первинною формою обліку особового складу і не відображає облік використання робочого часу, отже, первинними документами не підтверджено зайнятість позивача протягом повного робочого дня на роботах, передбачених Списком №2. Крім того, період стажу, зазначений у вищевказаній довідці, не відповідає даним трудової книжки, згідно з якою позивач працював на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова в період з 18.05.1984р. по 09.09.1991р. При цьому для підтвердження пільгового стажу роботи позивача відповідачем було направлено запит до підприємства, однак, у відповідь на цей запит надійшла відмова у наданні нової уточненої довідки. За таких обставин, оскаржуваним рішенням правомірно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу.

16.07.2019 року від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

17.07.2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідач з надуманих підстав відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не зарахувавши до пільгового стажу період роботи на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, оскільки тлумачить діюче законодавство на власний розсуд, в той час, як подані ОСОБА_1 документи, в тому числі довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1, видана ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод», в повній мірі підтверджують зайнятість позивача протягом повного робочого дня на роботах, передбачених Списком №2, а, отже, наявність відповідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.07.2018р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, викладеним у листі від 01.10.2018 року за вих.№1003/03-09/26, пенсійний орган відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку із не зарахуванням до стажу роботи по Списку №2 періоду роботи ОСОБА_1 на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, оскільки надана позивачем довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1, видана ліквідатором КВП "Дніпропетровський комбайновий завод", не відповідає вимогам п.20 Поряду підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. N637, яким передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Натомість, у наданій позивачем довідці такі відомості відсутні. Також відповідач зазначав, що для уточнення даних Лівобережним відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направлено запит від 27.09.2018р. за вих.№2934/02-06/26 щодо підтвердження періоду роботи та надання довідки згідно з вищевказаним Порядком №637, проте, листом від 27.09.2018р. за вих.№27-09/10 ліквідатором КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" повідомлено, що підприємство вважає безпідставними вимоги про видачу нової довідки та просить врахувати при призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 відомості, зазначені в довідці від 06.09.2018 року №06-09/1. Таким чином, надані позивачем документи підтверджують стаж роботи на дату подання цих документів – 37 років 10 місяці 06 днів, в тому числі за Списком №2 – 05 років 01 місяць 15 днів, а, отже, у позивача немає необхідного пільгового стажу 12,6 років для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погодившись з такою відмовою, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України, який надіслав дане звернення на розгляд до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

За результатами розгляду скарги позивача пенсійним органом була надана відповідь, викладена у листі від 29.12.2018 року за вих.№319708-18, у якій ОСОБА_1 повідомлено про правомірність відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах з вищевказаних підстав.

Не погодившись з прийнятим рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу - 30 років у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Судом встановлено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 досяг віку 55 років.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

З трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_1 працював:

- з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду в цеху №1212 на Дніпропетровському комбайновому заводі ім.Ворошилова (4-ий розряд електрозварника присвоєно 14.03.1990 року);

- з 17.09.1991 року по 31.10.1996 року на посаді газоелектрозварника 4-го розряду в Дніпропетровському виробничому управлінні водопровідного каналізаційного господарства міста.

При цьому, на період роботи позивача на Дніпропетровському комбайновому заводі ім.Ворошилова в цеху №1212 електрозварником спочатку 2-го, а потім 4-го розряду, діяли Списки виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року N1173, та Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10.

Відповідно до розділу ХХХІІ «Загальні професії» Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року N1173, правом на пільгову пенсію користуються електрозварники та їх підручні, а також газозварники та їхніх підручні.

Згідно з розділом ХХХІІІ Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, правом на пільгову пенсію користуються електрозварники ручної зварки (підрозділ 23200000-19906) та електрозварники на півавтоматичних машинах (підрозділ 23200000-19905).

При цьому, п.8 Роз`яснень “Про порядок застосування Списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах” від 10.05.1994 року N01-3/406-02-2 визначено, що у разі, якщо до Списків включені професії робітників під загальною назвою, то право на пільгове пенсійне забезпечення мають робітники всіх найменувань цих професій.

Так, згідно з цією позицією Списку №2 право на відповідну пенсію мають лише електрозварники, зайняті ручним зварюванням, на автоматичних та напівавтоматичних машинах із застосуванням флюсів, електрозварники трубних заводів на зварюванні труб методом опору, крім зайнятих на контактному, точковому і стиковому зварюванні.

Професійна назва "електрогазозварник" відсутня у названому вище розділі Списку.

Враховуючи те, що кваліфікаційною характеристикою робіт електрогазозварника, визначеною в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій робітників (ЄТКД) (випуск 2, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 16.01.85 р. №17/2-54), передбачається виконання ним робіт як електрозварника, так і газозварника, і те, що обидві ці професії передбачені вказаним Списком №2, робітники, які працювали за професію "електрогазозварник" до 1 січня 1992 p., мають право на пенсію за віком на пільгових умовах в разі зайнятості виконанням відповідних робіт повний робочий день, що має бути підтверджено уточнюючою довідкою підприємства (організації).

Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637.

Оскільки відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, вимоги щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці введені після 21.08.1992 року, то для підтвердження права на зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду в цеху №1212 на Дніпропетровському комбайновому заводі ім.Ворошилова накази про результати атестації цих робочих місць за умовами праці не потрібні.

Приписами частини 1 статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

При цьому у трудовій книжці позивача відсутні відомості відносно того, чи працював ОСОБА_1 в шкідливих умовах на посадах та умовах, передбачених Списком №2, повний робочий день.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

При цьому Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 року №18-1, визначено механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно з п.11 вказаного Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Частиною 3 статті 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року №2343-XII встановлено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов`язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання.

Так, з довідки від 04.03.2019 року №215/1 слідує, що на підставі наказу Міністра тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР від 18.07.1968 року №176 Завод «Сільгоспомашинобудування» перейменовано в Дніпропетровський комбайновий завод; в подальшому на підставі наказу Міністра тракторного та сільськогосподарського машинобудування СРСР від 05.12.1984 року №339 Дніпропетровський комбайновий завод перейменовано у Виробниче Об`єднання «Дніпропетровський комбайновий завод ім.К.Е.Ворошилова»; 26.10.1994 року ВО «Дніпропетровський комбайновий завод ім.К.Е.Ворошилова» перейменовано в колективне (народне) виробниче підприємство «Дніпропетровський комбайновий завод».

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2013 року у справі №Б38/250-10 КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сагайдак А.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2018 року строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Сагайдак А.В. було продовжено до 09.10.2018 року.

Ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» Сагайдак ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . видана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» «механо-зборочний цех №1212» і за період з 18.04.1984 року по 09.09.1991 року виконував важкі та шкідливі умови праці за професією «електрозварник, зайнятий на автоматичній і напівавтоматичній електрозварці під шаром флюсу», що передбачена Списком №2 розділу ХХХІІ підрозділ «Загальні професії», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р.; стаж за період з 18.04.1984р. по 09.09.1991р. – 07 років 04 місяці 22 дні; підстава видачі – власна картка форми Т-2.

Означена довідка разом і з трудовою книжкою були подані позивачем з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак, як зазначалося вище, відповідач вирішив, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1 не є належним підтвердженням пільгового стажу роботи позивача з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду в цеху №1212 на Дніпропетровському комбайновому заводі ім.Ворошилова (4-ий розряд електрозварника присвоєно 14.03.1990 року), тому цей період роботи не було зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо зарахування періоду роботи позивача з 17.09.1991 року по 31.10.1996 року на посаді газоелектрозварника 4-го розряду в Дніпропетровському виробничому управлінні водопровідного каналізаційного господарства міста до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, то, як слідує з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.10.2018 року №1003/03-09/26, цей період включений до пільгового стажу ОСОБА_1 (05 років 01 місяць 15 днів) і щодо цього спір відсутній.

Судом також встановлено, що Лівобережним відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для уточнення даних, зазначених у вищевказаній довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1, було направлено запит від 27.09.2018р. за вих.№2934/02-06/26 на адресу ліквідатора КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» Сагайдак А.В. щодо надання нової довідки, оформленої згідно з вищевказаним Порядком №637, оскільки у довідці від 06.09.2018 року №06-09/1 відсутнє посилання на відомості по заробітній платі за періоди з 18.04.1984р. по 09.09.1991р.

Листом від 27.09.2018р. за вих.№27-09/10 ліквідатор КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» повідомив, що довідку від 06.09.2018 року №06-09/1 видано згідно з вимогами чинного законодавства України, тому підприємство не знаходить жодних законних підстав для видачі нової довідки і просить врахувати інформацію, зазначену у довідці від 06.09.2018 року №06-09/1 при призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії.

Крім того, судом встановлено, що ліквідатором за погодженням з архівним управлінням Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради документи з кадрових питань КВП “Дніпропетровський комбайновий завод” за 1944-2015 роки, які підлягають довгостроковому зберіганню, були передані згідно з актом прийому-передачі та договором зберігання документів від 06.02.2018 року №06-02/01 до ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ».

В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 (відмовна), копія якої міститься в матеріалах справи, наявна довідка, видана ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» 20.07.2018 року за вих.№113, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював у період з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім. К.Е.Ворошилова (запис про прийом на роботу №125 від 18.05.1984р., запис про звільнення №1196 від 09.09.1991р.).

Також матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявна видана ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» довідка про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії від 20.07.2018р. за №114, в якій зазначено, що вона видана на підставі первинних документів: особові рахунки за 1985, 1986, 1987, 1988, 1989 р.р. і ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» не заперечує проти проведення перевірки первинних документів, за період зазначений у цій довідці.

Як зазначалося вище, приписами частини 1 статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому зі змісту п.2 ч.2 ст. 114 Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” слідує, що право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено, зокрема, за наявності факту зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці саме повний робочий день.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про умови праці, а саме: про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, а тому для підтвердження спеціального трудового стажу необхідна уточнююча довідка підприємства.

Така довідка надана ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» Сагайдак А.В. 06.09.2018 року за №06-09/1, в якій чітко зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» «механо-зборочний цех №1212».

Дійсно, у вказаній довідці допущена помилка при зазначенні періоду роботи ОСОБА_1 на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод», що зараховуються до спеціального стажу, а саме: помилково вказано, що позивач працював з 18 квітня 1984 року, в той час, як він працював з 18 травня 1984 року.

Разом з тим, по-перше, вказана розбіжність усувається наявними в пенсійній справі відомостями щодо періоду роботи позивача, вказаними у трудовій книжці ОСОБА_1 , а також у довідці ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» від 20.07.2018 року за вих.№113, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював у період з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім. К.Е.Ворошилова (запис про прийом на роботу №125 від 18.05.1984р., запис про звільнення №1196 від 09.09.1991р.), а, по-друге, така помилка жодним чином не впливає на наявність (виникнення/відсутність) у позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, бо у разі зарахування періодів роботи саме з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, цього стажу вже достатньо для виникнення у позивача права на призначення такої пільгової пенсії на момент звернення до відповідача з відповідною заявою про її призначення.

Також суд зауважує, що ні в запиті Лівобережного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 27.09.2018р. за вих.№2934/02-06/26, направленому на адресу ліквідатора КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» Сагайдак А.В. для уточнення даних, вказаних у довідці від 06.09.2018 року №06-09/1, ні в рішенні відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, викладеному у листі від 01.10.2018 року за вих.№1003/03-09/26, про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідач не зазначав жодним чином про наявність розбіжностей у періоді роботи позивача, вказаному у довідці від 06.09.2018 року №06-09/1 (зазначення 18.04.1984р. замість 18.05.1984р.).

Крім наведеного, надана ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» Сагайдак А. ОСОБА_3 . довідка від 06.09.2018 року за №06-09/1 складена відповідно до вимог п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637, оскільки в ній зазначено періоди роботи ОСОБА_1 на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод», що зараховуються до спеціального стажу (період з 18.04.1984 року по 09.09.1991 року); професія та посада, на якій працював позивач («електрозварник, зайнятий на автоматичній і напівавтоматичній електрозварці під шаром флюсу»); характер виконуваної роботи (виконував важкі та шкідливі умови праці за вказаною професією); розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи (професія передбачена Списком №2 розділу ХХХІІ підрозділ «Загальні професії», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р.); первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (власна картка форми Т-2).

Щодо посилань відповідача на те, що у вказаній довідці від 06.09.2018 року №06-09/1 зазначено, що вона видана на підставі лише особової картки форми Т-2, яка є первинною формою обліку особового складу і не відображає облік використання робочого часу, тому необхідно надати нову довідку із посиланням на відомості по заробітній платі, суд зазначає таке.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 передбачено повноваження органу, що призначає пенсію, перевіряти обґрунтованість видачі довідок шляхом комунікації з підприємствами, установами та організаціями, які їх видали.

Як зазначалося вище, відповідач з метою перевірки обґрунтованості видачі довідки від 06.09.2018 року №06-09/1 звертався до ліквідатора КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» Сагайдак А.В., проте, отримавши від останнього відмову у видачі нової довідки із посиланням на відомості по заробітній платі за періоди роботи позивача на цьому підприємстві, обмежився такою відповіддю і, не перевіряючи ці обставини жодним іншим чином, відмовив позивачеві у зарахуванні періодів роботи на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» до пільгового стажу.

При цьому, відповідач не надав жодної оцінки, зокрема, записам наявним у трудовій книжці позивача щодо роботи на посаді та за професією, передбаченій Списком №2 розділу ХХХІІ підрозділ «Загальні професії», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р., яка надає право на пільгову пенсію за спірні періоди роботи; відомостям довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.09.2018 року №06-09/1 щодо того, що ОСОБА_1 працював на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» «механо-зборочний цех №1212» повний робочий день та виконував важкі та шкідливі умови праці за вказаною професією, а також довідці ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» від 20.07.2018р. за №114 про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії, в якій зазначено, що вона видана на підставі первинних документів: особові рахунки за 1985, 1986, 1987, 1988, 1989 р.р., при цьому ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» не заперечує проти проведення перевірки первинних документів, за період зазначений у цій довідці, однак, таких відомостей відповідач у останньої взагалі не витребував, хоча в пенсійній справі наявна інформація про передані згідно з актом прийому-передачі та договором зберігання документів від 06.02.2018 року №06-02/01 документи з кадрових питань КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» за 1944-2015 роки саме ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ».

Водночас, судом встановлено, що у відповідь на адвокатський запит від 26.02.2019 року №С-408 щодо надання ОСОБА_1 кадрових та бухгалтерських документів, ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» було надано кадрові документи, що зберігаються у трудовому архіві КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» за період з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, окрім відомостей про нарахування заробітної плати через технічну неможливість їх копіювання. Так, ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» були надані наступні документи: особова та алфавітна картка ОСОБА_1 , наказ про прийняття на роботу №125 від 18.05.1984 року, накази про переведення на іншу роботу та заяви позивача. При цьому у листі від 04.03.2019р. за вих. №04-03/01, з яким надавалися вищевказані документи, ТОВ «Юридична компанія «МАКСИМ» зазначила, що відомості з нарахування заробітної плати КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» можуть бути надані в оригіналах на перевірку інспекторам Пенсійного фонду.

Суд враховує, що ці документи були надані вже після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, тому і не враховувалися ним при його прийнятті, однак, сам факт надання цих документів свідчить про їх наявність, в той час, як відповідач, будучи наділеним повноваженнями витребувати такі документи на підтвердження обґрунтованості видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, цим не скористався.

Таким чином, в даному випадку відповідач не в повній мірі використав надані йому повноваження щодо перевірки обґрунтованості видачі довідки шляхом комунікації з підприємствами, установами та організаціями, які їх видали, водночас, жодним чином не спростував відомості, які зазначені в трудовій книжці позивача та у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а, отже, передчасно відмовив позивачеві у зарахуванні періоду роботи з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім. К.Е.Ворошилова до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому суд враховує відсутність вини позивача у неповноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 2 від 01.10.2018 року №1003/03-09/26 в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім. Ворошилова з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, як роботи по Списку № 2, є протиправним, оскільки така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення, та передчасною, а, отже, оскаржуване рішення у цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді електрозварника 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, як роботи по Списку № 2, з огляду на таке.

В рішеннях у справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, враховуючи, що відповідач, будучи уповноваженим органом на розгляд заяв та призначення пенсії фактично не розглянув заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та не навів підстав відхилення ним відомостей наявних в трудовій книжці позивача та в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 2 від 01.10.2018 року №1003/03-09/26, підтверджену роз`ясненнями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.12.2018р. №319708-18 в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді електрозварника 2-го та 4-го розряду на підприємстві Дніпропетровський комбайновий завод ім.Ворошилова з 18.05.1984 року по 09.09.1991 року, як роботу по Списку № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (р. ІНФОРМАЦІЯ_1 .о.к.п.п НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 02 липня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 18.07.2019 року.

Суддя О.М. Турова