Ухвала суду № 83136367, 15.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2019 року Справа №160/6452/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до суб`єкта оскарження: приватного виконавця Табінського Олега Володимировича, виконавчий округ: м. Київ, заінтересована особа: товариство з обмеженою «Фінансова Компанія» на дії приватного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 до суб`єкта оскарження: приватного виконавця Табінського Олега Володимировича, виконавчий округ: м. Київ, заінтересована особа: товариство з обмеженою «Фінансова Компанія», у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії приватного виконавця округу міста Києва Табінського Олега Володимировича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59149042;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП №59149042.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, зокрема, визначено право звернення до адміністративного суду із позовною заявою.

Так, частиною 1 зазначеної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, КАС України визначено порядок звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, тоді як права осіб та порядку звернення таких осіб до адміністративного суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця положення КАС України не містять взагалі.

При цьому, суд звертає увагу, що розділом VIІ Цивільно-процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-IV (далі – ЦПК України) врегульовані питання судового контролю за виконанням судових рішень.

Так, статтею 447 ЦПК України встановлено, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ототожнення ж позивачем права на звернення до адміністративного суду із позовною заявою в порядку, встановленому КАС України, та до загального місцевого суду зі скаргою на рішення виконавця в порядку судового контролю відповідно до вимог ЦПК України суд вважає помилковими.

Оскільки, як вбачається зі скарги, предметом заявленого до розгляду спору є правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59149042, відкритого на підставі виконавчого напису №1853, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. 26.03.2019, тобто рішення виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), то позивач відповідно до приписів КАС України мав звернутися до суду саме з адмінітсративним позовом, а не скаргою на дії виконавця в порядку судового контролю відповідно до вимог ЦПК України.

Отже в порушення вимог КАС України позивач звернувся до адміністративного суду зі скаргою на дії виконавця. У зазначеній скарзі ОСОБА_1 було зазначено, що суб`єктом оскарження є приватний виконавець Табінський Олег Володимирович, виконавчий округ: м. Київ, заінтересована особа: товариство з обмеженою «Фінансова Компанія».

Главою 4 «Учасники судового процесу» Розділу І «Загальні положення» КАС України врегулюваний, зокрема, і склад учасників справи. Так, відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1 статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Суд звертає увагу, що нормами КАС України не передбачено таких учасників справи як «суб`єкт оскарження» та «заінтересована особа».

З огляду на викладене, позивачу необхідно звернутись до суду з уточненим адміністративним позовом з уточнений складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, та надати його копії відповідно до кількості учасників справи.

Водночас, суд звертає увагу, що за положеннями частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

В своїй скарзі (адміністративному позові) ОСОБА_1 у якості заянтересованої особи (третьої особи у справі) зазначав ТОВ «Фінансова Компанія» без наведення жодних підстав, на яких останню належить залучити до участі у справі. Крім того, в порушення вимог частини 2 та 4 статті 49 КАС України до суду не було надано окремого клопотання/заяви про залучення до участі у справі третьої особи.

Отже, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду заяву/клопотання про залучення третьої особи із зазначенням підстав, на яких третю особу належить залучити до участі у справі.

Крім цього, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вищенаведеної норми позивачем у скарзі не було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта суб`єкта оскарження (відповідача у справі).

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов, який містить реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта суб`єкта оскарження (відповідача у справі).

Поряд із цим, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві зазначено, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає обов`язку сплати судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Проте, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в порушення вимог КАС України до адміністративного позову позивачем не було надано доказів сплати судового збору.

Як вже зазначено судом, у своїй скарзі (адміністративному позові) позивач оскаржує дії приватного виконавця округу міста Києва Табінського Олега Володимировича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59149042, а також постанову про відкриття виконавчого провадження №59149042.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положення частини 3 статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 гривня.

Таким чином, враховуючи, що позивачем у адміністративному позові заявлено дві вимоги немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 1 536,80 грн (768,40 грн х 2).

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34316206084014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1 536 гривень 80 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Суд також звертає увагу, що частиною 7 статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування.

За положеннями частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною 2 вказаної статті у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч наведеної норми позивачем не було надано до суду оригіналу, копії або засвідченого витягу з постанови про відкриття виконавчого провадження №59149042. В тексті скарги (адміністративного позову) ОСОБА_1 зазначив, що вказану постанову по пошті не отримував.

Проте, всупереч наведеним вимогам до суду не надано окремого клопотання про витребування доказів, яке б містило наступні відомості: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві необхідно надати до суду оригінал або копії оспорюваного рішення або засвідчений витяг з нього, а у його разі відсутності у позивача – обґрунтоване клопотання про його витребування у відповідності до вимог КАС України.

В той же час, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вже неодноразового зазначено судом, ОСОБА_1 оскаржує дії приватного виконавця округу міста Києва Табінського Олега Володимировича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59149042 та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59149042.

З Автоматизованої системи виконавчих проваджень https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors судом встановлено, що виконавче провадження №59149042 відкрито 17.05.2019.

Крім того, самим позивачем в тексті адміністративного позову було зазначено, що 28.05.2019 за адресою роботи позивача на бухгалтерію прийшов рекомендований лист 02125005606954, у якому знаходилась постанова приватного виконавця округу міста Києва Табінського О.В. по відкритому ним виконавчому провадженню №59149042 від 23.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 загальної суми 13 176,32 грн на користь ТОВ «Фінансова Компанія». Постанову про відкриття виконавчого провадження заявник не отримував.

Отже про порушення своїх прав, свобод та інтересів внаслідок відкриття виконавчого провадження №59149042 ОСОБА_1 дізнався 28.05.2019.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 2 наведеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вищевикладене, десятиденний строк з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, з урахуванням положень статті 120 КАС сплив 07.06.2019 року. Проте, скарга (адміністративний позов) підписана скаржником (позивачем) 02.07.2019 та відповідно до поштового штемпеля на конверті та офіційного вебсайту Укрпошти https://a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode= адміністративний позов направлений позивачем на адресу суду 03.07.2019, тобто, з пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України.

При цьому, в тексті скарги (адміністративного позову) скаржником (позивачем) було зазначено, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» не визначений термін оскарження рішень та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби саме щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб). Отже, на думку, ОСОБА_1 стосовно оскарження рішень, дії або бездіяльності виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби саме щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) мають застосовуватись загальні терміни звернення до суду, передбачені ч. 2 ст. 122 КАС України. Оскільки заявник дізнався про порушення своїх прав тільки 28.05.2019, то вважає, що строк оскарження дій приватного виконавця ним не пропущений.

Таким чином, суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду із позовом про оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, наведені в скарзі (адміністративному позові) підстави пропуску строку до адміністративного суду не можуть бути визнані судом поважними. Крім цього, в порушення вищенаведених норм ОСОБА_1 до суду окремої заяви про поновлення цього строку з доказами поважності причин його пропуску надано не було.

Вищезазначене унеможливлює з`ясування судом, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищенаведені норми, суд пропонує позивачеві надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачеві усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточнений складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, який містить реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта суб`єкта оскарження (відповідача у справі), а також його копії відповідно до кількості учасників справи;

- заяви/клопотання про залучення третьої особи із зазначенням підстав, на яких третю особу належить залучити до участі у справі

- оригіналу або копії оспорюваного рішення або засвідченого витягу з нього, а у його разі відсутності у позивача – обґрунтоване клопотання про його витребування у відповідності до вимог КАС України;

- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України, відповідно до уточнених позовних вимог;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 42, 46, 49, 120, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 до суб`єкта оскарження: приватного виконавця Табінського Олега Володимировича, виконавчий округ: м. Київ, заінтересована особа: товариство з обмеженою «Фінансова Компанія» на дії приватного виконавця – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно